Структура графічної частини і вказівки до її оформлення
Таблиця 1.1– Структура пояснювальної записки
| Елементи пояснювальної записки | Об’єм, с. |
| 1 | 2 |
| Титульна сторінка | |
| Завдання на проектування | |
| Відомість курсового проекту | |
| Зміст | |
| Перелік скорочень | 1 – 2 |
| Анотація | |
| Вступ | |
| 1 Вихідні матеріали для проектування | 3 – 4 |
| 1.1 Ремонтне креслення деталі | 1 – 2 |
| 1.2 Карта технічних вимог дефектування деталі | |
| 1.3 Технічна характеристика деталі | |
| 2 Технологічний розділ | 13 – 22 |
| 2.1 Способи усунення заданих дефектів | 1 – 2 |
| 2.2 Вибір раціональних способів усунення заданих дефектів | 0,5 – 1 |
| 2.3 Складання маршрутної технології усунення заданих дефектів | 0,5 – 1 |
| 2.4 Розробка кожної операції маршрутної технології | 2 – 4 |
| 2.5 Розрахунок та вибір технологічного обладнання | 3 – 5 |
| 2.5.1 Визначення річного об’єму ремонтних робіт | 1 – 2 |
| 2.5.2 Визначення кількості технологічного обладнання та оснастки | |
| 2.5.3 Відомість технологічного обладнання | 1 – 2 |
| 2.6 Розробка технологічного процесу на основні операції | 5 – 8 |
| 2.6.1 Визначення розміру партії деталей | |
| 2.6.2 Вибір припусків на обробку | 1 – 2 |
| 2.6.3 Визначення технічних норм часу на основні операції | 2 – 3 |
| 2.7 Оформлення технологічної документації | |
| 2.7.1 Маршрутно-операційна карта | 0,5 |
| 2.7.2 Карти ескізів | 0,5 |
| 3 Конструкторський розділ | 2 – 4 |
| 3.1 Призначення, опис будови та принципу роботи стенду (пристрою, пристосування) | 1 – 2 |
| 3.2 Розрахунок елементів конструкції на міцність | 1 – 2 |
| 4 Техніка безпеки при виконанні відновлювальних робіт | 2 – 4 |
| Висновок |
Продовження таблиці 1.1
| 1 | 2 |
| Література | |
| Додатки | 2 – 4 |
Розділи (з першого по четвертий) складають основну частину ПЗ.
Зміст, Вступ, Перелік скорочень, Висновок, Література є загальними елементами записки, тому їх назви одночасно служать заголовками. Кожен з цих елементів пишеться з нової сторінки. Заголовок не нумерується і записується великими літерами симетрично тексту.
Титульна сторінка і завдання на проектування оформляються на стандартних бланках які видаються керівником проекту.
Відомість курсового проекту оформлюється за зразком (див. Додаток А, форма 1), розміри відомості КП показані у додатку А, формі 3.
В зміст виносяться назви всіх елементів пояснювальної записки, назви розділів і підрозділів з їх нумерацією.
Перелік скорочень складається в алфавітному порядку й повинен містити в собі тільки ті скорочення, які згадуються в тексті записки більше трьох раз.
Анотація містить коротку, стислу характеристику змісту курсового проекту. В анотації зазначається сутність курсового проектування та вказується з яких основних частин складається курсовий проект.
У вступі необхідно виразити:
Ø загальний стан автомобільного транспорту, як зв'язної ланки між різними галузями народного господарства;
Ø технічне та економічне становище бази ремонтного виробництва;
Ø основні напрямки покращення і розвитку системи ремонту автомобілів;
Ø основні задачі і мету даного курсового проекту.
Для написання цього розділу використовуються матеріали журналів автомобільної галузі, наприклад, "Автомобільний транспорт", "Автомайстерня" та інші за останні роки. Майже в кожному номері є стаття, в якій розкриваються питання організації, технології, оснастки авторемонтного виробництва.
Почитавши ці статті відповідно до задачі курсового проекту, необхідно вибрати з них найбільш важливі і сучасні питання і на їх базі написати вступ у відповідному обсязі.
Основна частина ПЗ складається з чотирьох розділів, детальне описання яких приведене нижче.
Висновок єпідсумковим етапом проектування і повинен містити в собі:
Ø короткий, техніко-економічний аналіз проведених розрахунків;
Ø аналіз розробленого технологічного процесу ремонту деталі з показом основних переваг відновлення;
Ø рекомендації по використанню результатів даної роботи в автомобілеремонтному господарстві.
Список літератури містить перелік літературних джерел, на які повинні бути обов’язкові посилання в тексті пояснювальної записки. Література (книги, статті, патенти, журнали) в загальний список записується в порядку посилання на неї в тексті (допускається форма запису в алфавітному порядку). Форма запису джерела повинна відповідати ГОСТ 7.1-84 або ДСТУ 3582-97. Посилання на літературу наводять в квадратних дужках […], вказуючи порядковий номер за списком.
Літературу записують мовою оригіналу. В списку кожну літературу записують з абзацу, нумерують арабськими цифрами, починаючи з одиниці.
В записі назви джерела повинні бути:
Ø прізвище та ініціали автора;
Ø назва книги;
Ø кількість томів;
Ø порядковий номер видання;
Ø місце видання;
Ø назва видавництва;
Ø рік видання;
Ø кількість сторінок.
Між елементами витримуються розділові знаки. Наприклад:
1. Васильєв Б.С., Долгополов Б.П., Доценко Г.Н. и др.; Ремонт дорожных машин, автомобилей и тракторов. – М.: Мастерство, 2001. – 512с.
