Модульний контроль II 103 страница

На рубеже христианской эры некоторые области северо-запада покорились парфянам. Один из их царей Гондофар, был обращен в христианство. Согласно легенде, его крестил сам апостол Фома, который проповедовал в Индии (поэтому индийские христиане с особым уважением относятся к апостолу Фоме, считая, что он крестил Индию по поручению Христа). С этого времени начинаются активные связи между Индией и Римской империей. И первые века христианской эры характеризуются политическим преобладанием Центральной Азии, т.н. Кушанской державы. Она возникает в северо-западной части Индии и распространяет свою власть на значительные территории в долине Ганга. Кушанские цари выпускают собственные монеты, на них встречаются решительно все герои древнего мира. Там можно найти изображения греческих богов и героев (Геракл, Гелиос), изображения Ахурамазды, Анахиты (персидская), Шивы и даже Будды. Тогда же начали строиться буддистские монастыри, святилища (ступы), и связано это строительство было с именем наиболее известного кушанского правителя, имя которого Канишка. Канишка – самый любимый герой буддистских легенд после Ашоки, потому что он второй праведный царь на территории Индии. Но возникает большой вопрос о том, каков характер царской власти в Кушанском государстве?

Насколько мы знаем из хозяйственно-административных текстов, дошедших от этой эпохи, преимущественно цари были фигурами номинальными, непосредственно власть контролировали сатрапы, и существует даже случаи, когда сатрапы называют себя царями некоторых областей. Тем не менее, царь почитался как ритуально-значимая фигура, цари могли изображаться на монетах, либо же изображались боги, которые считались покровителями этих царей. Надо сказать, что этот период характерен культурной ассимиляцией. Изменение легенд на монетах. К концу 1 века надписи исключительно на индийских языках, хотя правящие цари являются потомками … и греко-бактрийцев, значит, за три столетия произошла культурная ассимиляция, и потомки иранцев и греков стали говорить на индийских языках или диалектах. Смешение народов способствует также и активной торговле. Уже в 2-1 веках в западной Индии появляются торговцы из эллинистического Египта, затем появляется морская торговля через Индийский океан. На территории Индии образуется множество рынков, на них люди расплачиваются монетами (золотыми, серебряными, медными). Торговля на этих рынках происходила шерстяными тканями, вином, пряностями (южная Индия), слоновой костью, ювелирными изделиями. Индийские вещи были самыми дорогими на европейских и ближневосточных рынках. Римская империя, по запискам Плиния старшего, тратила огромные деньги на индийские товары; это говорит об активной торговле между ними, но экспансию проводить не собирались, т.к. это затратно, это спасло Индийскую цивилизацию от присоединения к Римской империи.

9. Социальный строй после Ашоки

Откуда у нас документы по этому периоду? Это хозяйственные документы, дошедшие от кушанских царей, арамейские и греческие папирусы и записки античных историков.

В это время земля была разделена между отдельными семьями, и каждое хозяйство велось силами одной большой семьи. Если глава семьи хотел продать свой земельный участок, то преимущественное право покупки принадлежало родственникам и соседним семьям. Все частные земельные участки входили в состав общины, поэтому, когда человек покупал дом и землю, он получал членство в общине. Община своими силами обеспечила строительство дорог, рытье каналов, поддержание деревенских святилищ, имела свои органы управления.

Что это были за органы? Это общинные сходы. На них назначались деревенские старосты, которые представляли общину перед царской властью. Но наряду с полноправными общинниками были и арендаторы, и батраки, и довольно большой контингент зависимых лиц. Однако над всей этой организацией стояла варно-кастовая система, которая в Индии была неискоренима. Прежде чем осуществлять какую-либо деятельность, нужно было узнать из какой варны и к какой касте принадлежит. Каждая каста в Индии была эндогамна, т.е. ее члены находились между собой в родстве. Все члены одной касты воспринимали друг друга как потенциальных родственников или свойственников. И никто не имел права брать невесту не из своей касты, то есть это были очень замкнутые общины. И вот эта кастовая иерархия и была главной силой, управляющей всем общинным коллективом.

