Що покладено в основу виділення етапів теорії містобудування.
Транспортні території України - новий обьєкт районно -планувальних робіт
Шляхи планувального регулювання міських агломерацій
Дати визначення основних задач і цілей теорії містобудування.
Основнаяцель теории градостроительства - изучение планировочной организации систем расселения и населенных мест, особенности их формирования, функционирования и развития во взаимосвязи с социально-экономическими и природными условиями.
разработка градостроительных правил и нормативов, используемых в проектировании.
разработка целевых программ проектирования и установления зависимости принимаемых решений от имеющихся условий.
Есть две основных задачи теории и практики градостроительства: А) реконструкция и развитие старых городов. Б) строительство новых городов.
При реконструкции предусматривается: оздоровление городской территории методом постепенного улучшения инсоляции и проветривания зданий, уменьшение плотности застройки, расширения старых улиц, улучшение транспортных связей и т.д.
В городах с богатым архитектурным наследием при реконструкции решается задача сохранения исторического облика и органического сочетания новой застройки с памятниками архитектуры.
- Регулювання агломерацій значно ефективніше, коли воно являється частиною загальнокраїнової регіональної лолітики, а не автономно існуюча програма
- Єдиний орган управління - не є обовязковими вимогами функіонування агломерацій . Неодмінна умова - координація планувальної діяльності
- Характерний час змін в агломераціях - десятиліття . При цьому зміни мають "циклічний" характер.
- Державне регулюлювання розвитку агломерацій виникло в Європі як відповідь на Світовий економічний крзис 1929-32р
- Сприятливі умови функціонування всіх складових частин агломерації , зручність їх взаємодії шляхом вдалого розміщення функціональних елементів і і нфраструктури
- Узадоволення сан-гігієнічного стану городських поселеь і прилеглих до їх територій, захист навколишнього середовища , розвиток рекреаційних районів , формування відкритого простору, поєднання забудованих і не забудованих терторій
- гнучкість територіальної структури завдяки раціональному взаєморозміщенню функціональних зон , вибору найбільш вигідних напрямів розвитку , виявленню їх резервів
- зберігання і посилення позитивних властивостей агломерації як житєвого середовища , забезпечення можливостями зручного користуванння великим вибором обєктів, служащих задоволеннням потребам людини. Це достигається високою степінню комунікабельності агломерацій , насищеністю сучасними засобами транспорту і звязку їх раціональної територіальної організації
- планувальна концепція повинна відповідати типу агломерацій і її місця в ториторіальній структурі народного господарства
Географічне і геополітичне положення України в центрі континентальної Європи задовольняє благоприємні умови для розвитку соц.-економічних контактів по всьому її периметру. Особливістю України служить її високи порівняно з іншими країнами трансграничний потенціал : 19 приграничних областей , велика довжина границь ( десь 5,5 тис. км) і сусідство з 7 країнами . Тому зростає соц. економічне значення пораничних регіонів
країни у яких є зовнішні звязки с територіями з іншої сторони границі
В условиях планового хазяйства и сбалансированного развития экономики страны, как единого комплекса , важнейшую роль преобретает территориальное планирование , рациональное размещение производственных сил, совершенствование системы управления в копитальном строительстве. Исследуются закономерности формирования и функционирования градостроительных образований , разроботка принципов и критериев принятия решений проектирования рассматриваются фундаментальне проблемы исследования расселения и поселений, имеющие общесоциальное значение.