2. Автомобильный справочник BOSCH: Пер. с англ. – М.: ЗАО КЖИ "За рулем", 2002. – 896 с.
3. ДСТУ 3649-97.Средства транспортные дорожные. Эксплуатационные требования безопасности к техническому состоянию и методы контроля. – К.: Госстандарт Украины, 1998. – 17 с.
В додатки виноситься ілюстративний матеріал, таблиці чи текст допоміжного характеру.
Кожен додаток необхідно починати з нової сторінки вказуючи зверху посередині рядка слово “Додаток” і через пропуск його позначення. Додатки позначають послідовно великими українськими буквами, за винятком букв Г, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, Додаток А, Додаток Б і т.д. Якщо додатків більше ніж букв, то їх продовжують позначати арабськими цифрами. Дозволяється позначати додатки латинськими буквами, за винятком букв I і O.
Під позначенням для обов’язкового додатку пишуть в дужках слово (обов’язковий), а для інформативного – (довідковий).
Кожен додаток повинен мати тематичний (змістовний) заголовок, який записують посередині рядка малими літерами, починаючи з великої. При наявності основного напису – заголовок записують у відповідній графі.
Додаток А – Зразки основних написів
Ілюстрації, таблиці, формули нумерують в межах кожного додатка, вказуючи його позначення: "Рисунок Б.3 – Найменування рисунка"; "Таблиця В.5 – Найменування таблиці" і т.п.
Нумерація аркушів документа і додатків, які входять до його складу, повинна бути наскрізна.
Всі додатки включають у зміст, вказуючи номер, заголовок і сторінки з яких вони починаються.
Посилання на додатки в тексті ПЗ дають за формою:
“... наведено в додатку А”, „... наведено в таблиці В.5 ” або (додаток Б); (додатки К, Л ).
В обов’язкові додатки виноситься маршрутно-операційна карта та специфікація складального креслення (виду загального) пристрою (стенду, пристосування), розробленого в конструкторському розділі.
Після додатків в ПЗ підшивається два чистих листа формату А4.
Остаточно оформлену записку підписує на титульному листі студент і після відповідної перевірки - керівник проекту.
Графічна частина курсового проекту складається з двох аркушів формату А1 і виконується згідно основних вимог ЄСКД. В основних написах графічної частини вказується шифр за зразком (див. додаток В).
На першому аркуші графічної частини виконується складальне креслення пристрою (стенду, пристосування), (формат А1). Це креслення виконується з основним написом 55 х 185 мм (див. Додаток А, форма 4). Технічна характеристика стенду (пристрою, пристосування), при необхідності, виконується на цьому ж аркуші, над основним написом. До записів технічної характеристики відносять тип (стаціонарний, переносний); привід (гідравлічний, пневматичний, механічний, комбінований); зусилля на виконавчих механізмах; тиск у приводах; габаритні розміри та вага і т.п.
При нескладній конструкції складальне креслення пристрою виконується на половині креслярського листа А1 (формат А2), а на другій половині листа - робочі креслення нестандартних деталей пристрою (деталювальне креслення). В деяких випадках, коли в якості конструкторської частини прийнято досить складний пристрій, дозволяється виконувати вид загальний даного пристрою при узгоджені з керівником проектування.
Перелік деталей, які позначаються відповідними позиціями на складальному кресленні (виді загальному), виноситься в специфікацію, яка оформляється за зразком (див. Додаток А, форма 5), і підшивається в пояснювальну записку як додаток Б. Перший аркуш специфікації виконується з основним написом 40 х 185 мм (див. Додаток А, форма 3), для наступних аркушів - основний напис 15 х 185 мм (див. Додаток А, форма 2).
На другомуаркуші графічної частини формату А1 виконуються технологічні документи: карти ескізів технологічних операцій та робочі креслення деталей пристрою (стенду, пристосування). Зміст цього листа намічає і затверджує керівник проекту.
Другий аркуш графічної частини поділяється на декілька менших форматів. Величина та кількість даних форматів залежить від змісту інформації та ступеню складності креслень і може змінюватись при узгоджені з керівником курсового проектування. Єдина вимога до другого аркушу графічної частини – обов’язкова наявність карт технологічних ескізів та робочих креслень деталей.
На робочих кресленнях бажано зображати деталі, які розраховувались на міцність в конструкторському розділі, та деталі пов’язані між собою у роботі даного пристрою. Робочі креслення виконують у відповідності до вимог деталювального креслення з вказанням технічних умов.
На технологічних картах ескізів схематично показують виконання основних операцій технологічного процесу відновлення деталі з вказанням номеру та назви операції, номеру та назви деталі, режимів обробки (див. Додаток А, форма 6,7,8). Приклади схем встановлення та базування деталей приведені в додатку 10.
Основний напис карти ескізів виконується за зразком (див. Додаток А, форма 7). В верхньому правому кутку карти ескізів виконується напис за зразком (див. Додаток А, форма 6 ), режими обробки вказуються в таблиці на вільному полі ескізу (див. Додаток А, форма 8).
На розгляд керівника курсового проектування другий аркуш графічної частини може бути замінений виконанням практичного завдання (виготовлення макетів, стендів, пристроїв і т.д.), яке пов’язане з темою курсового проекту.
В описовій частині пояснювальної записки необхідно здійснювати посилання на графічну частину проекту.
На кожному аркуші креслення обов’язковим є підписи: студента, керівника, нормоконтролера.