Например, деревенские ремесленники были ниже земледельцев, поэтому они их обслуживали. Они были слугами. Но и конечно, брахманы были начальниками для земледельцев и ремесленников. Конечно, люди хотели свободы, уходили из деревень в города. И к 1 веку н.э. стали образовываться корпорации городских свободных ремесленников. Но тут появилась новая беда: хоть они и были свободными, но они не имели другого мышления, кроме кастового. Поэтому, освободившись от своих каст, став свободными, они стали создавать другие касты. Так возникли ремесленные касты оружейников, изготовителей благовоний или ювелиров, т.е. появились нетрадиционные касты и люди замкнулись в них. Всюду, куда бы люди ни приходили, они начали сбиваться в искусственные касты. Городские ремесленники работали на заказ, выполняли заказы богатых и знатных людей, труд очень хорошо оплачивался, они скапливали большие капиталы, но эти капиталы, конечно, шли в дело, на развитие производства, потому что никто внутри кастовой системы не позволил бы богатеть индивидуально. Таким образом, в городе стало появляться свободное население, которые не было связано с деревенскими традициями, и выходцы из этих ремесленных цехов постепенно стали заниматься науками, искусствами, философией, теперь это могли делать не только брахманы.

В конце эпохи Древности, а именно в 4-5 веках н.э. появляются документы о массовой скупке земель представителями этих цехов. Можно констатировать рост крупного землевладения, но покупателями были не только индивидуалы, ими могли быть монастыри, буддистские храмы, брахманы, разбогатевшие купцы. В результате этого деревенские старосты из представителей самоуправления стали превращаться в вассалов покупателей земли. У покупателей земли появились зависимые крестьяне. Вот эти процессы роста крупного землевладения, а вместе с тем расширения крестьянской зависимости, свидетельствуют о том, что Индия перешла от Древности к Средневековью, она перешла к феодализму. И вот эта грань – это 5-6 века нашей эры. У этого перехода есть два показателя: рост крупного землевладения и закабаление крестьян. Эпоха Древнего мира в истории Индии на этом закончилась.

