Брюссельська школа
Типи проектних робіт на стадії районного планування.
Значення теорії містобудування в сучасній проектній практиці.
Градостроительная теория все более концентрируется на исследовании проблем упорядочения внутрисистемных связей, проблемах методологии взаимодействия градостроительных систем с фактами внешней среды (пространственной, экономической, социальной, экологической и др.) и образно говоря, является наукой о связях.
Актуальными направлениями развития градостроительной науки, связанными с внедрением методологии системного анализа современных информационных технологий представляются:
-дальнейшие исследования в области структурирования и формализации объекта и предметной области градостроительной деятельности;
-совершенствование процессов управления, технологии принятия градостроительных решений;
-создание градостроительных информационных систем, системы мониторинга состояния градостроительных объектов;
-создание системы непрерывного проектирования объектов градостроительства, совершенствование графического языка, состава и содержания процедур общественного обсуждения, согласования и утверждения градостроительной документации, системы контроля её реализации.
| Стадії проектування | Види проектних матеріалів | Масштаб основних графічних матеріалів |
| Регіональне планування | Наприклад: Стратегія розвитку країни (1997-2002року) | |
| Районне планування | Схема районного планування | 1: 300 000, 1: 100 000 |
| Проект районного планування | 1: 100 000, 1: 25 000 | |
| Проект планування передмість та зеленої зони крупного міста | 1: 50 000, 1: 25 000 | |
| Техніко-економічні основи розвитку міських агломерацій | 1:50000, 1:25000 | |
| Проект планування міських агломерацій | 1: 100 000, 1: 25 000 | |
| Генеральний план міста | Техніко-економічне обґрунтування розвитку міста | 1: 25 000, 1: 10 000 |
| Генеральний план міста | 1: 10 000, 1: 5000 | |
| Проект розміщення будівництва першої черги | 1: 10 000, 1: 5000 | |
| Проект детального планування (ПДП) | Проект детального планування частини міста | 1: 2000 |
| Проект забудови і робоче проектування | Проект забудови | 1: 1000 |
| Робочі креслення забудови | 1: 500 |
Брюссель був жертвою інтернаціональної архітектури. Будівлі і споруди будувалися загальними силами, тому він втратив свій історичний образ.
Брюссельська школа стала противитись інтернаціональній архітектурі, тому її архітектори почали робити контрпроекти, які показуватись в популярних місцях на загальний огляд.
За такі ідеї керівництво звільнило Кріє і Кюло, з якими пішли і 80 студентів, які об'єдналися і створили разом окрему школу "АРАУ", а також заснували архітектурний архів АММ. Під час архітектурної практики вони робили обміри історичних районів і вносили цей матеріал в архів.
Ідеї школи:
1. В умовах історичних міст - повернутись до цегляної забудови, відмовитись від панельного будівництва і повернутись до ручної праці.
2. Залучали населення брати участь в архітектурному процесі (вивішували свої варіанти на огляд навіть на стадії розробки)
3. Необхідно зберегти історичну забудову і історичний рельєф, відновлення фасадів, "тротуари для людей", зменшення кількості транспортних місць.
Дуже часто використовували аксонометрію в кресленнях.
Зараз АММ не існує і архіви втрачені
Діячі:
Чарльз Мур - головним для архітектора має бути бажання замовника. Чарльз Мур вперше зробив поворотну секцію в будинках, в Лондоні. Вважав, що купель (хрещення водою і омивання після смерті) є основою утворення світу. У проекті свого власного житла, всередині плану зробив ванну кімнату, по бокам будинку 2 сходових клітини.
Відомим його проектом стала площа в Нью Джерсі в 1977р. Архітектор дізнався, що в цьому місті найбільша діаспора італійців. Площу так і назвав "Італія". На площі з каменю вимощена карта І талії, всередині знаходиться купель, куди стікає вода з фонтану.
Анри Ван де Вельде, один из основоположников бельгийской ветви «стиля модерн» — «Ар нуво», стоит в ряду крупнейших архитекторов-новаторов рубежа XIX–XX веков.
Ван де Вельде построил для себя дом в Уккле, пригороде Брюсселя, причем сам разработал все его внутреннее убранство, включая мебель, обои, ковры и домашнюю утварь. В декоре он использовал изогнутые линии, однако контуры мебели были заметно не похожи на все то что тогда делалось. Эти плавные линии были целесообразны. Спинка стула отвечала формам человеческого тела, в упруго изогнутых ножках зримо ощущалась прочность. Эти два качества – логика и сила – были присущи всем зрелым работам Ван де Вельде: зданиям, изделиям из стекла и металла, керамике, текстилю, книжным переплетам, плакатам и украшениям.
Ван де Вельде был убежден в том, что красота вещи заключается в чистоте выражения материала; говоря другими словами, в изделии из дерева должно быть отражено то, что можно называть внутренней сущностью дерева. Форма должна подчеркивать конструкцию и делать функцию вещи ясной и четкой.