Олександр Архипенко / Володимир Попович // Сучасність, Нью-Джерсі (Ньюарк), 1991. – ч. 11 (267). – с. 59 – 73

Вывод.

Разработка чистовых эскизов.

Разработка стилистического ряда

Следует различать понятия «стиль» и «стилизация». Стиль — это образ, «общность образной системы, средств художественной выразительности, творческих приемов, обусловленная единством идейного содержания.

Стилизация – это намеренная имитация художественного стиля, характерного для какого-то автора, жанра, течения или для искусства и культуры определенной социальной среды, народности, эпохи. Из вышеперечисленного видно, насколько широк выбор творческого источника для стилизации.

Стилизация обычно предполагает свободное толкование содержания и стиля искусства, стилизация – это не подражание, а достижение некоего эстетического подобия на основе усвоения наиболее ярких внешних стилевых признаков оригинала. Существует два основных метода стилизации. К первому относится метод заимствования, т.е. прямой перенос наиболее явных визуальных признаков стиля в целом или отдельного объекта на проектируемую вещь, сознательное использование дизайнером признаков

Изм.

Лист

№ докум.

Подпись

Дата

Лист

того или иного стиля при проектировании изделия. Второй метод стилизации – это творческая переработка: обобщение изображаемых фигур и предметов с помощью условных приемов. Этот метод особенно характерен для орнамента, где стилизация превращает объект изображения в мотив узора, где создание подчеркнуто декоративной формы объекта разработки осуществляется путем подражания внешним признакам формы природных или созданных человеком объектов.

При разработке стилистического ряда использовались колористические решения и фантастические образы, наполненные жизнью и светом заимствованные из произведения живописи Сальвадора Дали. Сюрреалистичные образы напоминают цветы необычной формы, которые отражают настроение и почерк художника.

В ходе выполнения курсового проекта, было разработано 8 листов графических работ. Первая графическая работа – копия творческого источника. Вторая графическая работа – коллаж.

Коллаж – это дизайнерский прием, когда различные изображения соединяются в единую композицию (работу). Данное занятие пользуется большой популярностью, так как работы несут элемент необычности, красоту восприятия.

В основу коллажа курсового проекта легли иллюстрации коллекций известных модельеров, работы художника Сальвадора Дали.

Следующий эскиз состоит из 10 фрагментов коллористических выкрасов. Цвет используется такой же как и в творческом источнике. Затем это используется в многофигурной композиции, состоящей из 10 эскизов моделей созданных по творческому источнику.

Эскиз №5 «Текстурные решения проектируемой коллекции» состоит из 10 фрагментных выкрасов, иллюструющих текстуры тканей и материалов. Чистовой эскиз многофигурной композиции состоит из 5 моделей, выбранных из эскизов №8, которые наиболее ярко отражают характер творческого источника. При разработке чистового эскиза использовалась техники лессировки и аппликации .

 

В соответствии с темой курсового проекта, по творческому источнику, разработана коллекция моделей одежды стиля «Сюрреализм». В проекте дано обоснование выбора темы коллекции, подробно рассмотрен и анализирован творческий источник, что отражает различные техники и технологии живописи, умение составлять гармоничное сочетание родственных, родственно-контрастных, контрастных цветовых отношений. Коллекция выполнена в цветной графике. Разработанная коллекция моделей одежды актуальна, соответствует интересам потребителей определенного круга, но не реальна для выполнения в условиях производства.

Изм.

Лист

№ докум.

Подпись

Дата

Лист

Прикмети О. Архипенко:

· Творча винахідливість;

· Високе естетичне відчуття;

· Небувала працьовитість;

· Повна віра у вартість своєї творчості.

«Ви можете бути генієм, але якщо не маєте впливових зв’язків, то шкода трудитися» (лист до знайомих у Франції з 18 липня 1960) (с. 60).

Більшість сучасників «була наставлена навіть ворожо, а в кращому випадку нейтрально», у Франції 1908-1920 рр. та в Америці.

 

 

Довелося пережити матеріальну скруту, яка не змусила його змінити ані мистецькі погляди, ні стиль праці.

Іноземні професійні кола не визнають і понині таланту Архипенка через те, що він не шукав їх посередництво і через те, що він українець («представник народу, якого загально ігнорують» (с. 60).

Українці також не зробили нічого для пізнання Архипенка:

· При спорудженні пам’ятника Шевченкові у Вашингтоні готовності зробити проект Архипенка не використано;

· Бронзове погруддя Володимира Великого та Т. Шевченка, І. Франка, що були поставлені в 193801940 рр. в Клівленді незнайомі українцям, одне погруддя вкрали;

· Чотири твори Архипенка в Національному музеї знищив В. Любчик в 1952 р.

·

«Моя праця складається з одного натхнення та 50 років твердої мозольної праці і творчих пошуків» (с. 61).

Єдину скульптуру в Київському музеї (портрет Менгельберга) усунено з виставкової зали (с. 60-61).

 

«50 creative years» - монографія, Нью-Йорк, 1960

«Маючи вроджений високий естетичний смак, Архипенко не задовольнявся першими спробами, він їх удосконалював, шліфував, щоб досягти вершин. Все, що було чисто, тілесне, матеріальне і тяжкувате в людських фігурах, - він усував, відкидав, шукаючи одухотворені, ідеалізовані форми» (с. 61).

 

«Процес шукання став для мене вихідною точкою в мистецтві»

«Мистецтво з’ясовується не у фабрикації творів, але в шуканні нових пластичних засобів» (с. 63)

«примітивні брили та тяжкі форми» ( «Жінка», «Сузанна» 1909, «Матір з дитиною», «Муринка», «Відпочинок», 1910) - короткий період кубізму, конструктивізму, абстракціонізму – близькі до реалізму твори – монументалізм з елементами декоративізму – напівпрозорі скульптури з внутрішнім освітленням (65).

Талановито передав рух: «Саломея», «Синій танець», «Червоний танець»

«Сильвета», «Сидяча фігура», «Гондольєр» в основі мають крайнє спрощення форм.

Портрети: експресіонізм (пані Каменєва, 1909, доктор Віхерт, 1923), необароко (диригент Менгельберг), реалізм (Т, Шевченко, портрети американських державних діячів) (68).

Монументальний стиль «Ма медитація» (1932, подарований до Львова в 1934), «Мойсей» (1939), «Рожеве торсо» (1928).

Напівпрозорі твори «Вознесення» 1950, «Дух» 1957, «Місяць» 1947, «Релігійний мотив» 1948.

Скульптури з різних матеріалів, картин (олія, гуаш, акварель), малюнки, літографії, колажі.

Анатуральна скульптура – новий матеріал – плексиглас.

«Анатуралістична творчість Архипенка не є «чужа українській духовності», вони випливає з українських естетичних смаків і уподобань і є близька для нашого відчуття…» (с. 73).