Мама-утка, Стас Дубин, Доктор Зло, Ксюша Лебедева, Негодяй

Глава 7. История Муданьцзяна

Оглавление

Раздел 1. Древний Ближний Восток.. 2

Глава 1. Начало. 3

§1. Введение в предмет. История наук о Древнем Востоке. 4

1. Древний Восток, как историко-культурный тип. 4

2. Египтология. 6

3. Ассириология. 9

4. Российская наука о Древнем Востоке. 13

§2. Предыстория цивилизаций Древнего Востока. 13

1. Хронология ранней истории человечества. 13

2. Мезолит. 14

3. Гебёкли-Тепе и Невали-Чори. 15

4. Чейеню-Тепеси. 16

5. Иерихон и Чатал-Гуюк. 16

6. Переход от Мезолита к Неолиту. 18

7. Неолитическая революция. 19

8. Появление письменности. 20

9. Энеолит. 21

Глава 2. История Слонопотамии. 24

§3. История древней Месопотамии в раннединастический период. 25

1. Географическое положение Месопотамии. 25

2. Предыстория Южной Месопотамии. 25

3. Условия жизни в Месопотамии. 26

4. Месопотамские города-государства. 28

5. Война между Уруком и Кишем.. 30

6. Социальная стратификация общества Шумера. 31

7. Источники по истории Шумера. 33

8. Правление Лугаланды.. 34

§4. От Урукагины к Саргону. 35

1. Приход Урукагины к власти. 35

2. Конусы Урукагины.. 35

3. Характеристика Конусов. 37

4. Финансовая система в Месопотамии. 38

5. Вооруженные силы Месопотамии. 39

6. Начало правления Саргона Аккадского. 40

7. Биография Саргона. 41

8. Реформы Саргона. 42

9. Итоги правления Саргона. 43

§5. Саргониды и третья династия Ура. 43

1. Римуш.. 44

2. Маништусу. 44

3. Нарам-Суэн. 45

4. Шаркалишарри. 47

5. Конец государства Саргона. 47

6. Гудеа. 48

7. Свержение власти кутиев. 50

8. Первая династия Ура. 51

9. Третья династия Ура. 52

10. Кризис Третьей династии Ура. 54

§6. Культура Южной Месопотамии в шумерский период. 55

1. Шумерский язык и письменность. 55

2. Шумерская система образования. 56

3. Астрономия и время. 57

4. Судебная и медицинская система. 58

5. Шумерский парламент. 58

6. Шумерская религия. 59

7. Шумерское мироощущение. 59

§7. Старовавилонский период. 63

1. Эпоха Иссина и Ларсы.. 63

2. Вавилон. 64

3. Приход Хаммурапи к власти. 65

4. Законы Хаммурапи. 65

5. Содержание Законов Хаммурапи. 67

6. Значение Законов Хаммурапи. 69

§8. Средневавилонский период. 70

1. Приход касситов к власти. 70

2. Внутренняя политика касситов. 70

3. Внешняя политика касситов. 71

4. Социальный строй Средневавилонского периода. 72

5. XIII век в истории Ближнего Востока. 74

6. Вклад касситов в культуру Месопотамии. 75

§9. Вавилонская культура и литература. 76

1. Политическая идеология Вавилона. 76

2. Религиозно-этическая литература. 77

3. «Повесть о невинном страдальце». 78

4. «Вавилонская теодицея». 79

5. «Разговор господина с рабом». 80

Глава 3. История Шарм-эль-Шейха. 83

§10. Введение в историю Древнего Египта. 84

1. Хронология истории Древнего Египта. 84

2. Особенности египетской цивилизации. 84

3. Ранняя история Египта. 86

§11. Египет в эпоху Раннего и Древнего царств. 87

1. Объединение Египта. 87

2. Источники по истории Египта. 87

3. Особенности Египта в эпоху Древнего царства. 88

4. Социальная структура Древнего Египта. 88

5. Система бессмертия в Древнем Египте. 90

6. Бессмертие фараона и функции пирамиды.. 91

7. Бессмертие вельможи. 92

8. Парадокс мышления древних египтян. 94

9. Центральная власть и номархи. 95

10. Уникальность социального строя Древнего царства. 96

§12. Первый переходный период и Среднее царство в Египте. 97

1. Содержание Первого переходного периода. 97

2. Международное положение Египта. 99

3. Социально-экономическое положение Египта. 99

4. Речение Ипувера. 100

5. Разговор разочарованного со своим Ба. 103

6. Пророчество Неферти. 104

7. Среднее царство. 104

8. Культура Среднего царства. 105

9. Конец Среднего царства. 107

§13. Второй переходный период и Новое царство в Египте. 108

1. Гиксосское влияние на культуру Египта. 108

2. Конец правления гиксосов. 109

3. Эпоха Нового царства. 109

4. Тутмос I. 110

