Государственная Дума царской России и украинский вопрос

Под ударами революции Николай II вынужден был издать манифест (17 октября 1905 г). В нем провозглашались политические свободы: слова, печати, собраний. Союзов, совести, неприкосновенность личности. Царь обещал созвать российский парламент – Государственную Думу.

В 1-0й , 2-ой гос. думах на правах парламентской фракции действовала украинская думская громада.

Её основные требования:

- предоставление Украине автономии;

- введение украинского я-ка в школах, судах, местных административных органах, церквях и т.д.;

- в аграрном вопросе: конфискация помещичьих земель и их национализация.

Революция 1905-1907 гг потерпела поражение, наступил период реакции (активного подавления движения). Были запрещены демонстрации, закрывались укр. клубы, культурно-просветительские организации, резко сократилось количество укр. газет, многие партии ушли в подполье. Вместе с тем правящие круги извлекли уроки революции и попытались предотвратить новую революцию проведения реформ.

51. Столыпинская аграрная р-ма. Её последствия на У..

Учитывая массовое участие крестьян в революции, царское правительство разработало аграрную реформу. Она получила название Столыпинской, по им- председателя совета министров России Столыпина. Р-ма преследовала 3 цели:

создание на селе слоя зажиточных крестьян, как опоры на самодержавие.

создание фермерских хозяйств.

обеспеч-е подъема сельского х-ва.

Важнейшими звеньями р-мы были:

разруш-е сельской общины, которая сдерживала развитие рыночных отнош-й. Р-ма давала крестьянину право выйти из общины и закрепить свой надел в частную собственность.

насажд-е хуторско и отрубного х-ва. Земля крестьянам, которые выходили, из общины предоставлялась в одном месте.

оказание кредитной помощи крестьянам, выходящим из общины через крестьянский банк.

пересел-е крестьян в малоосвоенные районы Сибири, Северного Кавказа и Средней Азии. 1000 крестьян направились в Сибирь в поисках счастья.

На протяж-и 1906-1912 годов из У. переселилось около 1 миллиона крестьян. Более половины вернулось обратно. Последствия: - р-ма ускорила капиталистических отнош-й на селе: разрушалась сельская община. Увеличилось количество фермерских хозяйств, увеличилась культура хозяйств. Но в целом р-ма не достигла цели, она не предотвратила новой революции. Развитие Причины неудач: - для успеха р-мы требовалось несколько десятилетий спокойной жизни. В 1911 году Столыпин был убит, а затем началась первая мировая война. Поэтому, р-ма дала первые всходы, а плоды не расцвели.

52.укр землі в роки першої світової війни.

Разделенная между двумя главн.соперниками в зтой войне, Украйна бьіла сильно разрушена и бьіла полем ожесточенной битвьі. Около 3 миллионов украинцев воевали в составе российской армии, а 250 тьісяч - на стороне австрийской армии. несколько кровопролитних сраж-й происходило в Галиции. Многие западньїе украинцьі, считая, что Россия представляет большую опасность, чем Австрия, поддержали венское правительство в зто войне. Они надеялись включить всю Украйну в состав Австрии и добиться для нее прав широкой автономии. Бьіли сформированьї украинские воинские части - добровольческий легион Украинских Сечевьіх Стрельцов. После оккупации Галичини и Буковиньї российскими войсками в сентябре 1914 года австрийцьі и венгрьі, которьіе отступали, по подозр-ю в пророссийских симпатиях арестовали и казнили без суда сотий украинцев. 30.000 галичан и буковинцев бьіли интернированьї в концлагеря. В зто время российская оккупационная вдасть уничтожала любьіе проявлення украинской культурной жизни на оккупированньїх западноукраинских землях. Бьіли закрьітьі украинские просветительньїе заведення, в том числе Просвита и Научное Общество им- Т.Г.Шевченко. Бьіли закрита их библиотеки и музей, редакции украинских журналов. Тьісячи украинцев бьіли депортированьї на восток. Началось преследование Украинской Греко - Католической Церкви, насильственно вводилось православие. Митрополита Андрея Шептинского арестовали и вьіслали в Россию. В 1915 году Западная Украйна бьіла отвоевана Австро - Венгрией.

53.Лютнева революція

27 лютого 1917 року в Російській імперії перемогла демократична рево­люція. Самодержавство, яке існувало в Росії з 1613 року, було знищене. Після повалення монархії в Росії встановилося двовладдя — утворилися два політичні табори:Тимчасовий уряд, очолюваний князем Г. Львовим, складався з правих російських партій кадетів та октябристів. Єдиним представником соціалістів був міністр юстиції О. Керенський (майбутній голова Тим­часового уряду);Рада робітничих і солдатських депутатів репрезентувала соціаліс­тичний табір. На момент утворення її більшість становили есери та мен­шовики, проте з часом вона перейшла до рук більшовиків. Революційні події знайшли глибокий відгук і в підросійській Україні, важливій частині імперії, у якій довго складалася пе­редреволюційна ситуація.Причини революції в Україні:перебування українських теренів з кін­ця XVIII ст. в політичній та економічній залежності від Російської та Австрій­ської імперій;важкі соціально-економічні умови біль­шості населення країни (особливо робіт­ників і селян): низька зарплатня, виснаж­лива праця, злидні, безземелля, жорсто­ка експлуатація;

переслідування в Російській імперії ук­раїнського суспільного руху, утиски по­літичних партій та громадських рухів.Передумовою революції в Україні стала Перша світова війна, яка принесла злидні, численні жертви серед українців, еконо­мічну й політичну кризу.

На відміну від Росії, під час революції в Україні виник і могутній третій табір, який спирався на соціал-демократичні та націонал-демократичні сили.3-4 березня 1917 року в Києві була орга­нізована Українська Центральна Рада (УЦР), яка об'єднала представників головних українських політичних партій. Ідея ство­рення Центральної Ради народилася на зборах Товариства українських поступов­ців (ТУП), яке було започатковане М. Гру-шевським, С. Єфремовим і Є. Чикаленком після революції 1905-07,як міжпартійний політ блок усеукр масштабу.