Книга 1.
Вариант
Вариант
Вариант
5.
Негізгі әдебиеттер
Глава 15 Международное положение и внешняя политика СССР в предвоенные годы
В) Восток в 1918–1939 гг.
Вариант 5
А
Вариант 4
Вариант 3
Рада
Лава
Г
Вариант 2
Вариант 1
Мониторинг по истории Украины 10 класс
Рр.
План
АЗАҚСТАН ТАРИХЫ» ПӘНІНЕН 1-АРАЛЫҚ БАҚЫЛАУ СҰРАҚТАРЫ
1.Қазақстан территориясындағы тас дәуірі. Тарихқа дейінгі адамның мәдениеті.
2.Қазақстан қола дәуірінде: андронов тайпаларының мәдениеті.
3. Cақтардың саяси тарихы және материалдық, рухани мәдениеті. Сақтар - Еуразия даласының ерте көшпелілері.
4.Қазақстан территориясындағы үйсін және қаңлы мемлекеттері: мәдениеті, саяси және этникалық тарихының сипаттамасы
5. Ғұндар - Орталық Азиядағы алғашқы көшпелі империя. Халықтардың Ұлы қоныс аударуы және оның әлемдік тарихтағы орны.
6.Түрік қағанаты – алғашқы еуразиялық көшпелі империя. Алғашқы Түрік қағанаттарының саяси-әлеуметтік даму ерекшеліктері.
7.Ортағасырлық Қазақстан тарихындағы түркештер мен қарлұқтардың орны. Қазақстанның көне түріктерінің мәдениеті, діні, наным-сенімі, жазба ескерткіштері.
8.Оғыз мемлекеті және оның Еуразияның әскери-саяси тарихындағы орны.
9.Қимақ қағанатының қалыптасуы және дамуы. Ортағасырлық Қазақстан тарихындағы Қыпшақ хандығы. Евразия материгі оқиғаларындағы қыпшақтар мен қимақтардың орны.
10.Найман мен керей ұлыстары(ХІІ ғ. басы-ХІІІ ғ.).
11.Қарахан мемлекеті – Қазақстандағы алғашқы мұсылмандық түрік мемлекеті. Әскери-тайпалық және әкімшілік басқару жүйелерінің қалыптасуы.
12.Қазақстан тайпаларының номадизмге көшуі. Көшпелі өндіріс тәсілінің ерекшелігі.
13.Ортағасырлық Қазақстан қалалары. Ұлы Жібек жолы және оның мәдениеттер синкретизміндегі орны.
14.Монғол империясының құрылуы. Монғол шапқыншылығы қарсаңындағы және одан кейінгі кезеңдегі Қазақстан.
15. Алтын Орданың құрылуы: дәуір ерекшеліктері, шаруашылығы, әлеуметтік ұйымдасуы. Алтын Орда дәуірінің мәдениеті.
16. Мұсылман Ренессансы және оған Қазақстан түріктерінің қатысы.
17.Ақ Орда мемлекетінің құрылуы және өрлеуі. Қазақстан тарихындағы Ақ Орданың маңызы.
18.Моғолстан мемлекеті: құрылуы, территориясы және этникалық құрамы. Темірдің Моғолстанға жорықтары.
19.Ноғай Ордасы: этникалық, саяси тарихы, қоғамдық ұйымдасуы.
20. Көшпелі өзбек мемлекеті: этникалық құрамы, саяси тарихы.
21. XVғ. ортасындағы Қазақ хандығының құрылу себептері. Қазақ хандығының саяси үстемдігінің Шығыс Дешті – Қыпшаққа таралуы.
22. Қасым хан тұсындағы Қазақ хандығының өрлеуі. ХVІғ. басындағы Қазақ хандығының әлеуметтік-экономикалық және саяси жағдайы.
23.XVIғ. екінші жартысындағы Қазақ хандығы. Хақназар мен Тәуекел хандардың саясаты.
24.Қазақ халқы этногенезінің негізгі кезеңдері және оның этникалық құрамы. «Қазақ» этнонимі халықтың төл атауы ретінде.
25. Дәстүрлі қазақ қоғамының әлеуметтік ұйымдасуы: құрылымы, басқару және билік институттары.
Дайындаған оқытушы: Е .Зайтхан
1. Виникнення українського козацтва. Запорозька Січ – християнсько-демократична республіка.
2. Козацько-селянські повстання наприкінці ХVІ – початку ХVІІ ст.
3. Українська національна революція під керівництвом Б.Хмельницького. Утворення незалежної української держави.
4. Адміністративний устрій, система влади, соціально-економічна і зовнішня політика “Війська Запорізького”.
Література: 1,2,3,4,5,6,7,8,9,11,12,15,16,18,19,20,22,23,24,25,26,27,28,29,32.
Головні поняття та категорії
Козак, реєстр, гетьман, старшина, республіка, Запорізька Січ, Рада, клейноди, курінь, паланка, національно-визвольна війна, революція, Зборівський договір, Гетьманщина, Білоцерківський договір, Переяславська рада, Березневі статті.
Запитання і завдання
1. Назвати причини та передумови виникнення козацтва.
2. Дайте коротку характеристику відомих Вам концепцій щодо джерел формування козацтва.
3. Проаналізуйте основні етапи політичного становлення українського козацтва.
4. Що нового внесло козацтво у формування політичної самосвідомості народу?
5. Хто був засновником Запорізької Січі?
6. З якою метою і коли було створено реєстрове козацтво?
7. Проаналізувати характер, рушійні сили та особливості селянсько-козацьких повстань кінця ХVІ – першої половини ХVІІ століть. Записати їх у хронологічній послідовності.
8. Назвіть які були козацькі звичаї, побут, козацький устрій.
9. Чому Запорізьку Січ називають “християнською козацькою республікою”?
10. Чи можна вважати Запорізьку Січ державним формуванням? Обґрунтувати відповідь.
11. Якими були причини, мета, характер, рушійні сили української визвольної війни 1648-1657 рр.
12. Чому деякі історики називають події середини третьої чверті ХVІІ століття українською національною революцією?
13. Які битви періоду визвольних змагань для козаків були переможними, а у яких вони зазнали поразки?
14. Перемір’я під Замостям 1648 р. – продуманий крок чи фатальна політика Б.Хмельницького?
15. Порівняйте зміст Зборівського і Білоцерківського договорів. Покажіть їх значення в становленні української державності.
16. Охарактеризувати особливості зародження і розвитку української козацької держави, її суспільний та державний лад.
17. Яке значення та наслідки для України мала Переяславська угода й московські Березневі статті 1654 р.?
Тема 3:Гетьманщина. Ліквідація української державності наприкінці ХVІІ – у ХVІІІ століттях( 2 год.)
План
1. Україна в часи Руїни. Криза козацької державності.
2. Соціально-економічний та політичний розвиток українських земель в період Гетьманщини.