5. Тутмос III. 110

6. Изменения в Египте после Тутмоса III. 113

7. Аменхотеп III. 113

8. Аменхотеп IV - Эхнатон. 114

9. Гимн Атону. 115

10. Тутанхатон. 116

§14. Вторая половина Нового царства и культура Египта. 117

1. Начало 19 династии. 117

2. Сети I. 117

3. Рамзес II. 118

4. Египетско-хеттский договор 1269 года. 119

5. Мернептах. 121

6. 20 династия. 121

7. Культура Древнего Египта. 122

Глава 4. История каких-то левых ребят. 125

§15. Сирия, Финикия и Палестина в 3-2 тысячелетиях до н.э. 126

1. Географические особенности региона. 126

2. Государственность Внутренней Сирии. 127

3. Внешняя Сирия. 128

4. Финикийское торговое государство. 128

5. Государство Амурру. 130

6. Крестьяне Финикии. 131

7. Культура Финикии. 131

§16. Хеттское царство. 133

1. Изучение Хеттского царства. 133

2. География Хеттского царства. 135

3. Заселение Малой Азии. 135

4. История Хеттского царства. 136

5. Устройство общества хеттов. 137

6. Армия хеттов. 138

7. Внешняя политика хеттов. 138

8. Хеттские законы.. 139

9. Хеттская религия и мифология. 140

§17. Древний Израиль. 142

1. Изучение Древнего Израиля. 142

2. Религия Древних евреев. 143

3. Древнееврейское общество. 144

4. История Израильского царства. 145

5. Социальная структура при Соломоне. 146

6. Распад Израиля. 147

7. Пророки. 147

§18. Священное писание иудеев. 148

1. Становление монотеизма у древних евреев. 148

2. Структура священного писания. 149

3. Заповеди Моисея. 151

Глава 5. История злобных бородатых мужиков. 153

§19. Введение в историю Ассирии. 154

1. Географическое положение Ассирии. 154

2. Структура ассирийского общества. 154

3. Шамши-Адад I. 155

§20. Политическая история Ассирии. 156

1. Тукульти-Нинурта I. 156

2. Ассирия в IX веке. 157

3. Тиглатпаласар III. 158

4. Салманасар V.. 159

5. Саргон II. 160

6. Синаххериб. 161

7. Ассархаддон. 162

8. Ашшурбанапал и создание Ассирийской Империи. 164

9. Распад Ассирийской Империи. 165

§21. Культура Месопотамии в Новоассирийский период. 166

1. Особенности ассирийской культуры.. 166

2. Ассирийская правовая система. 166

3. Искусство, мифология и мироощущение. 169

4. Ассирийская литература. 171

§22. Нововавилонский период в истории Месопотамии. 172

1. Вавилон в XI – VII вв. 172

2. Навуходоносор II. 173

3. Вавилонская башня. 173

4. Властная структура при Навуходоносоре. 174

5. Социально-экономическое развитие Вавилона. 174

6. Внешняя политика Навуходоносора. 176

7. Вавилон после пленения евреев. 177

8. Набонид и его мама. 178

9. Конец истории Месопотамии. 179

§23. Персидская империя. 180

1. Происхождение персидской государственности. 180

2. Зороастризм.. 181

3. Кир II. 182

4. Камбиз II. 184

5. Дарий I. 185

6. Империя Дария I. 186

7. Социальная структура персидского общества. 186

8. Экономическое развитие Персидской империи. 187

9. Причины крушения Персидской империи. 188

Раздел 2. Древний Дальний Восток.. 189

Глава 6. История Болливуда. 190

§24. Введение в историю Дальнего Востока. 191

1. Ближний и Дальний Восток. 191

2. Изучение Дальнего Востока. 191

§25. Древнейшая история Индии. 192

1. Уникальность Индийской культуры.. 192

2. Доарийская история Индии. 193

3. Доарийские города. 194

4. Загадки народов Древней Индии. 195

§26. Ведийский период в истории Индии. 196

1. Источники по периоду. 196

2. Социальная структура индийского общества. 196

3. Варновая система. 197

4. Общественная жизнь в Индии. 198

5. Брахманизм.. 199

6. Классический брахманизм VII – VI вв. 200

§27. Буддийская история Индии. 201

1. Переселение в долину Ганга. 201

2. Развитие Индии в VI – V вв. 202

3. Буддизм.. 203

4. Благородные истины и теория личности. 204

5. Развитие буддизма после смерти Будды.. 206

6. Создание государства Ашоки. 207

7. Социальная опора Ашоки. 209

8. Индия после Ашоки. 210

9. Социальный строй после Ашоки. 211

Глава 7. История Муданьцзяна. 213

Оглавление. 214

3) Лев Данилович;

4) Василько Романович.

