Древней.племена на тер-рии У

Прийняття Верховною Радою 16 липня 1990 р. “Декларації про державний суверенітет України”.

16 липня 1990 року Верховна Рада Української РСР прийняла акт конституційного значення — “Декларацію про державний суверенітет України”. Вона складається зі вступу та 10-ти розділів: самовизначення української нації; народовладдя; державна влада; громадянство Української РСР; територіальне верховенство; економічна самостійність; екологічна безпека; культурний розвиток; зовнішня і внутрішня безпека; міжнародні відносини.
Студентам рекомендується ретельно ознайомитися з текстом цього документа.
Логічним продовженням Декларації про державний суверенітет став закон “Про економічну самостійність Української РСР”, прийнятий 3 серпня 1990 р. Головними принципами економічної політики України було визнано: власність народу на її національне багатство та на національний дохід; різноманітність і рівноправність форм власності та їх державний захист; децентралізацію власності і роздержавлення економіки; повну господарську самостійність і свободу підприємництва всіх юридичних і фізичних осіб у рамках законів України; введення національної грошової одиниці; самостійність регулювання грошового обігу; національну митницю, захищеність внутрішнього ринку.

 

120.Конституція України 1996 р., її загальна характеристика.

Після проголошення 24 серпня 1991 р. незалежності Україна сформувалась як парламентсько-президентська республіка. 11 резидент України був як главою держави, так і главою виконавчої влади. За чинною Конституцією 1996 р., Україна за формою правлінняє президентсько-парламентською республікою. Вона є унітарною державою, що має такі адміністративно-територіальні одиниці: Автономна республіка Крим, області, райони, міста, селища та села. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Єдиним органом законодавчої влади є Верховна Рада України, котру в кількості 450 депутатів обирають громадяни України на чотири роки. президент України обирається на п'ять років і є главою держави та діє від її імені. Він є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, дотримання КонституціїУкраїни, прав і свобод людини та громадянина. Вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів, який відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України.

 

1-м народом на тер.У.были кимерийцы.Они насел.обл.Сев.Причерном.от Дона до Дуная с 10по 7в.до н.э.Они заним.кочев.скотов-м,пост-но передвиг-сь с>табунами коней и стадами скота.Заслуги:1.они 1-ыми освоили на тер.У.технолог.желез.пр-ва и нач.примен.железо в х-ве и воен.деле. 2.они освоили искусство езды на лошадях. Осн.ч.в-ка сост.конница.Ким-цы объед-сь в племена,а племена в союзы племен во главе с царями.Это было 1-ое гос.образ-е на тер.У. Дальней.разв-е кимер.общ-ва было прерв.нашествием с Востока скифов.Они насел.степи У.с 7 по 3в до нэ.Они делились на 2 >группы:кочевников и земледельцев.Им.оч.сильн.в-ка, осущ.воен.походы.Особ-но прослав.победой над персиц.царем Дарьем1;считались непобедим.Им.оч.жестк.обыча-и.В 6в до нэ у скифов возник.г-во рабовладельч.типа.Общ-во делил.на богат.и бедных. В 3в до нэ скифов вытеснили сарматы. Почти 600лет они господств.в укр.степях(до 3в нэ)Хар.чертой сармат.общ-ва было особ.полож-е женщин.Они владели оружием, участв.в войнах на ровне с мужч.Сарматы созд.тяж.кавалерию,кот.затем распростр-сь по вс.Европе.В 3в нэ появ.нов.племена завоев-й готы.Они пришли с Прибалтики и господ-ли в степях У.с 3в до к.4в.Были разгромл.гуннами-кочев.племена,кот.пришли из Ср.Азии.Они господ-ли на укр.землях с к4 до к5в.

3.Античні міста-держави в Північному Причорномор ї

На рубежі VIII-VII ст. до н. є. на північних берегах Чорного та Азов­ського морів виникли античні (стародавні) грецькі міста-держави (полі­си).Серед грецьких міст-держав найвідомі-ші: Ольвія (нині с. Парутіне в гирлі Пів­денного Бугу), Херсонес (околиці сучасного Севастополя), Пантикапей (місце сучасної Керчі), Тіра (на місці нинішнього Білгоро-да-Дністровського), Феодосія (Крим), Кер-кінітида (на місці сучасної Євпаторії), Та-наїс (гирло Дону) та ін. Античне місто складалося з двох частин: безпосередньо з укріпленого поліса та хлі­боробських селищ. Кожне місто мало мо­гутні мури, власне військо, охорону, карбу­вало монету, видавало закони. Мешканці міст обробляли поля, розводили виноград­ники, були ремісниками, вели жваву тор­гівлю із сусідами та Грецією.Скіфи, які жили поруч з містами, приво­зили до грецьких полісів зерно, худобу, ра­бів, а купували вироби ремісників, вино, тканини. Грецькі поліси! лися різноманітними ремеслами: обробкою металів, виготовленні лірних прикрас та кераміки, ткацтвом і шкіряним виробництвом держави швидко збагачувалися. На початку свого існування грецькі міста були ра­бовласницькими республіками. Право брати участь в управлінні містом мали лише вільні громадяни-чоловіки з 25 років. Жінки, іноземці, раби були позбавлені виборчих прав. Уся законодавча влада в містах зосереджувалася в руках народних зборів, до яких мав право ввійти будь-який громадянин міста; виконавча — у руках ради міста, яка обира­лася на однорічний термін.