3. Ліквідація Гетьманщини: причини та наслідки.
4. Конституція П.Орлика та її значення.
Література: №№ 2,3,4,5,6,7,8,9,11,12,14,15,16,18,19,20,22,23,24,25,26,27.
Головні поняття та категорії
Руїна, Лівобережна Україна, Правобережна України. Гетьманщина, Андрусівський договір, Глухівські статті, Бахчисарайський договір, “Трактат про вічний мир”, Коломацькі статті, Північна війна, Малоросійська колегія, “Права, по которым судится малороссийский народ”; Коліївщина, гайдамаки, Слобідська губернія, інкорпорація, автономія, секуляризація.
Запитання і завдання
1. Чому Козацьку державу називали Гетьманщиною?
2. Які гетьмани були на Правобережжі, Лівобережжі?
3. Дати характеристику діяльності гетьманів періоду Руїни.
4. Яке значення для українських земель мав Андрусівський мирний договір?
5. Проаналізувати зміст Гадяцької угоди.
6. Охарактеризувати особливості внутрішньої та зовнішньої політики Гетьманату за правління І.Мазепи.
7. Гетьман І.Мазепа – борець за українську державність чи зрадник?
8. Якими були найважливіші положення Конституції П.Орлика. Які елементи демократичного устрою передбачені у цій Конституції?
9. В чому полягає наступ російського уряду на автономні права Гетьманщини ХVІІІ століття?
10. Які органи управління були запроваджені на українських землях російським урядом?
11. Як український народ боровся з гнобителями?
12. Що означають ці дати в історії України: 1621, 1648, 1654, 1659, 1709, 1775рр.?
13. Показати поступове знищення української автономії царатом у процесі підписання серії договорів між гетьманами України і царським урядом. Скласти таблицю.
14. Скласти порівняльну таблицю соціально-економічного розвитку Правобережної та Лівобережної України у ХVІІІ столітті.
15. Чому і як було остаточно знищене Гетьманство?
16. Яке значення мала Гетьманська держава?
17. В межах яких областей сучасної України існувала Слобідська Україна?
18. На які адміністративні одиниці поділялася територія України протягом ХVІІІ століття?
19. Охарактеризувати звід законів “Права, по которым судится малороссийский народ».
Тема 4: Українське національне відродження
в ХІХ – на початку ХХ століть (4 год.)
План 1 заняття
1. Форми і напрямки національно-визвольної боротьби українського народу в ХІХ столітті.
2. Соціально економічний та політичний розвиток України на початку ХХ століття.
3. Національний рух в українських землях на початку ХХ століття.
4. Національно-визвольний рух в роки першої світової війни.
Література: №№ 2, 3, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 30.
Головні поняття та категорії
Національний рух, відродження, громадський рух, народники, масонство, ліберали, декабристи, соціал-демократи, буржуазні реформи, суспільно-політичний рух, політичні партії, “Січові стрільці”, Столипінська реформа, “Руська трійця”, Кирило-Мефодіївське товариство, Державна дума.
Запитання і завдання
1. За яких обставин і які українські землі опинилися у складі Російської та Австро-Угорської імперій?
2. Дати порівняльну характеристику становищу українських земель у складі Російської та Австро-Угорської імперій.
3. Сформулювати головні причини національного відродження в Україні у ХІХ столітті.
4. Які етапи можна виділити в українському національному русі у ХІХ столітті?
5. Що сприяло політизації національного руху в Україні в середині ХІХ століття?
6. Проаналізувати особливості процесу національного відродження на західноукраїнських землях.
7. Назвати основні причини скасування кріпацтва.
8. Яку роль у пробудженні української національної свідомості відіграло товариство “Руська трійця”?
9. Яке місце і роль у національно-визвольному русі України мало Кирило-Мефодіївське товариство?
10. Чому реформи 60-70-х років називають “буржуазними”?
11. Які суспільно-політичні явища та тенденції з’явились у ході революції 1905-1906 рр. і як вони вплинули на розвиток України?
12. Чому аграрна реформа Столипіна найбільших успіхів мала в Україні і які зміни у соціально-економічному житті України вона зумовила?
13. В чому трагедія Першої світової війни для України?
14. Хто такі “Січові стрільці”?
15. Що спільного і відмінного мали перші національні політичні партії України?
16. Заповнити таблицю “Політичні партії України кінця ХІХ- на початку ХХ століть”
| №№ | Назва партії | Рік створення | Засновники | Програмні положення |
17. Охарактеризувати: декабристський рух в Україні, народницький, масонський, робітничий.
18. Назвіть головні риси капіталізму в Україні та його особливості.
Тема 4: Українське національне відродження
в ХІХ – на початку ХХ століть (4 год.)
План 2 заняття
1. Доба Центральної ради.
2. Держава П.Скоропадського.
3. Директорія. Відродження УНР. Утворення ЗУНР.
4. Причини краху національно-державного будівництва в Україні.
Література: 2,3,6,7,8,9,10,11,12,13,14,16,17,18,19,20,21,22,23,24,25,26,27,30,32.
Головні поняття та категорії
Національно-демократична революція, Центральна Рада, Гетьманат, Директорія, УНР, ЗУНР, націоналізм, соціалізм, самостійність, громадянська війна, отаманщина, політика “воєнного комунізму”, Тимчасовий уряд.
Запитання і завдання
1. Розкрийте наслідки Лютневої революції 1917 р. в Росії для України?
2. За яких обставин і з якою метою було створено Українську Центральну Раду?
3. доведіть, що події 1917 р. в Україні мали характер національно-демократичної революції.
4. Порівняйте І, ІІ, ІІІ, ІV Універсали УНР і зробіть висновок щодо наростання державотворчих процесів в Україні.
5. В чому суть конфлікту між УНР і Раднаркомом?
6. Які історичні уроки діяльності УНР є вагомими для українського державотворення?
7. Дати узагальнюючу характеристику української держави П.Скоропадського.
8. Обґрунтуйте державотворчі плани гетьмана Л.Скоропадського?
9. Дайте порівняльну характеристику діяльності Української держави (Гетьманату) та УНР.
10. Проаналізуйте внутрішню та зовнішню політику Директорії.
11. Скласти порівняльну характеристику політичної діяльності В.Винниченка і С.Петлюри.
12. За яких обставин було проголошено Західноукраїнську народну республіку (ЗУНР)?
13. Коли було проголошено Акт Злуки між УНР і ЗУНР? Чи було це об’єднання життєздатним?
14. Охарактеризувати ставлення українського народу до політики “воєнного комунізму”.
15. Які фактори сприяли встановленню радянської влади в Україні?
16. Що спільного і що відмінного між махновцями і запорізькими козаками?
17. В чому полягали причини поразки та уроки Української національно-демократичної революції 1917-1920 рр.?