11 Монгольське військо хана Батия захопило Київ: 1) у 1237;

2) у 1239; 3) у 1240; 4) у 1241.

12. Монголо-татарська навала призвела:

1.) до входження київських князівств до складу Монгольської держави; 2) до васальної залежності руських князівств від Золотої Орди.

13. Експансія католицизму у Великому князівстві Литовському почалась: 1) після укладення Кревської унії (1385р.);

2) після укладення Городельської унії (1413р.); 3) після укладення Люблинської унії (1569р.).

14. Люблінська унія (1569р.) була угодою:

1) між Польщею та Україною, про їх об’єднання в одну державу;

2) між верхівкою православної церкви в Україні та римо – католицькою церквою, про створення церковної унії;

3) між Польщею та Литвою, про їх об’єднання в одну державу.

15. Козацьке реєстрове військо було запроваджене польським королем: 1) у 1566 р.;

2) у 1572 р.; 3) у 1574 р.

16 Перше велике козацьке повстання в Україні наприкінці ХVІ ст. сталося під проводом:

1) С. Наливайка; 2) К. Косинського;

3) Г. Лободи.

17. Національно-визвольна війна (національна революція) українського народу під проводом Б. Хмельницького почалася:

1) у 1638; 2) у 1648; 3) у 1649; 4) у 1651.

18. За „ Березневими статтями” (1654р.) Україна ставала: 1) автономною одиницею у складі Речі Посполитої;

2) автономною одиницею у складі Московського царства; 3) незалежної державою.

19. Гадяцьку угоду (1658р.) з польським урядом заключив: 1) Ю. Хмельницький;

2) І. Виговський; 3) П. Тетеря;

4) П. Дорошенко.

20. Яка міжнародна угода закріпила поділ України у ХVІІ на Правобережну та Лівобережну:

1) Бугацький мирний договір;

2) Бахчисарайський мирний договір між Росією та Туреччиною (1681р.); 3) „Вічний мир” (1686р.) між Росією та Польщею.

21. Під час Північної війни відбулася Полтавська Битва. Коли? 1) у 1721р.,

2) у 1709р., 3) у 1710р.

22. Остаточна ліквідація гетьманства в Україні сталося після яких подій і в якому році?

1) у 1764р.; 2) у1775р.; 3) 1781р.;

23. Назва програми „Південного товариства” декабристів: 1) „ Руська правда”;

2) „Конституція”;

3) „Південна правда”.

24. Т.Г. Шевченко приймав участь у роботі:

1) масонської організації „З’єднані слов’яни” ; 2) південного товариства декабристів;

3) Кирило-Мефодієвське братства.

25. Промисловий переворот в Україні розпочався після яких подій і в які роки: 1) у 80-ті роки Х ІІІ ст;

2) у 30-40 роки ХІХ ст; 3) у 60-80 роки ХІХ ст.

а) після революції 1848року у Європі; б) після відміни кріпацтва;

в) після Кримської війни.

26. Ідеологією якого класу або прошарку населення став марксизм? 1) буржуазії;

2) інтелігенції; 3) пролетаріату.

27. Перша українська політична організація на східноукраїнських землях мала назву:

1) Революційна українська партія;2) Українська національна партія; 3) Українська соціалістична партія.

Навчальне видання

Тестові завдання

до ПЕРШОГО змістового модулю

з дисципліни «Історія України»

для студентів усіх спеціальностей

денної форми навчання

Укладачі:

д.і.н., професор Донченко С.П.,

к.і.н., доцент .Зборець С.В.,

к.і.н., доцент Лебедєва Г.О.

