Питання на модуль із теорії і методики журналістської творчості

В рамках святкування Всесвітнього Дня Туалету (19 листопада 2013р.) Музей Історії Туалету оголошує конкурс робіт молодих художників та скульпторів

Шановні друзі, запрошуємо до участі в конкурсі!!!

Библиографии

Авторы

Казаринова Нина Васильевна

Егорова Евгения Ивановна, историк искусства, музейный работник, краевед

Художники Перми: [сб. очерков] / сост. Н. Казаринова. Пермь: Кн. изд-во, 1981. 175 с., С. 5-15.

Этапы творческого пути: перм. орг. Союза художников 50 лет/ сост. Н. Казаринова.- Пермь, 1989.- 8 с.

Пермская организация Союза художников РСФСР: живопись и монументальное искусство, скульптура, графика, книжная графика, декоративно-прикладное и театрально-декоративное искусство: комплект / Перм. орг. Союза художников РСФСР, Перм. гос. худож. галерея. Пермь: б. и., 1984. 10 л. в обл.: ил.

 

На тему розвитку туалетної культури в усьому світі

19 листопада оголошено Всесвітнім Днем туалету. На 67 сесії Генеральної Асамблеї ООН, яка відбулась 24 липня 2013року, делегати прийняли резолюцію про офіційне оголошення 19 листопада Всесвітнім днем туалету. Рівень розвитку культури гігієни в кожній країні визначає рівень розвитку всієї цивілізації в цілому. Вивчення історії привідкриває нам маловідомі факти розвитку туалетної культури, допомагає простежити еволюційний шлях людської цивілізації, упевнитись в циклічності історичного розвитку, та, найголовніше, замислитись щодо таких актуальних у сучасному суспільстві питань, як рівень екологічної свідомості та побутової культури людини ХХІ століття.

Київський Музей Історії Туалетупідтримує Всесвітню Туалетну Організацію і виступає ініціатором та організатором святкових заходів, присвячених святкуванню події в Києві.

В рамках святкування Дня Туалету з 14.11.13р по 18.11.13р Музей Історії Туалету планує провести конкурс робіт молодих художників та скульпторів на тему розвитку туалетної культури в усьому світі в різні часи

Метою проведення заходу є збір коштів на втілення в життя соціального проекту - ремонт санвузла в дитячому закладі,що стане початком низки заходів, спрямованих на залучення суспільства до питань права Людини на цивілізований туалет.

Молодим художникам та скульпторам надається право в свої роботах представити розвиток туалетної культури згідно історичним даним, концептуально виразити парадоксальні поєднання в туалетній темі. В свою чергу, роботи доповнять експозиції Київського Музею історії Туалету, будуть служити культурно-просвітницькій діяльності Музею та матимуть можливість приймати участь в постійно діючій виставці в Музеї. Залучення ЗМІ до висвітлення святкових заходів надасть молодим художникам та скульпторам визнання як соціально активних діячів суспільства.

Роботи художників будуть оцінюватися в номінаціях:

· Історія розвитку туалету в епоху стародавнього світу, Античності, Середньовіччя, епохи Відродження , XVIII-XIXст. Художникам надається право виявити своє бачення туалетної культури в конкретній епосі за власним бажанням, але згідно історичним даним.

· Концептуальне мистецтво в туалетній культурі. В цій номінації художникам надається право використовувати алюзії та парадоксальні поєднання форм.

 

Роботи молодих скульпторів в номінації «Приналежність епосі» будуть виставлені в Музеї як макети та служитимуть доповненням екскурсійних програм.

Матеріали для роботи (фотографії, опис історичних даних тощо) надається Музеєм.

Роботи приймаються до 01 листопада 2013року

Нагородження переможців дипломами та пам’ятними призами відбудеться 18 листопада 2013року з залучення ЗМІ та офіційних осіб.

 

Контактні особи:

Воронова Неля Анатоліївна,

т.: (044) 280-40-27,

т.м.: (067) 997-33-22,

e-mail: voronova@bestline.com.ua.

 

для студентів 1 курсу (2 семестр)

1. Жанри і журналістика.

2. Жанроутворення: складові впливу.

3. Роль різних чинників у формуванні жанрів.

4. Жанр і традиційна типологія жанрів. Поняття про безжан­рову журналістику, трансформацію жанрів і форми журналістських матеріалів.

5. Новітні підходи до класифікації жанрів преси та перспективи їх розвитку.

6. Поняття про мікро- й макроповідомлення.

7. Замітка й розширена замітка в системі інформування.

8. Структура, жанрові особливості та види заміток [хронікальна інформація; замітка-повідомлення, замітка-відгук, замітка-пропозиція, замітка-подяка, критична замітка, фото­за­мітка; репліка й полеміка як особливі види замітки; коментар і його види в системі інформування; зведення, таблиці, бібліо­графічна й довідкова інформація в пресі].

9. Вимоги до замітки і процес підготовки її до друку.

10. Епістолярні традиції в українській пресі.

11. Жанрові ознаки та види листів [індивідуальний, колек­тивний, відкритий, послання, безадресний, звернення, заява, привітання; малі форми – лист-відгук, лист-пропозиція, лист-подяка, лист-побажання, лист-запитання].

12. Особливості роботи над листами. Редагування листів.

13. Характерні риси звіту і його види [короткі хронікальні, прямі інформаційні, аналі­тичні – тематичні та проблемні].