18. Скласти таблицю: “Зміни політичної влади на Україні протягом 1917-1920 рр.”.
Тема 5: державне будівництво в україні в радянський період 1921-1990 рр.(6 год.)
План 1 заняття
1. Державно-національне будівництво в 20-х роках. Утворення СРСР.
2. Соціально-економічна політика 20-30-х рр. Українізація.
3. Формування тоталітарного режиму. Політичні процеси та репресії в Україні в 30-х роках.
4. Західноукраїнські землі в 20-30-х роках.
Література: 2,3,9,10,11,12,13,14,16,18,20,21,22,23,24,25,26,27,31,32.
Головні поняття та категорії
Радянська влада, нова економічна політика, українізація, коренізація, індустріалізація, колективізація, тоталітаризм, адміністративно-командна система, репресії, голодомор, Радянський Союз, депортація.
Запитання і завдання
1. Визначити головні етапи і чинники становлення української радянської державності.
2. На яких засадах у 20-тих роках формувався політичний устрій УСРР. Які політичні наслідки входження України до СРСР?
3. Чи можна назвати зовнішньополітичну діяльність УСРР на початку 20-х рр. політикою незалежної держави?
4. Чи була альтернатива утворенню СРСР? Чи могла УСРР існувати самостійно?
5. Охарактеризувати причини введення НЕПу, його зміст і результати.
6. Заповнити порівняльну таблицю: “НЕП – “воєнний комунізм”.
| Галузі господарства | Основні заходи | Результати | ||
| “воєнний комунізм” | НЕП | “воєнний комунізм” | НЕП | |
7. Охарактеризувати причини українізації, її суть і наслідки.
8. Чи тотожні поняття “коренізація” та “українізація”? Якщо ні, то чому?
9. У чому головна суть “великого перелому” кінця 20-х років?
10. Яке місце відводилося Україні у плані індустріалізації СРСР?
11. Чому наслідки індустріалізації вважаються суперечливими і неоднозначними?
12. Які соціально-політичні наслідки для України мали форсована індустріалізація і насильницька колективізація?
13. Охарактеризувати причини і наслідки голодомору в Україні.
14. Які ознаки свідчили про утвердження та зміцнення тоталітаризму в Україні у 20-30-х рр.?
15. Що Ви знаєте про політичні репресії щодо української інтелігенції в 20-30-ті роки?
16. Чому добу 20-30-з років ХХ ст. називають “розстріляне відродження”?
17. Заповнити таблицю “Порівняльна характеристика становища українського населення у Польщі, Румунії та Чехословаччини:
| Сфера | Польща | Румунія | Чехословаччина |
| Економічна Політична Культурна |
18. Охарактеризувати національно-визвольний рух в західноукраїнських землях у 20-30-ті роки.
Тема 5: державне будівництво в україні в радянський період 1921-1990 рр.(6 год.)
План 2 заняття
1. Україна в роки другої світової війни та Великої Вітчизняної. Входження західноукраїнських земель до складу СРСР.
2. Рух опору фашистської окупації. Збройна боротьба ОУН-УПА 1941-1944 рр. Звільнення України від окупації та її внесок в перемогу.
3. Україна в роки повоєнної відбудови і подальшого розвитку (1946-1953 рр.)
4. Хрущовська “відлига” (1946-1964 рр.).
Література: 2,3,10,11,12,13,14,16,17,18,19,20,21,22,23,24,25,26,27,32.
Головні поняття та категорії
Друга світова війна, радянсько-німецький договір про ненапад, “система колективної безпеки в Європі”, окупація, опір, ОУН, УПА, партизани, визволення, агресія, колабораціонізм, возз’єднання, інкорпорація, антигітлерівська коаліція, операція “Вісла”, відбудова, “радянізація”, десталінізація, лібералізація, відлига, депортація, культ особи.
Запитання і завдання
1. Які плани щодо України виношувала фашистська Німеччина напередодні другої світової війни
2. Як назвати процес, завдяки якому західноукраїнські землі опинились у складі УРСР: анексія, возз’єднання чи інкорпорація?
3. Дати визначення терміну “колабораціонізм”.
4. Охарактеризувати сучасну оцінку Договору про ненапад між СРСР і Німеччиною та таємного протоколу до нього.
5. Які наслідки мала “радянізація” західноукраїнських земель?
6. Яку політику здійснював німецький окупаційний режим?
7. Які фактори сприяли розвитку радянського партизанського руху?
8. Проти кого і за що боролася Українська повстанська армія (УПА).
9. У чому полягала різниця у поглядах на шляхи здобуття Україною незалежності між прихильниками С.Бендери і А.Мельника?
10. Назвати головні битви у ході визволення України від нацистів та їх союзників. Яка з битва поклала початок визволення України?
11. Коли відбулося визволення м. Маріуполя? Донецька?
12. Якими були наслідки Другої світової війни для України?
13. Підготувати повідомлення: “Депортація Кримськотатарського населення у травні 1944 р.: причини і наслідки”.
14. Що Вам відомо про операцію “Вісла”?
15. Чим відрізнялася відбудова господарства України від відбудовчих процесів у західних країнах? Які особливості відбудови економіки України?
16. Як участь України у здійсненні хрущовських “надпрограм” позначилась на економічному розвитку республіки?
17. У чому переваги нової системи управління народним господарством і в чому її недоліки?
18. У чому суть процесу десталінізації?
19. Чи є лінія розмежування між культом особи і авторитетом політичного лідера?
20. Охарактеризувати позитивні і негативні зміни у суспільно-політичному житті періоду хрущовської “відлиги”. Які з них переважали?
21. Висвітлити характер здійснення реформ М.Хрущова в Україні.
22. Який вплив мала хрущовська “відлига” на національно-культурне пробудження в Україні?
Тема 5: державне будівництво в україні в радянський період 1921-1990 рр.(6 год.)
План 3 заняття
1. Наростання кризи тоталітарного ладу. Дисидентський рух (1965-1985 рр.).
2. Україна в умовах перебудови в СРСР. Головні чинники, етапи, наслідки для України (квітень 1985 – серпень 1991 рр.).
3. Суверенізація УРСР. Народження незалежної України.
Література: 2,3,9,10,11,12,13,14,16,17,18,21,22,23,24,25,26,27,32.
Головні поняття та категорії
Неосталінізм, дисидентський рух, застійні явища, перебудова, відродження, незалежна держава, Конституція 1977, економічна реформа, бюрократія, демократія, права людини, правова держава, економічна реформа, економічні методи управління, неформальна організація, РУХ, багатопартійність, гласність, плюралізм, альтернатива.
Запитання і завдання
1. Як виник дисидентський рух в Україні? Яку мету переслідували його учасники?
2. У чому полягає суть економічної реформи 1965 р. Чому ця реформа не досягла успіху?
3. У чому суть політико-ідеологічної кризи системи, що поглибилося в 1965-1985рр. в СРСР? Особливості періоду застою в Україні.
