Поняття й основні категорії населення
НАСЕЛЕННЯ В МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ
Тема: Воспроизводство населения
Задание 2. На основе повозрастных коэффициентов рождаемости, коэффициенте рождающихся девочек, повозрастных коэффициентов смертности рассчитать суммарный коэффициент рождаемости, брутто- и – нетто коэффициенты воспроизводства. Определить типы воспроизводства населения России.
Вариант 1 – 1970-71 гг
Вариант 2 – 1980-81
Вариант 3- 1990
Вариант 4 – 1995
Вариант 5 – 2000
Вариант 6 – 2005
Вариант 7- 2006
Вариант 8 – 2007
А)
Б) коэффициент рождающихся девочек - 0,486
В)
Задание 3. Построить графики Суммарный коэффициент рождаемости всего, городского и сельского населения России. Определить типы воспроизводства населения.
Cкопируйте таблицу в Microsoft Offise Exsel, выделите ее и с помощью Мастера диаграмм постройте графики. Название диаграммы «Динамика СКР населения России»
| Все население | Городское население | Сельское население | |
| 1961-1962 | 2,417 | 1,935 | 3,195 |
| 1964-1965 | 2,139 | 1,732 | 2,928 |
| 1969-1970 | 1,972 | 1,733 | 2,535 |
| 1974-1975 | 1,993 | 1,757 | 2,764 |
| 1980-1981 | 1,895 | 1,7 | 2,562 |
| 1981-1982 | 1,951 | 1,739 | 2,758 |
| 1982-1983 | 2,047 | 1,82 | 2,91 |
| 1983-1984 | 2,083 | 1,85 | 2,988 |
| 1984-1985 | 2,057 | 1,826 | 2,936 |
| 1985-1986 | 2,111 | 1,874 | 3,003 |
| 1986-1987 | 2,194 | 1,947 | 3,162 |
| 2,13 | 1,896 | 3,057 | |
| 2,007 | 1,826 | 2,63 | |
| 1,892 | 1,698 | 2,6 | |
| 1,732 | 1,531 | 2,447 | |
| 1,547 | 1,351 | 2,219 | |
| 1,369 | 1,2 | 1,946 | |
| 1,394 | 1,238 | 1,917 | |
| 1,337 | 1,193 | 1,813 | |
| 1,27 | 1,14 | 1,705 | |
| 1,218 | 1,097 | 1,624 | |
| 1,232 | 1,109 | 1,643 | |
| 1,157 | 1,045 | 1,534 | |
| 1,195 | 1,089 | 1,554 | |
| 1,223 | 1,124 | 1,564 | |
| 1,286 | 1,189 | 1,633 | |
| 1,319 | 1,223 | 1,666 | |
| 1,34 | 1,247 | 1,665 | |
| 1,287 | 1,197 | 1,589 | |
| 1,296 | 1,199 | 1,611 | |
| 1,406 | 1,283 | 1,798 |
Донедавна проблема населення була чи не основною в міжнародно-правових підручниках та посібниках. Проте останнім часом ця проблема або не розглядається (навіть у фундаментальних підручниках), або побіжно згадується в інших розділах, як-от: «Правове становище людини», «Права людини і міжнародне право», «Особове верховенство держави», «Міжнародний захист прав людини і основних свобод» тощо. Здається, популяризатори міжнародного права здебільшого почали уникати розгляду проблеми населення через складнощі правового його визначення, розбіжності поглядів на склад населення. Це цілком переконливо демонструє сучасна доктрина міжнародного права. Одні автори (К.А. Бекяшев, Г.М. Мелков, Г.Ю. Федосеева та ін.) вважають, що «під населенням у міжнародному праві й різних правових системах розуміється сукупність людей, які проживають на території конкретної держави і підлягають її юрисдикції. Населення будь-якої держави складається з: громадян своєї держави; іноземців, включаючи іноземців - дипломатів; осіб з подвійним громадянством (біпатриди); осіб без громадянства (апатриди)». Поєднання тут двох критеріїв («проживання на території держави» і «підлеглість її юрисдикції») викликає питання щодо входження у склад населення, наприклад, тих іноземців-дипломатів, на яких поширюються дипломатичні привілеї й імунітети в даній державі.
Інші автори (Л.Д. Тимченко, І.М. Глебов, Ю.М. Жданов та ін.) вилучають «іноземців-дипломатів» зі складу населення певної держави, визначаючи його як «сукупність індивідів, які проживають у певний час на території конкретної держави і підпорядковуються її юрисдикції». Але й тут виникають запитання: «у певний час» - це скільки: година, день, місяць, рік? Ще більш дискусійне визначення поняттю «населення» дає С.В. Черниченко, який відмовляється від критерію юрисдикції. За його визначенням населення - це «сукупність індивідів, які проживають у даний момент на території тієї чи іншої держави», тобто враховуються всі - аж до туристів, тих, хто перебуває у відрядженні чи на відпочинку. по
Більшість зарубіжних учених віддають перевагу тлумаченню сутності терміна «населення» як одного із трьох складових (разом із територією і верховною владою) елементів держави. Таке твердження не можна заперечити, але воно не дає відповідь на запитання: що є «населення». Тому в даному розділі з'ясуємо більш детально це питання.
Останнім часом міжнародно-правова практика і доктринальні визначення (Ж. Тускоз та ін.) дедалі більше пов'язують населення держави з фізичними особами, яких стосуються національні закони й адміністративні правила держави про громадянство і, відповідно, права, свободи, обов'язки і законні інтереси. Як правило, це правове поле охоплює більш широку категорію, ніж громадяни. Сюди можуть входити також іноземці (за винятком тих, що проживають тривалий час на території даної держави, але користуються дипломатичними привілеями та імунітетами, і тих, що перебувають у туристичних поїздках, відрядженнях, відпустках і т. п. на території цієї держави), особи без громадянства та особи з подвійним громадянством (з тими самими застереженнями, що й до іноземців). Що стосується осіб із подвійним громадянством, то їх інколи відносять до осіб зі статусом громадян, бо ж, мовляв, вони завжди мають статус громадянина цієї держави, а друге громадянство - іншої. Але це не завжди так. В Україні проживають особи з подвійним громадянством, але вони не є громадянами України, законодавство якої не допускає подвійного громадянства для своїх громадян (ст. 4 Конституції України).