Люблінська та Берестейська унії: причини укладання, суть та наслідки.
Які характерні риси соціально-економічного розвитку українських земель у ХІУ- середині ХУІ ст.?
Кревська унія: причини укладання, суть та наслідки.
Дата:1385
Сторони: князь Ягайло з Польщею
Причини:
1.необх. обєднання сил у боротьбі з Москвою і Тевтонським органом.,
2.Ягайло потреб. Підтримки польщі у боротьбі за престол,
3. Поляки хотіли загарбати укр.. землі.
Суть: Ягайло одруж. На польській королеву Ядвізі і стане одночасно королем і польщі і литви.. укр.. землі приєднуються до польщі, Польща та литва обЄДНАЄТЬСЯ в одну державу.
Наслідки: сприяла об'єднанню польсько-литовських сил для боротьби проти агресії Тевтонського ордену,яка вилилася у війну 1409-1411 року
стало етапом до припинення боротьби між двома державами за південно-західні руські землі і сприяло розширенню їх меж до узбережжя Чорного моря.
Панування холотої орди
Впровадження фільваркової системи
Феодальна залежність селян
Церковне землеволодіння
Руйнування волосних громад
Негативні наслідки монгольської навали
У цей період укр.. землі знаходились у складі польщі,литви, угорщини і московії. 1349 польський король казимир 3 підкорив Галичину. Польська політика на укр.. земляк кардинально відрізнялася від литовської, поляки намагалися створити польське судочинство, адмін..устрій, офіц.. мовою стала латина, польська влада пригнічувала християнство і насаджувала католицизм. Закарпатські землі входили до Угорьського королівства, Буковина до Молдавського князівства.
Люблінська унія
Дата:1 липня 1569
Сторони: Королівство Польща та ВКЛ
Предпосилки: опасение польско-католической партии, что Литва, с прекращением в лице Сигизмунда-Августа литовско-польской династии Ягеллонов, отделится от Польши. В отличие от всех предыдущих уний, Люблинская уния заранее планировалась как конституционное и законное объединение Польши и Литвы под властью одного выборного короля
Умови:
1. Польша и Литва должны были составить единое содружество (res publica), единое государство (unum regnum), единый народ (unus populus).
2. Они должны иметь единого суверена, с титулом «король Польский, Великий князь Литовский».
3. Суверен должен избираться сенатом и шляхтой объединенного народа.
4. Избирательный сейм должен будет собираться в Польше, а не в Литве.
5. Вновь избранный король, после того как примет корону, должен дать клятву защищать свободы обоих народов.
6. Король должен быть коронован в Кракове. Отдельной церемонии посажения на великое княжение литовское не будет.
7. Будет существовать лишь один сенат и один сейм; и тот и другой будут установлениями польской короны («коронными»).
8. Внешняя политика будет одной и той же для обоих народов.
9. Земельные угодья могут приобретаться поляками в Литве и литовцами в Польше.
Наслідки::
· введение католичества и польского языка, слияние всех культур в единую
· Создание Речи Посполитой
· Уния не столько укрепила власть монарха (чего и желал Сигизмунд), сколько усилила влияние шляхты, увеличив заодно и её численность
· Серьёзно закреплялись полномочия местной власти, что привело к сильному росту коррупции в рамках новообразованной Речи Посполитой.
· Результатом стала анархия, которая в дальнейшем активно разрушала Речь Посполитую
укр.землы увыйшли до складу польщі і утворили 6 воєводств, польська шляхта захопила землі укр.. селян. Відбулось закріпаченняЮ посилення соц..економ. гніту,утиски православ’я, насадження католицизму
Берестейська унія
Дата:1596
Причини: Основні причини укладення унії для православних єпископів. Для православних єпископів основними причинами укладання унії були:
а) невдоволення втручанням у церковні справи організованого в братства міщанства;
б) бажання визволитися від своїй підпорядкованості східним патріархам, які не мали достатньої влади для захисту стану православної церкви в Речі Посполитій;
в) необхідність зберегти своє привілейоване становище в новій державі і домогтися рівності з католицькими єпископами, які засідали в сенаті, мали титули «князів церкви» і підкорялися тільки владі Папи та короля;
г) саму унію православні єпископи розглядали як рівноправне об'єднання церков під керівництвом Папи Римського, який після захоплення турками Константинополя залишався єдиним вищим церковним ієрархом, який мав реальну владу.
Основні причини укладення унії для католицьких священиків і польської шляхти. Католицькі священики і польська шляхта розглядали унію як:
а) необхідність ідеологічного обґрунтування захоплення польськими магнатами українських земель;
б) можливість збільшити кількість підвладних Ватикану парафій за рахунок православної церкви при неможливості прямого насадження католицизму в Україні, яка мала стійкі довголітні традиції православ'я.
в) майбутня уніатська церква сприймалася ними як другорядна тимчасова організація для підкорених українських «хлопів», покликана зміцнити польсько-католицький вплив на приєднаних українських землях.
Суть: ідея об'єднання християн після розколу в 1054 р. на православну та католицьку у єдину церкву, тісніше зв’язати Україну й Білорусь з Польщею і нейтралізувати впливи Москви; На захист правосл. стали всі верстви населення – козацтво, міщанство.