4. Чим була зумовлена поява нової Конституції СРСР та Конституції УРСР? Що нового було у них?
5. Чи можна назвати процеси 1965-1985 рр. у суспільно-політичному житті України суперечливими? Якщо так, то чим це зумовлено, у чому виявилась ця суперечливість і які мала наслідки?
6. Порівняти діяльність політичних лідерів П.Шелеста і В.Щербицького.
7. Дати визначення терміну “політико-ідеологічна криза”.
8. У чому полягає суть бюрократії? Які її функції?
9. Які уроки суспільно-політичного розвитку СРСР та УРСР варто враховувати сьогодні при визначенні стратегії і тактики незалежної України?
10. Складіть таблицю “Здобутки і втрати перебудови”.
11. Які особливості становлення багатопартійної системи в Україні? Охарактеризувати сильні та слабкі сторони багатопартійності в Україні?
12. Заповнити таблицю: “Багатопартійність в Україні”:
| №№ п/п | Назва | Рік створення | Соціальна база | Лідери |
13. Охарактеризувати головні політичні чинники, що зумовили застій економічного, суспільного і політичного життя в СРСР. Якими були особливості періоду застою в Україні?
14. Як ви вважаєте, чому економіка України розвивалася екстенсивним шляхом?
15. Чим була зумовлена спроба реформувати суспільство СРСР шляхом перебудови?
16. Що таке “дисидентство”? Які напрямки українського дисидентства Ви знаєте?
17. Чим відрізняється дисидентський рух 70-х від опозиційного руху 60-х років?
18. Охарактеризуйте дисидентський рух в Україні та в Росії? Які його спільні та слабкі сторони?
19. Що спільного і відмінного в програмах політичних партій в Україні? Чому партії називають “правими” і “лівими”?
20. Хто з учасників національно-визвольного руху 70-80-х років очолив Українську Гельсінську групу?
21. Пояснити: поява на політичній карті світу незалежної України – це історична закономірність чи випадковість?
22. Дати характеристику ставлення українського народу до факту здобуття Української незалежності. Які регіональні відмінності цього ставлення? Чим вони зумовлені?
23. Яку роль у процесі здобуття Україною незалежності відіграв Народний Рух України та інші політичні об’єднання громадян?
24. Яке значення має прийняття Декларації про державний суверенітет України?
25. Які фактори сприяли утворенню незалежної України?
26. Які проблеми в економіці успадкувала наша республіка з СРСР?
Тема 6: УКРАЇНА НЕЗАЛЕЖНА
План
1. Успіхи і труднощі державотворення в Україні. Формування політичної системи. Конституційний процес.
2. Соціально-економічний розвиток України. Шляхи, труднощі, успіхи. Основні напрямки етнополітики. Шляхи духовного відродження.
3. Зовнішньополітична діяльність України. Альтернативні варіанти геополітичної орієнтації України.
Література: 2,3,10,11,12,13,14,17,20,21,22,23,32
Головні поняття та категорії
Національне відродження, референдум, Верховна Рада, президент, СНД, альтернатива, етнополітика, ринкова економіка, приватна власність, перехідний період, лібералізація економіки, приватизація, демонополізація, інфляція.
Запитання і завдання
1. Як ви вважаєте, в основі національно-державного відродження українського народу лежать об’єктивні чи суб’єктивні чинники?
2. Чому незалежність Україні у серпні 1991 р. вдалося здобути мирними засобами? Проаналізувати внутрішні та зовнішні умови, що сприяли цьому.
3. Чим відрізняється командна економіка від ринкової?
4. Чим пояснити виникнення економічної кризи на початковому етапі переходу до ринкової економіки?
5. Чому за перше десятиріччя незалежності української держави не вдалося виправити складне економічне становище в країні?
6. Який політичний режим, форму правління, державний устрій обрала після проголошення незалежності Україна?
7. У чому полягає суть перехідного періоду в економічній сфері? Чому Україна пішла шляхом “шокової терапії”? Чи була їй альтернатива?
8. Які “плюси” і мінуси” приватної власності? Як ця власність впливала на економічний, політичний, культурний розвиток та людські стосунки в суспільстві?
9. Які основні тенденції та проблеми розвитку економіки незалежної України?
10. Внаслідок яких економічних процесів виникає безробіття? Як воно впливає на розвиток суспільства, економіки, сім’ї?
11. Які атрибути незалежної держави має Україна? Чому виникали труднощі з їх утвердженням?
12. Чому питання державної мови в Україні стало одним з найгостріших?
13. Що зумовило довготривалість конституційного процесу в Україні?
14. Що таке конституційний процес? Які його складові?
15. Чим характеризується сучасна демографічна ситуація?
16. Чи існує проблема етнічних меншинств в Україні? У чому її суть?
17. Чим пояснити своєрідне “релігійне відродження”?
18. Які характерні риси та особливості сучасного розвитку релігії?
19. Чим зумовлені міжцерковні конфлікти в сучасній Україні? Як вони впливають на державний розвиток у суспільстві?
20. Порівняти сучасний процес духовного відродження з відродженням у 20-30-х роках. Які процеси, тенденції, риси є спільними, які відмінними?
21. Які тенденції у розвитку сучасного українського мистецтва вам імпонують, а які викликають тривогу?
22. Назвати основні принципи і завдання внутрішньої та зовнішньої політики України.
23. На яких принципах ґрунтується зовнішня політика України? Які нові акценти з’явились?
24. Посилює чи послаблює державний суверенітет України фінансова допомога Міжнародного валютного фонду (МВФ)?
25. Яка роль України на міжнародній арені?
Рекомендована література
(підручники і навчальні посібники)
1. Аркас М.М. Історія України-Русі. –К.: Вища шк., 1991. –456 с.
2. Бойко О.Д. Історія України: Посібник. –К.: Академія, (Альма-матер), 2001. –656 с.
3. Бойко О.Д. Історія України (запитання і відповіді). –К.: Академія, 1997. –320 с.
4. Борисенко В.Д. Курс української історії. –К., 1997.
5. Грушевський М. Історія України-Русі, в 11 т. –К., 1991-1999.
6. Грушевский М. Очерк истории украинского народа. –К., 1991.
7. Грушевський М. Ілюстрована історія України. –К.: Наук. думка, 1992. –544 с.
8. Дорошенко Д. Нарис історії України. Т. 1-2. –К., 1991.
9. Грабовський, С.Ставрояні, Шкляр Л. Нариси історії українського державотворення. –К., 1995. –601 с.
10. Історія України: Курс лекцій у двох книгах. –К, 1992.
11. Історія України / Керівн. Ю.Зайцев. –Львів: Світ, 1996. –488 с.
12. Історія України / Керівн. Смолій В.А. –К.: Альтернатива, 1997. –419 с.
