Фактори які обусловлюють розвиток містобудівних ідей першого етапу
Перший етап починається з професіоналізації архитектурно-містобудівної проектної діяльності. Це донаучний етап розвитку знання , який характеризується стихійним характером накопчення інформції о проектуючих обьєктах і звичайним еволюційним процесом формування містобудівних норм і зразкових моделей. Основою вивчення і розвитку ідеї послужили такі фактори:
- розвиток капіталістичних відношень
- нове відношення до Танс. мережі
- різкий розвиток поселень, звязаних з промисловим розвитком
- розвиток інформаційного поля
- розвиток наук ( біологія, фізика, хімія)
51. Основні задачі децентралізованого розвитку найкрупніших міст України.
Ще з 1980-х рр., на тер. України в перспективі передбачалося формування восьми інваріантних регіональних систем населених місць (РСНМ), які прийшли на зміну неефективним містам-супутникам. Центрами є найбільші міста: Київ, Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, Одеса, Львів. Через різні рівні впливу міст-центрів на прилеглу територію було відокремлено два основних напрямки децентралізованого розвитку:
у територіальних межах урбанізованих вузлів зовнішньої зони регіональної системи – дальня децентралізація (100-120 км)
у межах локального урбанізованого ядра – ближня децентралізація (до 50 км)
Розглянемо пропозиції щодо децентралізації центрів моноцентричних систем, які склалися на прикладі Києва. Під час розробки прогнозу планувальної структури Київської СНМ було виконане порівняльне оцінювання двох принципових напрямків, що ґрунтуються на децентралізованому розвитку МБ бази Києва:
дальня децентралізація в широких межах групи економічно пов’язаних районів. Основна задача – обмеження зростання Києва та його агломерації, а також інтенсивний розвиток периферійного поясу.
Ближня децентралізація в межах міської сформованої агломерації. Головними конкуруючими рішеннями є багато осьова та лінійна схеми.
Багатоосьові схеми будувались на вилітних транспортних комунікаціях із розвитком існуючих невеликих приміських населених місць. Лінійна – уздовж головної природної осі (прибережної зони р. Дніпро) із розташуванням нового будівництва в двох відносно великих відокремлених мб комплексах – Димері та Обухові. Зрешнтою було обрано багатоосьову.
53. Задачі формування містобудівного банку даних.
Відрізняючись від інших напрямків автоматизованої системи управління містом, містобудівний кадастр разом з містобудівним банком даних та іншими відомчими базами даних функціонує як:
- територіально-орієнтована система, яка має міжгалузевий характер розрахована на трансформацію відомчих галузевих і функціональних комплексів даних територіального характеру;
- інтегрована система, окремі функціональні і структурні елементи якої обмежено взаємозв'язані і виступають в цілому для забезпечення інформаційних потреб користувача;
- система, що володіє способами адаптації до можливих змін і розвитку автоматизованих способів управління місцевого рівня;
- система відкритого типу, яка забезпечує збільшення числа елементів, показників і територіального контуру, відображає ріст і розвиток міста, його структурних елементів і функціональних систем;
- система, яка використовує технічний комплекс і програмно-математичний апарат, здатна до нарощування можливостей без зміни структури відповідної бази.
Система містобудівного кадастру включає:
- базу даних (реєстр і кадастрову карту);
- програмне забезпечення;
- технологію роботи служби адміністратора і користувача з системою;
- інформаційне забезпечення користувачів.
Передбачається така схема створення банку даних містобудівного кадастру:
1. Схема міста (М 1:10000, 1:25000, 1:50000); 2. Схеми кварталу (М 1:2000, 1:5000, 1:10000); 3. Земельні ділянки (М 1:500, 1:1000, 1:2000).
Банк даних:
1. Загальна площа ділянки: а) під городом; б) під садом; в) під двором; г) під житловими будівлями; г) під нежитловими будівлями;
2. Форми користування землею: а) у приватній власності; б) у колективній власності; в) у державній власності; г) оренда;
3. Норма площі землі для власності (користування): а) скільки за нормою: б) фактично; в) скільки у постійному користуванні; г) скільки у тимчасовому користуванні;
4. Оцінка власності (нерухомості): а) вартість будівель; б) вартість споруд; в) вартість землі; г) вартість комунікацій (каналізація, телефон, телебачення, газопостачання, водогін, вулична мережа).
5. Розташування об'єкта: а) від центру міста; б) від залізничного вокзалу; в) від автостанції; г) від аеропорту t) кліматичний пояс (тип грунтів); д) ступінь забрудненості навколишнього середовища; е) наявність річок, каналів, штучних водоймищ.
Реалізація містобудівного кадастру дає можливість забезпечити органи управління, проектні установи, зацікавлені організації і особи актуальною і об'єктивною Інформацією про дійсний стан і статус об’єктів землекористування та нерухомості, зміни їх характеристик, функціонального використання, результатів економічної оцінки, метричні
дані тощо.
Дані містобудівного кадастру використовуються для вирішення задач планування, забудови і прогнозування розвитку населених пунктів; проектування розміщення будівництва і реконструкції об'єктів житлового,
виробничого і громадського призначення; створення і реконструкції інженерно-технічної, транспортної та соціальної інфраструктури: регулювання земельних й економічних відносин; визначення зон економічної
оцінки території; аналіз використання міських земель і контроль за використанням природних ресурсів тощо.
При формуванні окремих баз даних в НДІТІАМ проходять експериментальне впровадження розроблені та сформовані за єдиними правилами компоненти забезпечення системи документування пам'яток архітектури та містобудування: єдина система опису; єдина, але відкрита система класифікації ознак, єдина система термінів та визначень, єдиний лексичний розділ - лексикон, тезаурус, сумісна система технічних засобів.
Иерархия градостроительных обьектов и задачи их проектирования на различных территориальных уровнях
Обьектами градостроительного проектирования являются:
- города и поселки
- жилые и общественные комплексы
- промышленные районы
- зоны отдыха
Общие черты пространственной организации:
- согласованное взаимное размещение элементов
- формирование между ними устойчивых связей
Связанность и упорядоченность обьектов позволяет рассматривать их как градостроительные системы.
Иерархической системе обьектов соответствуют стадии градостроительного проектирования.
- единая система расселения страны (генеральная схема)
- региональные системы расселения- территорий страны и крупные экономических районов (региональные схемы расселения)
- субрегиональные системы-территория областей, агломерации, групповые системы населенных мест (схемы и проекты районной планировки)
- города, поселки, промышленные узлы, группы сельхоз предприятий (генеральный план)
- жилые и производственные комплексы, общественные центры, зоны отдыха (проект детальной планировки, проект застройки)
Задачами проектирования градостроительных обьектов являются обеспеченные градостроительными средствами условий эффективного производства путем функционально планировочной организации, транспортных и инженерных коммуникаций, обеспечение условий воспроизводства трудовых ресурсов.