В Музее Нижегородской Радиолаборатории имени В. И. Ленина
Музей суднобудування і флоту, як культурно-освітній заклад Миколаєва.
Музей Шерлока Холмса
Первый этаж музея занимают сувенирный магазин и маленькая передняя. На втором этаже находятся гостиная (выходящая окнами на Бейкер-стрит) и смежная с ней комната Холмса (окном во двор), на третьем — комнаты Ватсона (окном во двор) и миссис Хадсон (окном на улицу). На четвёртом этаже, изначально использовавшемся для хозяйственных целей, размещены восковые фигуры героев различных произведений о Шерлоке Холмсе, а также туалет и чулан.
Гостиная на втором этаже дома-музея
Интерьер дома в точности соответствует описаниям, присутствующим в произведениях Артура Конан-Дойля о Шерлоке Холмсе, и отличается доскональностью проработки. В доме-музее можно увидеть «вживую» многие предметы, знакомые читателям по рассказам о Шерлоке Холмсе — скрипку Холмса, его шляпу, охотничий хлыст, турецкую туфлю с табаком, письма, приколотые перочинным ножом к каминной полке, оборудование для химических опытов, армейский револьвер Ватсона и т. п. На стене гостиной под стеклом красуется монограмма королевы Виктории «VR», которую Холмс «выстрелял» в рассказе «Обряд дома Месгрейвов».
Посетители музея могут осмотреть квартиру знаменитого сыщика и его друга, ознакомиться с предметами их быта, посидеть в кресле перед камином и сфотографироваться на память, а также приобрести сувениры, большинство из которых связано с Шерлоком Холмсом.
Здание музея было зарегистрировано в качестве дома с меблированными комнатами в период с 1860 по 1934 год и, таким образом, является не только домом-музеем Шерлока Холмса, но и классическим примером лондонского доходного дома конца XIX века[1].
Музей открыт ежедневно с 09:30 до 18:00. Цена входного билета, для взрослого, составляет 8 фунтов стерлингов (на 2013 год). В музее разрешена бесплатная фото- и видеосъёмка. На четвёртом этаже на отдельном столе имеется книга визитов[1].
Паб «Шерлок Холмс»
Помимо собственно музея Шерлока Холмса, реконструированная гостиная имеется в пабе «Шерлок Холмс» (10-11 Northumberland Street, Westminster, London WC2N 5DB, невдалеке от Трафальгарской площади и вокзала Чаринг-Кросс). Паб был открыт в 1957 году в здании, ранее занимаемом гостиницей «Northumberland Arms» (где, в соответствии с повестью «Собака Баскервилей», останавливался сэр Генри)[2]. В одном из помещений второго этажа была размещена музейная гостиная, почти целиком и полностью представляющая собой гостиную, собранную специалистами Марилебонской городской библиотеки для выставки «Мир Шерлока Холмса» в рамках Британского фестиваля (англ. Festival of Britain) в мае 1951 года. В 1957 году пивная компания «Уайтбред», являвшаяся владельцем паба, выкупила экспонаты у библиотеки[2]. Помещение отделено от основного пространства паба стеклянной стеной.
В цьому році наша країна святкує 20-ту річницю Незалежності. Цей період супроводжувався складним і багатоаспектним процесом відродження національної свідомості та історичної пам’яті народу. Важливу роль в ньому відігравало осмислення історичної спадщини, її збереження для наступних поколінь. Музейні заклади являються невід’ємною частиною цього процесу.
Нині музеї – це культурно-освітні та науково-дослідні заклади, призначені для вивчення, збереження та використання пам’яток матеріальної і духовної культури, природи, прилучення громадян до надбань національної і світової історико-культурної спадщини.
Сучасні тенденції музейної діяльності в Україні демонструють посилення уваги до активних культурно-освітніх процесів. Враховуючи те, що молодь віддає перевагу сучасним джерелам інформації (Інтернет, мультимедійні видання, віртуальні виставки), музеї прагнуть модернізувати форми залучення відвідувачів. Шукаючи своє місце у сучасному соціокультурному середовищі, вони стають центрами як формального, так і неформального спілкування для всіх категорій населення і, особливо, дітей та студентської молоді.Працюючи в культурно-освітньому напрямку музей суднобудування і флоту розробив комплекс музейних уроків та тематичних екскурсій, враховуючи:
1) сучасні потреби відвідувачів різної вікової категорії;
2) використання комп’ютерних технологій в області освіти та культури;
3)вимоги шкільної програми, щодо вивчення історії України.