13. Історія України: нове бачення. –К.: 2000.
14. Історія України: Навч. посіб. для студентів не історичних спец. –Донецьк, 1999.
15. Крип’якевич І. Історія України. –Львів, 1992.
16. Курс лекций по истории Украины. –Донецк, 1994.
17. Новітня історія України (1900-2000): Підручник. –К., 2000.
18. Рибалка І. Історія України. Т. 1-2. –К., 1995.
19. Полонська-Василенко Н. Історія України. Т. 1-2. -К., 1995.
20. Субтельний О. Україна. Історія. –К., 1993.
21. Україна в ХХ ст-ті (1900-2000): Зб. Докум. і матер.). –К., 2000.
22. Історія України. Документи, Матеріали, Посібник. –К., 2001.
23. Верстюк В.Ф., Дзюба М. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. –К., 1995.
24. Підкова І.З., Шуст Р.М. Довідник з історії України. Т. 1-3. –К., 1993-1995.
25. Малий словник історії України. –К., 1997.
26. Короткий довідник з історії України. –К., 1994.
27. Мироненко О.М., Римаренко Ю.І. Українське державотворення: Словник-довідник. –К., 1997.
28. Голубицький В. Запорозьке козацтво. –К., 1994.
29. Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків. Т. 1-3. –К., 1990.
30. Солдатенко В.Ф. Українська революція. Історичний нарис. –К., 1999.
31. Минуле України: відновленні сторінки. –К., 1991.
32. Семененко В.И., Радченко Л.А. История Украины. –Х., 1999.
1.Первый кочевой народ на территории Украины – киммерийцы.
2. Город на украинских землях в составе Рос. Империи в середине 19 века самый густонаселенный – Одесса
3. Правобережная Украина в конце 18 века оказалась в составе Рос. Империи в результате – Второго и Третьего разделов Речи Посполитой.
4. Военный поход, обозначенный на карте осуществил Святослав Игоревич
5. События 17 век
6. Архитектурный памятник в стиле классицизма
7. Первый этап украинского национального возрождения:
· издание первых трех частей «Энейды» Котляревского
· деятельность «Русской троицы» и издание «Русалки Днестровой»
8. Социокультурная ситуация в укр. Землях в составе ВКЛ во второй половине 14- первой половине 16 века.
· слияние элитных прослоек в единое шляхетское сословие
· строительство каменных замков-резиденций магнатов
9. Характеристика Нац. – освобод. Войны
· Гетьманщина
· Генеральная Рада
· полки, сотни
10. Князь Владимир Святославович
· ввел в КР христианство как государственную религию
· во время его правления начали чеканить первые русские монеты
· инициировал сооружение Десятинной церкви в Киеве
11. Хронологический порядок
· «Вечный мир» между Россией и Речью Посполитой
· Полтавская битва Северной войны
· Окончательная ликвидация российским правительством гетманства
· Закрепощение крестьян Левобережной и Слободской Украины
1.Древних славян греческие и римские авторы называли – венедами
2.Христианство как государственную религию ввел – Владимир Святославович
3. Большинство укр. земель в результате Люблинской унии вошло в состав Польского королевства как составной части Речи Посполитой
4. Территории Екатеринославской, Черниговской и Подольской губерний
5.События 12 века
7. Русско-украинская радикальная партия
· выход брошюры Ю.Бачинского «Украина ирредента»
· включение в программу положения о борьбе за социал. освобождение рабочих и крестьян
8. Социокультурная ситуация на укр. землях в составе РП во второй половине 16 века
· увеличение количества фольварковых хозяйств
· становление казачества как общественного сословия, его борьба за свои права
9.Изменения в жизни городов после получения магдебургского права магистрат
10. Михаил Драгоманов
· лидер громадовского движения, стремившийся придать ему политический характер
· издатель первого укр. Политического журнала «Громада»
· в соответствии с Эмским указом вынужден выехать за границу
11. Хронология
· Иван Мазепа
· Иван Скоропадский
· Данило Апостол
· Кирилл Розумовский
1. «Золотая пектораль» - принадлежала скифам
2.Административная еденица Войска Запорожского – паланка
3. Центр Галиции и Людомерии – Львов
4. Киевская Русь в годы правления – Владимира Великого и Ярослава
5.События 17 века
6. 
Изобразительное искусство второй половины 19 века
7. Культурная жизнь второй половины 16 века:
· Появление светской портретной живописи
· Издание Иваном Федоровым «Апостола» и «Букваря»
8. Промышленное развитие украинских земель в составе Рос. империи в первой половине 19 века
· господство крепостнической мануфактуры
· появления новых отраслей промышленности, в частности сахарной
9. Социально-экономическая жизнь времен Киевской Руси
· полюдье
· вотчина
· смерды
10. Богдан Хмельницкий
· создание украинского казаческого государства – Гетманщины
· установил союзнические отношения с Крымским ханством и Трансильваниею
· заключил украино-московский договор, признав московский протекторат
11. Хронология
· образование Галицко-волынского княжества
· захват Киева монголами
· коронация Данилы Галицкого
· образование Крымского ханства
1. Позднепалеолитическая стоянка в Киеве - Кирилловская
2.Первый университет европейского образца открыт был в Харькове
3.Столица Крымского ханства – Бахчисарай
4. Территория Гетманщины в начале гетманства Ивана Мазепы – Б (2)
5. События – 10 век
7. Период «Руины»
· принятие турецкого протектората гетманом Петром Дорошенко
· мирный договор в Бучаче между Османской империей и Речью Посполитой
8. Социально-экономическая ситуация в запад. укр. землях во второй половине 19 века
· финансово-кредитных и кооперативных учреждений эмиграция крестьян
· возникновение
9. Украинская культура второй половины 16 века
· книгопечатание
· барокко
· гравюра
10. Иван Франко
· лидер укр. движения, поэма «Моисей»
· автор многих повестей и разных жанров
· один из основателей РУРП
11. Хронология
· Святослав Завоеватель
· Владимир Великий
· Ярослав Мудрый
· Владимир Мономах
1.Город Киев основан на землях полян
2. Новое сословие 16-17 века – казачество
3. Центр Волынской губернии – Житомир
4. Территории Киевского и Волынского княжеств
5.
События 19 века
6. Казацкое барокко
7. Расцвет Киевской Руси
· сооружение Софийского и Спасо-Преображенского соборов в Киеве
· составление «Русской Правды»
8. Национально-освободительная война
· создание нового государства – Войска Запорожского
· заключение договора между Войском Запорожским и Москвой
9. Национальное движение на Западной Украине во второй половине 19 века
· народовцы
· хлопоманы
· «новая эра»
10. Князь Данило Галицкий
· поездка в Золотую Орду
· построил города Львов и Холм
· короновался как король Руси
11. Хронология
· создание Пересопницкого Евангелия
· Берестейская церковная уния
· основание Киево-Могилянского коллегиума
· подписание Вечного мира»
К странам Азии и Африки в начале XX века обычно относили понятие «отсталый Восток», «передовой Запад». В начале века обнажился большой разрыв между динамичным научно – техническим и социальным развитие стран Запада и застойным состоянием азиатских и африканских стран. Отсталость и застойность Востока объясняется Сопротивлением традиционных обществ внешним влияниям и Политикой колониальных держав.