Підписано до друку____2013. Формат __________

Обсяг_____друк.арк. Тираж_____екз. Замовлення____

51918, Дніпродзержинськ,

вул. Дніпробудівська, 2

Дата проведення уроку	К-ть годин	Зміст навчального матеріалу	Примітки
		ВСТУП (спільно з історією Середніх віків) Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Що і як вивчає історія Середніх віків. Хронологічні межі та періодизація Середньовіччя. Середньовічна Україна.
	Тема 1. ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК КИЇВСЬКОЇ РУСІ Слов’яни під час Великого переселення народів. Розселення племінних союзів східних слов’ян VІІІ—ІХ ст. на території сучасної України. Сусіди східнослов’янських племен. Етнічні й державотворчі процеси в період утворення Київської держави. Походження назви «Русь». Князювання Аскольда. Правління Олега. Князь Ігор. Походи проти Візантії. Княгиня Ольга, її реформи. Прихід Святослава до влади. Похід проти Хозарського каганату. Балканські походи. Суспільний устрій Київської держави у ІХ—Х ст. Склад та заняття населення. Життя людей у селі. Міста і міське життя.
		Узагальнення
		Резервний час
		Тема 2. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА НАПРИКІНЦІ Х — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІ ст. Початок правління князя Володимира. Територіальне зростання Київської держави. Запровадження християнства як державної релігії. Внутрішня і зовнішня політика Володимира. Міжусобна боротьба між синами Володимира Великого. Утвердження Ярослава в Києві.
		Розбудова Києва. «Руська правда». Церковне та культурно-освітнє життя. Відносини з іншими державами. Політичний устрій. Основні верстви населення. Розвиток землеволодіння. Залежність селян і повинності. Розвиток сільського господарства, ремесел, торгівлі. Міста. Гроші. Розвиток української мови та писемності. Школи. Усна народна творчість. Архітектура. Малярство. Музична творчість.
		Узагальнення
		Резервний час
		Тема 3. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІ — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІІІ ст. Київська держава за часів правління Ярославичів. Боротьба між Ярославичами за київський престол. Любецький з’їзд князів. Посилення великокнязівської влади за Володимира Мономаха, його внутрішня і зовнішня політика. Правління Мстислава Володимировича. Роздробленість Русі. Політичний і соціально-економічний розвиток Київського і Переяславського князівств середини XII — першої половини XIIІ ст. Політичний і соціально-економічний розвиток Чернігівського князівства середини XII — першої половини XIIІ ст. «Слово о полку Ігоревім» — історичне джерело і літературна пам’ятка Давньої Русі. Політичний і соціально-економічний розвиток Галицького і Волинського князівств. Піднесення Галицького князівства за Володимира та Ярослава Осмомисла. Освіта. Наука. Усна народна творчість. Книжні пам’ятки. Літописання. Архітектура та мистецтво. Історичне значення Київської держави.
		Узагальнення
		Резервний час
		Тема 4. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА Утворення Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславича. Боротьба синів Романа Мстиславича за відродження Галицько-Волинської держави. Перший похід монголів на Русь. Вторгнення хана Батия на українські землі. Утворення Золотої Орди. Внутрішня та зовнішня політика князя Данила Романовича. Коронація Данила. Наступники Данила Романовича. Правління короля Юрія І. Останні галицько-волинські князі. Боротьба Польщі, Угорщини та Литви за землі Галицько-Волинської держави в 40—80-ті роки ХІV ст. Волинь за правління Любарта. Особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави. Освіта. Літописання. Архiтектура та образотворче мистецтво. Історичне значення Галицько-Волинської держави.
		Узагальнення
		Резервний час
		Тема 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА ІНШИХ ДЕРЖАВ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІV—ХV ст.) Поширення влади польського короля на Галичину, а Великого князівства Литовського — на інші українські землі. Суспільно-політичний устрій Великого князівства Литовського. Кревська унія. Політика великого князя литовського Вітовта щодо українських земель. Виступ литовсько-руської знаті на чолі з князем Свидригайлом. Відновлення та остаточна ліквідація Київського і Волинського удільних князівств. Закарпаття під владою Угорщини. Буковина у складі Молдовського князівства. Завоювання Московською державою Чернігово-Сіверських земель. Утворення Кримського ханства. Перехід кримських ханів у васальну залежність від Османської імперії. Початок татарських походів на українські землі. Соціальна структура суспільства. Панівні верстви населення, їхнє повсякденне життя. Князь В.-К. Острозький. Становище духівництва та церковні відносини. Сільське господарство. Становище і повсякденне життя селянства. Зростання міст. Магдебурзьке право. Міське населення та його спосіб життя. Розвиток ремесел і торгівлі. Особливості розвитку культури українських земель у другій половині ХІV—ХV ст. Освіта. Юрій із Дрогобича. Початок українського книговидання. Швайпольт Фіоль. Архiтектура й містобудування. Малярство та книжкова мініатюра.
		Узагальнення
		Резервний час