Миколаївський музей суднобудування і флоту було створено і відкрито на правах відділу Миколаївського обласного краєзнавчого музею 30 липня 1978 року. На сьогодні він є візитною карткою міста Миколаєва.
Музей розташовано у старовинному будинку, що є пам'яткою історії та архітектури державного значення. Він був побудований за проектом архітектора П. Неєлова у стилі раннього російського класицизму наприкінці XVIII ст. Протягом 1794 - 1900 рр. будинок слугував помешканням та канцелярією головних командирів Чорноморського флоту. Тут проживали та працювали відомі адмірали М. С. Мордвінов, Г. І. де Траверсе, О. С. Грейг, М. П. Лазарев, Б. Фон-Глазенап, М. А. Аркас. По службових справах бували адмірали Ф. Ф. Ушаков, П. С. Нахімов, В. О. Корнілов, В. І. Істомін, Ф. Ф. Беллінсгаузен, Г. І. Бутаков та інші.
Експозиція музею розміщена у дванадцяти залах, яка розкриває етапи розвитку суднобудування в Північному Причорномор'ї, починаючи зі стародавніх часів, процес створення Чорноморського флоту, розвиток суднобудівних підприємств, відображає сторінки історії кораблів, побудованих у Миколаєві.
Для дітей дошкільного віку та молодших класів загальноосвітніх шкіл міста музей пропонує музейний урок з елементами гри «Добрий день, музей!». Якщо з раннього віку не приділяти належної уваги емоційній сфері дитини, розвитку її уяви та фантазії, то пізніше буває набагато тяжче їх розвити.
Музейний урок проходить по чотирьох залах і включає в себе елементи гри та гімнастики, заходи, що розвивають уяву дітей, викликають у них інтерес до музею та музейних предметів, до сторінок минулого, історії рідного краю. Активно використовується метод запитань та відповідей, вікторина.
Під час екскурсії «Добрий день, музей!» діти стають екіпажем корабля. Вони отримують матроські комірці, капітану вручається офіцерська фуражка і на уявному кораблі вони подорожують у минуле, де й знайомляться із кораблебудуванням античної Ольвії, Київської Русі ІХ – ХІ ст., Козацької доби, періоду Петровської епохи, російсько-турецьких воєн.
В залі №2, біля гармати часів російсько-турецьких воєн, дітям дається можливість потримати в руках гарматне ядро та пофантазувати: хто стріляв із неї такими ядрами, як стріляє гармата, які правила необхідно знати, щоб її почистити та зарядити.
Можливість потримати в руках експонати впливає на краще засвоєння матеріалу.
Необхідно враховувати також рухливість та активність дітей у цьому віці. Якщо довго стояти на одному місці, вони втрачають увагу, стають менш зосередженими у сприйнятті інформації. Для цього використовуються фізкульт хвилинки: діти показують рухи плавця, як працювати пилою, сокирою, молотком , рубанком під час будівництва корабля.
Така гра активізує почуття, дає політ фантазії та уяві, але головне, що діти починають розуміти, чому музейні предмети називаються джерелами наших знань з історії, чому їх цінять та бережуть. Розуміння експоната в музеї – перший крок у справі історичного пізнання та формування музейної культури людини.
Для того, щоб культурно-освітня діяльність була ефективною, музею необхідно вивчати та враховувати інтереси та потреби своєї аудиторії, забезпечувати зворотній зв’язок, який би дозволяв коректувати як процес створення експозиції, так і процес її сприйняття.
Для учнів середніх та старших класів розроблено музейний урок – відео презентацію «Заснування перших верфей на півдні Російської імперії в 2 половині ХVIII ст..».
В сентябре месяце мы-10 «А» Семёновского лицея №1 поехали в Нижний Новгород, дабы побывать в музее Нижегородской Радиолаборатории В. И. Ленина.
Начал он своё существование 2 декабря 1918 года по указу В.И. Ленина. Сейчас это музей, а в 1920г. он являлся радиолабораторией. Тогда в ней работало 18 человек. Одним из них был М. А. Бонч-Бруевич - человек, который во время войны создал первую российскую пустотную радио лампу, которые служили для увеличения мощности радиостанций. Эти лампы были дешевле, чем французские почти в 8 раз и работали более чем в 10 раз дольше!
Бонч-Бруевич
В музее мы увидели много нового, например, самый первый прибор для беспроводной передачи информации, изобретённый А.С. Поповым.
Вот она первая лампочка Бонч-Бруевича
В музей мы поехали вместе с нашей учительницей физики- Смирновой Натальей Анатольевной.
А вот видеокассета прошлого века.
И видеокамера - весит около 10кг! (сам держал)
Увидели колебания.
И сами многого попробовали.