Только кемалистская революция в Турции 1918-1923 гг. способствовала тому, что Турция стала светским государством, избавилась от халифата и шариата, стала на путь капиталистического развития.
В Китае Синьхайская революция 1911-1912 гг. решила только одну важную задачу – свержение манчьжурской династии, но не решила проблему объединения Китая.
В 1920-1930 гг. Япония, Китай и Индия шли разными путями развития, решали разные задачи, но у них была одна общая задача –
вырваться из зависимости,
отсталости
стать на ускоренный путь развития.
Среди стран Востока проблемы модернизации были решены к началу XX века только Японией. Этот процесс начался с реставрации Мейдзи, усиления власти феодальных клики осуществления реформ по европейскому типу.
Реформы помогли:
Избежать революции и порабощения
Покончили с изоляционизмом
Вывели страну на путь капиталистического развития
Япония повторила европейский путь модернизации, связанный с внешней экспансией и милитаризацией. Сначала начала борьбу за колонии на материке и развязала 5 войн за 40 лет.
Внешняя экспансия, милитаризация подталкивали Японию к тоталитаризму. Он приобрёл своеобразную форму традиционного императорского режима и военно – регулируемого капитализма.
Всю первую половину XX столетия Китай вёл войны на своей территории. Путь от традиционного Китая до современного реформируемого Китая занял целое столетие. Первые попытки реформ в Китае связаны с именем Кана Ювэя (« Сто дней реформ») были пресечены в результате переворота 1898 года. Восстание было жестоко подавлено.
Под руководством Сунь Ятсена в 1905 г. объединились несколько буржуазно – демократических и националистических организаций. Их программой стали три принципа: « национализм – народовластие – народное благосостояние»
Попытки императрицы Цы СИ провести реформы в 1906- 1908 гг. вновь были прерваны смертью императрийцы и последовавшим захватом власти дворцовой кликой, поместивших на престол императора Пу И.
Нападение Японии на Китай в 1937 году заставило Чан Кайши и Мао Цзэдуна преодолеть вражду и объединиться против японской агрессии. В итоге были остановлены военные действия, советы преобразованы в административные органы.
После Первой мировой войны Англия, стремясь удержать контроль над Индией, расширила права органов самоуправления, но ужесточила наказания за политическую деятельность. Во главе освободительного движения встал М.Ганди, выдвинувший лозунг: «заполоним собой тюрьмы».
В 1904 г. он основал в Южной Африке общину и начал выпускать газету «Индийское мнение»,объединившую патриотов.
В 1907 г.Ганди выдвинул идею «сатьяграхи» -ненасильственной борьбы. Он был арестован, но ряд расистских законов англичане отменили.
В 1915 г.Ганди вернулся в Индию. Он заявил, что касты не вытекают из основ религии и призвал индийцев объединиться.
В 1919 г.в Индии прошли акции неповиновения. Британия ввела чрезвычайное положение.
В 1927 г.начала работать комиссия по расширению прав комитетов самоуправления, но индийцев в нее не допустили. В ответ началась всеобщая забастовка. Ганди потребовал снижения налога на соль. В 1930 г. Ганди и его сторонники двинулись в глубь страны призывая добывать соль самостоятельно. Индийцы отказались приобретать английские товары и экономика страны была парализована.
2. Формирование советской политической системы:
а) структура советского государства;
Государственный аппарат СССР определялся главным образом Конституциями, которых было принято за все годы его существования три: 1924, 1936, 1977. По Конституции 1924 года высшими органами власти в стране были Съезд Советов СССР, созывавшийся до 1927 раз в год, а затем раз в два года, и двухпалатный Центральный Исполнительный комитет (ЦИК) как постоянно действующий орган между созывами Съездов. Между сессиями ЦИКа действовал его Президиум, формально игравший роль коллективного главы государства. Съезд Советов СССР формировался на основе многоступенчатых, неравных (для городских и сельских избирателей) выборов путем открытого голосования, главным образом по производственному принципу. Выборы считались всеобщими, хотя избирательных прав, как и прежде, были лишены семь категорий граждан.
Руководители народных комиссариатов (наркоматов) и иных центральных ведомств, число которых постоянно росло, являлись членами правительства — Совета Народных Комиссаров СССР (Совнаркома, СНК). Судебную систему возглавлял Верховный суд СССР, имущественные споры решались в системе арбитражных судов, надзор за законностью поручался органам прокуратуры. Система органов власти республик формировалась в соответствии с Конституцией СССР и собственными конституциями практически по подобию союзной.
На местах существовали Советы и их исполнительные комитеты (исполкомы). Со временем они утратили даже элементы самоуправления, наметилось сращивание аппарата исполнительной власти с партийным аппаратом, ставшее затем реальностью. Исполкомы оттеснили Советы на второй план и осуществляли свою деятельность, как и весь государственный аппарат СССР, под непосредственным руководством и контролем партийных органов. Советская система пережила СССР и прекратила свое существование в конце 1993 года.
Конституция СССР 1936 заменила Съезды Советов СССР и республик Верховными Советами (в СССР он был двухпалатным), между сессиями которых действовали их президиумы, внесла изменения в избирательную систему.
б) национальная политика. Образование СССР;
После Октябрьской революции и победы большевиков одним из первых декретов новой власти стала Декларация прав народов России, провозглашавшая равенство и суверенность всех народов, их право на самоопределение вплоть до отделения и образования самостоятельных государств, свободное развитие всех национальных меньшинств. Законодательно федеративный принцип, как и право народов свободно решать вопрос о вхождении в Советскую Федерацию, был закреплен в Декларации прав трудящегося и эксплуатируемого народа, вошедшей составной частью в текст первой Конституции РСФСР (1918 г.).
В соответствии с принципом о праве наций на самоопределение советское правительство признало государственную независимость Финляндии, был подписан декрет об отказе от договоров о предыдущих разделах Польши.
Национальную автономию получили народы и народности Северного Кавказа, Закавказья, Средней Азии, Сибири и Дальнего Востока.
Воспользовавшись правом наций на самоопределение вплоть до отделения в годы Гражданской войны, многие народы бывшей Российской империи создавали собственные национально-государственные образования.
Вновь образующиеся национальные республики по мере установления в них советской власти формировались вокруг РСФСР как федеративного центра. Это позволило остановить процесс распада единого централизованного Российского государства. После Гражданской войны начался процесс объединительного движения, которое привело к образованию новой российской государственности – СССР.