Дата проведення уроку	К-ть годин	Зміст навчального матеріалу	Примітки
		ВСТУП Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Нова доба в історії України: хронологічні рамки. Становище українських земель у складі різних держав у ХVІ ст.
	Тема 1. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ХVІ ст. Соціальна структура українського суспільства та економічне життя. Князі, пани й дрібна шляхта. Становище непривілейованих груп населення. Виникнення українського козацтва. Передумови Люблінської унії. Люблінський сейм 1569 р. Суспільно-політичні зміни в українських землях після Люблінської унії. Реформаційні та контрреформаційні рухи в Україні. Православні братства. Львівська братська школа. Становище церкви. Розвиток полемічної літератури. Церковні собори в Бересті 1596 р., утворення греко-католицької церкви. Виникнення Запорізької Січі. Д. Вишневецький. Життя та побут козаків. Військове мистецтво козацтва. Утворення реєстрового козацтва. Повстання 1591—1596 рр. Умови розвитку культури. Розвиток української мови. Шкільництво. Острозька академія. Рукописна книга та книговидання. Архітектура й містобудування. Образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво.
		Узагальнення
		Резервний час
		Тема 2. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІ ст. Зростання магнатського землеволодіння. Поширення фільварків. Розвиток товарного виробництва. Міста. Становище селян та міщан. Вплив Берестейської унії на церковне життя в Україні. Становище церков. Морські походи козаків. Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний. Участь українського козацтва у Хотинській війні. Козацько-польський збройний конфлікт 1625 р. Повстання Т. Федоровича, І. Сули-ми. Національно-визвольне повстання 1637—1638 рр. Митрополит П. Могила. Шкільництво. Утворення Києво-Могилянської академії. Література. Книговидання. Театр. Література. Музика. Архітектура та образотворче мистецтво.
		Узагальнення
		Резервний час
		Тема 3. ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ XVII ст. Передумови Національно-визвольної війни. Б. Хмельницький, його сподвижники. Битви на Жовтих Водах, під Корсунем та Пилявцями. Визвольний похід українського війська в Галичину. Програма розбудови Української козацької держави. Збаразько-Зборівська кампанія. Укладення Зборівської угоди. Берестецька битва. Білоцерківський мирний договір. Утворення української козацької держави — Гетьманщини. Політичний та адміністративно-територіальний устрій. Фінансова система та судочинство. Українська армія. Зміни в соціально-економічному житті українського народу. Молдовські походи Б. Хмельницького. Батозька битва. Жванецька облога. Внутрішньо- і зовнішньополітичне становище Гетьманщини наприкінці 1653 р. Українські землі в системі міжнародних відносин. Місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи. Зовнішня політика Гетьманщини. Відносини між Українською державою і Московією. Українсько-московська міждержавна угода 1654 р. Воєнні дії в 1654—1655 рр.
		Узагальнення
		Резервний час