14. Технологія підготовки звіту.

15. Роль діалогічного мовлення в сучасній журналістиці.

16. Інтерв’ю як аналітичний за складом та інформаційний жанри.

17. Види інтерв’ю [інформаційне, портретне, проблемне, про­то­кольне, інтерв’ю-монолог, інтерв’ю-звіт, інтерв’ю-діалог, інтерв’ю-полілог, інтерв’ю-анкета, прес-конференція, кри­тичне, гумористичне, сатиричне, інформаційне, інтерв’ю-сповідь, теле-, радіоінтерв’ю].

18. Техніка роботи над інтерв’ю та вимоги до нього.

19. Головні риси репортажного матеріалу.

20. Збір інформації, побудова та написання репортажу.

21. Види репортажуі їх застосування на практиці.

22. Вимоги до сучасної репортажної журналістики.

23. Журналістське розслідування як метод дослідження й інформаційно-аналітичний жанр: питання дискусійного підходу.

24. Характерні ознаки журналістського розслідування як особливо складного жанру та його призначення.

25. Форми розслідування.

26. Підготовка до розслідування, процес та етапи його напи­сання.

27. Практика використання розслідування в українських ЗМІ.

28. Жанрові ознаки статті.

29. Аналіз, метод індукції (від конкретного до загального) та дедукції (від загального до конкретного) в статті.

30. Види статті (передова, теоретична, проблемна, критична, замітки публіциста, пропагандистська, публіцистичний коментар, редакційна, оперативна, загальнополітична, публіцистична, наукова, науково-популярна).

31. Композиційна побудова, мова і стиль статті.

32. Ідентифікація кореспонденції за жанровими ознаками.

33. Відмінність кореспонденції від статті.

34. Поділ кореспонденцій на види (аналітична – критична, проб­лемна, кореспонденція-роздум та інформаційна).

35. Особливості роботи над кореспонденцією.

36. Критика і журналістика.

37. Визначення рецензії та її основні жанрові риси.

38. Головні види рецензії [зовнішня, внутрішня, літературна, кіно­рецензія, музична, театральна, огляд літератури, ана­літична, інформаційна, рецензія-анотація, рецензія-відкритий лист, рецензія-оглядова стаття, рецензія-репліка, рецензія-фей­ле­тон, гранд-рецензія, монорецензія, полірецензія].

39. Методика рецензування в журналістиці. Позиція рецензента в контексті історичного часу.

40. Функціональне призначення огляду. Огляд як панорама подій.

41. Класифікація оглядів (газетний, журнальний, радіоогляд, те­ле­­огляд, інтернет-огляд, міжнародний, внутрішній, по­літичний, економічний, літературний, спортивний, теат­ральний, огляд преси, огляд листів, загальний те­ма­тичний, інформаційний, аналітичний, художньо-публіцистичний, кіноогляд, радіоогляд, телеогляд).

42. Композиційна побудова оглядового твору та вимоги до нього.

43. Майстерність оглядача.

44. Природа нарисової творчості та її традиції в Україні.

45. Визначення й функції нарису при відтворенні дійсності.

46. Експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація й розв’язка як складові нарисової форми.

47. Види нарису і їх характеристика [публіцистичний, соціо­ло­гічний, теле-, радіо-, кіно-, фотонарис, сюжетний (порт­рет­ний, проблемний) і описовий (подієвий, подорожній) нариси; малі нари­сові форми – зарисовка (переднарис), есе (науково-популярне, публіцистичне, літе­ра­турно-критичне, мистецтвознавче, філо­софське), штрих, ескіз].

48. Мова і стиль нарису.

49. Публіцистичний образ у наровому матеріалі.

50. Методика роботи над нарисом.

51. Журна­ліст­сь­кі штампи в нарисотворчості та їх подо­ла­ння.

52. Гумор і сатира в журналістиці.

53. Фейлетон як головний сатиричний жанр.

54. Види фейлетона (тематичний, малий, позитивний, публіцистичний, белетрестичний, гумористичний, документальний, проблемний, фото-, теле-, радіофейлетон).

55. Пошук гумористичної та сатиричної форми. Факт, домисел, вимисел у фейлетоні.

56. Майстерність та етика фейлетоніста при доборі фактів, мови і стилю.

57. Відмінність памфлета від фейлетона.

58. Закони памфлетного жанру.

59. Специфіка памфлетної тематики.

60. Пародія й епіграма в системі сатиричних жанрів.

61. Публіцистичні можливості байки.

62. Карикатура, шарж у сучасній журналістиці.

63. Гумористично-сатиричні афоризми в пресі.

64. Жанрові особливості гуморески й анекдоту.

65. Порада, опитування, «запитання – відповідь», анкета, бесіда як форми публікацій.

66. Прес-реліз, рейтинг, прогноз, моніторинг.

67. Резюме, версія, есперимент у формотворчій діяльності журналіста.

68. Житейська історія, сповідь, некролог, епітафія в системі формотворів.

69. Жарт, епіграф, різновиди ігор (чайнворди, ребуси, загадки, інтерактивні ігри) та розіграші в засобах масової інформації.

70. Літературно-художні форми (вірші, поеми, епіграми, опо­відання, новели, повісті, драматургія) й твори народного мистецтва (казки, легенди, пісні, коло­мийки, думи, притчі, бувальщини, перекази) в пре­сі та їх роль в естетичному вихованні аудиторії.