Актом учреждения Союза ССР стал Договор, заключенный между четырьмя республиками: РСФСР, Украиной, Белоруссией и Закавказской Федерацией (Армения, Грузия, Азербайджан). 30 декабря 1922 г. съезд полномочных представителей данных республик (I съезд Советов Союза ССР) утвердил Договор об образовании Союза Советских Социалистических Республик (СССР).
| в) утверждение тоталитарного политического режима. |
| К концу 1930-х гг. в СССР сложился тоталитарный режим, имевший ряд общих черт с подобными режимами в других странах. Во главе тоталитарного режима стоит единоличный лидер харизматического типа, принимающий все важнейшие решения. В 1930-х гг. в СССР окончательно утвердился культ личности Сталина. Сложился огромный бюрократический аппарат, который тесно сросся с партийной элитой, образовав административно-командную систему управления со строгой вертикальной иерархией власти, пронизывающей все сферы жизни. Утверждение системы Советов означало слабость представительной власти, сосредоточение функций управления в исполнительных комитетах, отсутствие независимой судебной власти. В экономике тоталитаризм означал огосударствление собственности, централизацию управления, уравнительное распределение. Отсутствие рыночных отношений диктовало необходимость повседневного вмешательства партийно-государственного аппарата в решение хозяйственных вопросов. Государство нуждалось в послушных исполнителях, поэтому поощрялась уравнительная психология. Провозглашенные Конституцией СССР демократические права и свободы в реальной жизни оказывались малоосуществимыми. Общая грамотность и квалификация тружеников были еще низки. Происходило отчуждение людей от собственности и реальной власти. Постепенно вырабатывался тоталитарный тип личности, вписывающийся в общую картину единомыслия, подчинения даваемым свыше установкам. В таких условиях невозможно было говорить о правовом государстве и гражданском обществе. Психологию людей советского общества отличали такие парадоксальные черты, как во многом искреннее стремление к новым достижениям, пафос и энтузиазм (стахановское движение, ударный труд на стройках и т.д.) и одновременно страх, непонимание смысла раскулачивания, политических репрессий. Практика национальных отношений также не соответствовала провозглашенным Конституцией принципам федерализма, независимости, суверенитета. |
30-е годы явились тем десятилетием в истории современной цивилизации, когда искры все новых и новых локальных войн превратились в мировой пожар, подобного которому не знало человечество за всю предшествующую историю. Взгляд на эти события с позиции сегодняшнего дня - не просто дань истории, а поиск необходимых ответов на вопросы сегодняшнего дня.
Основные направления экономического и политического развития ведущих государств мира в 30-е годы.Что же представляла собой международная обстановка тех лет? Каким вступил мир в третье десятилетие XX века? Каковы основные направления, тенденции экономического и политического развития ведущих капиталистических государств? Первым проявлением мирового экономического кризиса 1929-1933 годов явилась паника на нью-йоркской бирже, где продавались и покупались акции американских, а также международных компаний 68. К осени 1929 года слухи о перепроизводстве автомобилей, стали, машин и другой продукции заставили владельцев соответствующих акций усиленно их продавать. Однако покупателей находилось все меньше, и наступил день, когда акции панически хлынули на биржу, самые солидные предлагались за бесценок, но никто не хотел их брать. Тем самым обнаружилось отсутствие сбыта, перепроизводство товаров.
Естественно, началось свертывание производства, закрытие фабрик и заводов, сокращение посевных площадей. Все отрасли - промышленность, сельское хозяйство, финансы - всех капиталистических стран были охвачены кризисом. С момента его возникновения и до конца 1932 года промышленное производство сократилось в Англии на 16,5%, во Франции - на 31,9%, в Японии - на 32,4%, в Германии - на 46,7%, в США - на 46,2%.
Катастрофой обернулся кризис перепроизводства в сельском хозяйстве. Денежные доходы фермеров США, к примеру, сократились почти вдвое. Свыше 14% фермерских хозяйств разорились и подверглись принудительной распродаже за неуплату долгов и налогов. Поскольку кризис охватил весь капиталистический мир, то ни одна страна не могла выйти из трудностей и за счет экспорта - внешняя торговля также резко сокращалась, а с нею сокращались и работа транспорта, приток золота, валюты.
Чрезвычайное ухудшение материального положения пролетариата и средних слоев (армия безработных достигла почти 30 млн. человек ) вызвало резкое обострение классовой борьбы. Это проявилось, прежде всего, в массовом стачечном движении, нараставшем вплоть до войны, повороте к Народному фронту, в обострении борьбы по вопросу - "фашизм или демократия".
Кризис сказался и на международных отношениях, именно в эти годы начался крах версальско-вашингтонской системы, возросла напряженность.
Правящие классы стремились найти средства и методы поддержания своего господства. Какой же был найден выход? Возросло стремление к сильной власти, к авторитарным методам правления. Обнаружилась тенденция к усилению государственного вмешательства в экономику и социальные отношения, к ускорению развития государственно-монополистического капитализма. Буржуазия использовала силу государства, с одной стороны, для преодоления экономических трудностей, с другой - для сдерживания классовой борьбы. Как же решались эти задачи? Первая - путем расширения хозяйственных функций государства за счет усиления косвенных методов регулирования экономики: кредитов, субсидий, ссудиз бюджета государства. Вторая - как посредством репрессий против трудящихся, так и с помощью использования различных форм социального маневрирования.
Быстрое развитие государственно-монополистического капитализма, вызванное мировым экономическим кризисом, протекало прежде всего по двум основным направлениям - либо по буржуазно-реформистскому, либо по фашистскому типу.
1. Буржуазно-реформистские тенденции стали преобладать в эти годы в политике многих капиталистических государств. Наиболее характерное воплощение они нашли в реформах правительства Ф. Рузвельта, вступившего в марте 1933 года на пост президента США69, которые в совокупности получили название "нового курса".
Что же представляла собой эта политика? Ее содержание в значительной степени выражено четырьмя законами: о восстановлении национальной промышленности, о регулировании сельского хозяйства, о трудовых отношениях и о социальном обеспечении.
а) Закон о промышленности. Он устанавливал право государства вмешиваться в дела частных промышленников: определять объем производства, уровень цен, нормы выпуска изделий и введения нового оборудования, длительность рабочего дня и т. п. Цель этого вмешательства - уменьшить выпуск товаров, остановить перепроизводство, которое было главным проявлением кризиса. Уступкой трудящимся был специальный пункт 7а - об обязанности предпринимателей признавать на своих предприятиях профсоюзы и заключать с ними коллективные договоры, которые ограждали бы права рабочих. Закон предусматривал также организацию крупных общественных работ за счет государства: строительство дорог, электростанций, портов, жилищ и т. п. Все это должно было уменьшить безработицу.