		Тема 4. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В 60–80-ті роки XVII ст. Віленське перемир’я. Зміна зовнішньополітичної орієнтації Б.Хмельницького. Дії українського війська в Польщі 1656—1657 рр. Б. Хмельницький — політик та дипломат. Становище в Гетьманщині після смерті Б. Хмельницького. Гетьман І. Виговський, його зовнішня та внутрішня політика. Гадяцька угода 1658 р. Московсько-українська війна 1658—1659 рр. Переяславський договір 1659 р. Чуднівська кампанія 1660 р. та укладення Слободищенської угоди. Боротьба за владу на Лівобережній Україні. Андрусівське перемир’я 1667р. Гетьман П. Дорошенко, його боротьба за об’єднання України. Чигиринські походи турецько-татарського війська. Бахчисарайський мир. Занепад Правобережжя, його перехід під владу Польщі. Адміністративно-територіальний устрій Лiвобережної Гетьманщини. Органи влади. Заходи гетьманів щодо захисту державних інтересів Гетьманщини. Соціальний устрій. Слобідська Україна в другій половині XVII ст. Заснування слобідських міст. Адміністративно-політичний та соціальний устрій. Запорізька Січ у складі Гетьманщини. Участь запорожців у війнах проти Польщі, Османської імперії та Кримського ханства. Політика уряду Московії щодо Запорізької Січі. Господарське, культурне та церковне життя в українських землях. Землеволодіння. Сільське господарство, ремесло, промисли, торгівля. Становище церкви.
		Узагальнення
		Резервний час
		Тема 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ XVII — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVIII ст. Гетьманщина наприкінці XVIІ — на початку XVIII ст. «Вічний мир». Перший Кримський похід. Обрання гетьманом І. Мазепи. Коломацькі статті 1687 р. Зовнішня та внутрішня політика гетьмана І. Мазепи. Правобережна Україна наприкінці XVIІ — на початку XVIII ст. Відродження козацького устрою на Правобережній Україні. Повстання С. Палія. Україна в подіях Північної війни. Українсько-шведський союз. Воєнно-політичні акції російського царя проти українців. Полтавська битва. Гетьман І. Мазепа в історії України. К. Гордієнко. Становище в Україні після Полтавської битви. Наступ царату на українську культуру. Заходи щодо економіки Гетьманщини. П. Орлик і його Конституція. Гетьман І. Скоропадський. Діяльність Малоросійської колегії. П. Полуботок. Відновлення гетьманства. «Рішительні пункти». Гетьман Д. Апостол, його реформи. Діяльність «Правління гетьманського уряду». Особливості розвитку культури. Освіта і друкарство. Києво-Могилянська академія. Розвиток літератури: поезія, богословські твори, літописна та історична проза. Графіка. Живопис. Музика. Театр. Архітектура. Скульптура.
		Узагальнення
		Резервний час
		Тема 6. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVIII ст. Гетьман К. Розумовський, його діяльність. Остаточна ліквідація гетьманства. Діяльність П.Рум’янцева в Лівобережній Україні. Скасування козацького устрою на Слобожанщині. Ліквідація решток автономного устрою Гетьманщини. Соціально-політичне та економічне становище в Правобережній Україні. Розгортання гайдамацького руху. Коліївщина. М. Залізняк. Зміни у політичному становищі правобережних земель. Соціально-політичне та економічне становище в Галичині, на Буковині та Закарпатті. Опришківський рух. Поділи Речі Посполитої. Зміни у політичному становищі західноукраїнських земель. Адміністративно-територіальний поділ та освоєння запорізьких земель Нової (Підпільненської) Січі. Ліквідація Запорізької Січі. П. Калнишевський. Доля запорожців після ліквідації Запорізької Січі. Заселення Південної України. Кримське ханство в XVIII ст. Приєднання Криму до Росії. Особливості розвитку культури в другій половині XVIII ст. Освіта. Внесок Києво-Могилянської академії в культурно-освітній розвиток. Розвиток філософських ідей. Г. Сковорода. Природничі науки. Музика. Театр. Архітектура. Скульптура. Графіка. Живопис.
		Узагальнення
		Резервний час