Різновиди весняних пісень, музичні особливості.
ВЕСНЯНКИ
Образцы работ
Дидактическая нагляднось.
Произведения искусства для анализа.
Объекты изображения
Подведение итогов урока (рефлексия).
Практический этап.
3.1. – Итак, времени у нас остается не так уж и много, поэтому мы с вами переходим к практической части. Прежде всего, вспомним все, о чем мы только что с вами говорили. Берем приготовленные заранее листы бумаги, карандаш, ластик и начинаем творить шедевры.
3.2. – Работу над пейзажем начнем с обозначения линии горизонта (высокий или низкий уровень гор.) Затем продумаем композицию пейзажа (открытый или
закрытый тип композиции). Намечаем линейный рисунок карандашом.
Завершаем работу цветом акварелью (можно использовать любой способ:«по-сухому» или «по-мокрому») или гуашью, используя необычную технику мазка. Каждому времени года соответствует определенная палитра сочетающихся друг с другом красок. Весной природа одевается в нежные и не слишком яркие наряды. Поэтому весенняя палитра состоит из мягких пастельных тонов:кремового, розового, абрикосового, светло-желтого, ну а для контраста - цвет молодой зелени. (3.1.)
В процессе подхожу к ученикам, напоминаю о целях и задачах урока, помогаю если что-то не получается.
4.1. – Напомните, как звучала тема нашего урока? («Весенний пейзаж»)
А вы запомнили, что такое пейзаж? Каких известных русских пейзажистов вы знаете? Чьи пейзажи вам запомнились больше всего? Почему?
4.2. – Посмотрите, какие прекрасные весенние работы у вас получились! Давайте придумаем им интересные названия и разместим на нашем стенде. Пусть все увидят, какие вы молодцы. (4.1. _ 4.2.)
4.3. – В лесу, где берёзки столпились гурьбой,
Подснежника глянул глазок голубой.
Сперва понемножку
Зелёную выставил ножку,
Потом потянулся из всех своих аленьких сил
И тихо спросил :
"Я вижу, погода тепла и ясна,
Скажите, ведь правда, что это весна?" (все хором отвечаю: «Да!»)
Мне было приятно с вами сегодня работать. Всем спасибо и до свидания!
ПРИЛОЖЕНИЯ
1.1. Образец работы Трусаковой Т. «Весенний пейзаж»
2.1. Бакшеев В.Н. «Голубая весна»
2.2. Белиницкий-Бируля «Начало весны»
2.3. Грицай А.М. «Подснежники»
2.4. Рушчыц Ф. «Вясна»
2.5. Левитан «Март».
2.6. Левитан «Весна – вода».
2.7. Саврасов «Грачи прилетели»
3.1. Таблица «Весенняя палитра».
Веснянки розрізняють за такими ознаками:
· пантомімічні сценки иа ігри;
· виконання пісень-закличок;
· водіння хороводів.
Пантомімічні ігри походять від язичницьких вірувань. Вони пов’язані з імітацією природних явищ, зокрема: рухів тварин, криків журавлів, виготовлення і спалення опудал Марени, Кострубонька, що символізували образ немічної зими. Популярним було випікання „жайворонків” із тіста з якими малі діти залазили на дерева і кликали птаха, що був першим провісником початку весни. Головним змістом магічних дійств було закликання і зустріч весни.
Веснянки-заклички – невеликі за формою пісні, неширокого діапазону, які виконувалися в унісонно-гетерофонній манері хором дівчат. Веснянки-заклички мають характерний приспівний елемент у кінці строфи, в якому закладено елемент магічної дії – це глісандуючий вигук „Гууу!”. Він є кульмінативним тоном і надзвичайно колоритним елементом у процесі виконання пісні. Йому надається різних значень: відлякування зими, чарівливого змісту, вияву пробудженого радісного настрою. Тому веснянки ще називають піснями-гуканками (в значенні – гукати). Для наспівів веснянок характерні окличні інтонації, які передавались тембрально насиченим сильним звуком грудного забарвлення. Традиційно веснянки виконувалися на околицях села багатьма гуртами дівчат, що перегукувалися. Це створювало чаруючу атмосферу магічного впливу, вияву радості всіх учасників обрядових дійств від приходу весни (див. №№).