б) Закон о сельском хозяйстве. Он ставил задачу ликвидировать затоваривание, повысить цены на продукты и сырье, упавшие настолько, что шло массовое разорение фермеров. Закон предусматривал сокращение посевных площадей и уменьшение поголовья скота, что стимулировалось специальными премиями правительства, а также скупку государством хлопка, зерна, мяса и другой сельхозпродукции, ее переработку и хранение на государственных складах. Фермерам предоставлялись субсидии из государственной казны и отсрочка по выплате долгов банкам.
в) Закон о трудовых отношениях.Он не только предписывал капиталистам признавать профсоюзы, но и установил наказания за "нечестную трудовую практику" капиталистов, т. е. за преследование профсоюзных организаторов, наем на работу штрейкбрехеров и за другие виды борьбы с профсоюзами.
г) Закон о социальном обеспечении70. Он впервые в истории США вводил государственную систему пенсий и пособий (в значительной мере за счет взносов трудящихся).
Оценивая в целом политику "нового курса", можно сказать, что она сочетала в себе меры государственного антикризисного регулирования с социальными реформами. "Новый курс", таким образом (о Ф. Рузвельте говорили, что он подошел к капитализму с ножом не как палач, а как хирург)71, способствовал развитию и укреплению государственно-монополистического капитализма в США.
Разумеется, в каждой стране, проводившей политику буржуазного реформизма, имелись свои специфические черты в развитии государственно-монополистического капитализма. Так, в Англии, где кризисные явления протекали слабее, чем в США, социальное реформаторство также было умереннее. К тому же признания профсоюзов, введения социального страхования и т. д. рабочие в Англии добились еще раньше. В Нидерландах режим строгой экономии осуществлялся за счет уменьшения расходов на социальные нужды.
В некоторых странах реформы в интересах монополий правящие буржуазные партии осуществляли в союзе с правой социал-демократией. К примеру, так было в Бельгии, где в конце 30-х годов коалиционное правительство ввело 8-часовой рабочий день, 40-часовую рабочую неделю в тяжелой промышленности, приняло закон о ежегодных оплачиваемых отпусках и др.
Широкий круг экономических и социальных преобразований осуществили социал-демократические правительства Швеции, Норвегии, Дании. В этих странах значительно увеличился государственный сектор в промышленности и на транспорте. Активно стимулировался рост сельскохозяйственного производства. В социальной области ввели 8-часовой рабочий день, создали систему государственного страхования, расширили жилищное строительство, улучшили медицинское и пенсионное обслуживание.
Итог был таким: после резкого ослабления регулирующей роли государства в 1924-1929 годах в развитии государственно-монополистического капитализма был сделан еще один шаг на пути к постоянному и систематическому вмешательству государства в экономическую и социальную сферы.
2. Второе направление вело к усилению фашизма. Его зарождение в Европе обычно датируют 1919 годом, когда война и революция сомкнулись теснее, чем когда-либо прежде. Процесс возникновения фашизма шел с разной интенсивностью в различных странах. Но решающими были 1922-1923 годы. Тогда обнаружились его сходные черты в разных странах и он привлек к себе всеобщее внимание. В конце 1922 года Муссолини двинулся со своими чернорубашечниками на Рим, чтобы завоевать столицу, годом позже произвел путч Гитлер. В другой части Европы - в Праге 9 июня 1923 года в результате фашистского переворота было свергнуто правительство Александра Стамболийского и утвердился репрессивный режим Цанкова.
В 1920 году очень мало людей в Европе знали слово "фашизм". Но уже в 1923 году по всей Германии левые силы провели "антифашистский день", выступив против немецких, венгерских и болгарских фашистов и особенно против чернорубашечников Муссолини. Понятие все более расширялось и приобретало всеобъемлющий характер.
Особенно тяжелые последствия имел приход фашистов к власти в Германии в январе 1933 года, которые подчинили всю свою внутреннюю и внешнюю политику подготовке к войне, к установлению мирового господства. Для выполнения этой "сверхзадачи" было мало построить новые танки, самолеты и создать многочисленную армию. Надо было переделать души людей. Заставить десятки миллионов немцев думать, как они, фашисты. Выбить из голов моральные ценности. Возможно ли это было в XX веке?
Оказалось - да. Но для этого потребовались:
1) мощная пропаганда - тотальная, бьющая больше на инстинкты, чем на разум;
2) террор, направленный на искоренение "внутренних врагов".
В 30-х годах фашизм быстро распространялся по Европе. На каких ступенях развития он находился в разных странах? Здесь можно выделить несколько уровней:
1. Страны, где правящие классы обеспечивали свое господство в рамках буржуазно-демократической системы. К ним можно отнести Англию, Францию, США, Бельгию, Ирландию, Норвегию, Бразилию и др.
2. Страны, где фашистское движение достигло такой степени развития, что смогло привлечь на свою сторону определенную часть населения, проникнуть в местные и центральные органы власти. Это, прежде всего, Дания, Нидерланды, Финляндия.
3. Страны (Австрия, Албания, Болгария, Венгрия, Греция, Румыния и Югославия), где фашистские партии и организации выступали в качестве партнеров в правительствах военных и военно-монархических диктатур. Так, венгерский диктатор адмирал Хорти возглавлял фашистский "Орден рыцарей", а фашистская партия "Скрещенные стрелы" была широко представлена в парламенте страны. В мае 1936 года премьер-министром Греции стал лидер фашистской партии И. Метаксас. Через три месяца он совершил переворот и объявил себя диктатором. Румынский монарх Кароль II в 1938 году отменил конституцию, упразднил все политические партии и создал единую партию фашистского толка - "Фронт национального возрождения".
4. В четырех странах: Германии, Италии, Португалии, Испании - фашизм достиг стадии государственно оформленной системы господства.
Фашистская система в Италии до середины 30-х годов служила моделью, но с установлением нацистской диктатуры в Германии роль эталона мирового фашизма перешла к ней.
При всех различиях в программах и идеологии, организационных формах и политических структурах, методах завоевания массовой базы и средствах борьбы за власть фашизм представляет собой единый исторический феномен. Все его разновидности объединяют открыто террористические методы поддержания классового господства наиболее реакционных кругов общества.
Путем жестокого подавления рабочего и демократического движения, милитаризации экономики и государственно-монополистического регулирования фашизм добивался сохранения и укрепления классового господства финансового капитала. Агрессивная внешняя политика фашизма создала военную угрозу всему миру.
Уже к началу 30-х годов вопрос стоял так: или фашизм, или буржуазная демократия; или противостоять всем некоммунистическим силам в ожидании революционного кризиса, или вернуться к политике единого пролетарского фронта, прежде всего попытаться установить отношения сотрудничества с социал-демократическими партиями. Почему так? Дело в том, что опередить, как представлялось раньше, социалистическими революциями наступление сил фашизма и войны не удалось. Нужно было пересмотреть прежние установки, разработать новую стратегическую ориентацию.