З листа Я. Головацького до О. Бодянського
Вариант 2
Вариант 1
Модульний контроль II
Джерела:
Даренська В. М. Українська культура Нового часу в нарисах: Навчальний посібник. – Луганськ: ТОВ «Віртуальна реальність», 2012. – 412 с. (Далі - Нов. час).
Дана книга знаходиться в обласній бібліотеці імені М. Горького, бібліотеці СНУ ім. В. Даля, в ауд. 124/2.
- Українське козацтво як явище української історії та культури.
- Кобзарство як соціально-культурне явище: козацькі думи в контексті європейської епічної традиції.
- Українське бароко як нове світовідчуття і нове мистецтво. (Нов. час, с. 59-69).
- Барокова архітектура на українських землях. (Нов. час, с. 69-79).
- Українська література епохи бароко: полемічна література. (Нов. час, с. 102-117).
- Стиль бароко в українському малярстві: парсуни та козацькі портрети (Нов. час, с. 145-161).
- Стиль бароко в українському малярстві: народна картина «Козак Мамай». (Нов. час, с. 161-169).
- Український театр XVIII ст.: розвиток шкільного театру та вертепу. (Нов. час, с. 117-130).
- Феномен української традиції студентського мандрування: «мандровані дяки». (Нов. час, с. 130-145).
- Стиль класицизм в архітектурі міст України кінця XVIII – XIX ст. (Нов. час, с. 281-291).
- Значення малоросійського дворянства для розвитку української культури. (Нов. час, с. 253-281).
- Садово-паркове мистецтво малоросійських дворянських маєтків. (Нов. час, с. 302-308).
- Культурний світ дворянського маєтку. (Нов. час, с. 292-302).
- Специфічна творча атмосфера дворянського маєтку. (Нов. час, с. 308-324).
- Принципи дворянського виховання. Роль танців в дворянській культурі. (Нов. час, с. 333-356).
- Взаємодія дворянської та селянської культури. (Нов. час, с. 356-364).
- Феномен кріпацького мистецтва. Творчий шлях Василя Тропініна. (Нов. час, с. 364-371).
- Українські живописці дворянської культури: Дмитро Левицький та Володимир Боровиковський. (Нов. час, с. 374-401).
- «Енеїда» Івана Котляревського як скарбниця знань про українську народну культуру.
- Розвиток традицій українського театру XIX ст.: творча діяльність Кропивницького, Саксаганського, Заньковецької, Карпенко-Карого.
- Культурна політика «українізації» 1920-х років.
- Культура українського «розстріляного відродження».
- Внесок Олександра Довженка у розвиток українського кінематографічного мистецтва.
- Українська культура в роки Великої Вітчизняної війни.
- Роль та місце української «діаспори» в історії української культури.
- «Соцреалізм» як основна тенденція розвитку радянського мистецтва.
- Українська культура в умовах хрущовської «відлиги». Культурна та політична діяльність «шістдесятників».
- Релігійна ситуація в Україні на сучасному етапі.
- Специфіка «постмодернізму» як типу культури та його прояви в українській культурі.
- Специфіка розвитку української культури в сучасних умовах.
1.Первым кочевым народом на территории современной Украины, чье название зафиксировали письменные источники, были:
А. Киммерийцы
2.Какой город на украинских землях в составе Российской империи в середине 19 века был наибольшим по количеству населения?
В. Одесса
3.Вследствие каких событий Правобережная Украина в конце 18 в. оказалась в составе Российской империи?
Б. Второго и Третьего разделов Речи Посполитой.
4. Какой великий князь киевский осуществил военный поход:
А. Святослав Игоревич
5. В каком веке происходили события послужившие основой для сюжета картины?
В. 17 в. («Запорожцы пишут письмо турецкому султану»)
6. Какой из архитектурных памятников построен в стиле классицизма
Г. (Дворец К. Разумовского в Батурине)
7.Первый этап украинского национального возрождения?
2)Издание первых трех частей «Энеиды» И. Котляревского
5)Деятельность «Руськой трийци» и издание «Русалки Днестровой»
8. Социокультурная ситуация в украинских землях в составе Великого княжества Литовского во второй половине 14 – первой половине 16 в.
1) Утрата авторитета православной церкви и духовенства среди верующих
4) Строительство каменных замков – резиденций магнатов
9.Национально-освободительная война украинского народа середины 17 в.:
2)Гетманщина
3)Генеральная рада
6)полки, сотни
10.Князь Владимир Святославович
2)Ввел христианство как государственную религию
5)Чеканил первые русские монеты
6)Сооружение Десятинной церкви
11. Хронологическая последовательность событий:
А.Окончательная ликвидация российским правительством гетманства – 1764
Б.Полтавская битва – 1709
В. «Вечный мир» - 1686
Г. Закрепощение крестьян Левобережной Украины – 1783
1 – В 2 – Б 3 – А 4 – Г
12.Проаналізуйте історичне джерело та дайте йому оцінку
З автобіографії
«Я з’явився до київського генерал-губернатора князя Дондукова-Корсакова, просив паспорт за кордон, вирішивши, якщо його не дасть, їхати без паспорта... Через три дні дозвіл було одержано, і я виїхав через Галичину й Угорщину до Відня, де почав готуватися до видання українського збірника “Громада”. Між тим комісія з українського питання зібралася й... постановила: заборонити українські видання й концерти, закрити Київський відділ Географічного товариства (який перед тим тільки що одержав 2 серпня медалі від глави Петербурзького товариства та подяку імператора за проведення одноденного перепису в Києві й за два з половиною роки надрукував 4 томи матеріалів), заборонити жити в українських губерніях і в столицях Драгоманову та Чубинському. Між іншим, за клопотанням князя Дондукова-Корсакова Чубинському було дозволено залишитися на півроку в Києві, і потім він вступив на службу в Петербурзі. Таким чином, я посередньо був засуджений на еміграцію. Водночас австрійський уряд почав конфісковувати українські брошури соціально-демократичного змісту, а тому я вирішив перенести видання “Громади” до Женеви, куди й переселився восени 1876 р. Тут я видав з того часу 5 томів “Громади” та кілька популярних брошур українською мовою, не рахуючи белетристики й монографій різних авторів, а також кількох брошур російською мовою, крім того, дві книжки “Громади” видано було 1881 р. мною разом з С. Подолинським і галичанином М. Павликом, дві монографії про українську народну словесність...».
Відповідь: 1-2 б. –
- Эмский указ 1876 г.;
- издание украинского общественно-политического и научного литературного сборника (1878-1879, 1882 г.), затем журнала «Громада» (1880 г.) Редактор – М.П. Драгоманов. Издавался в Женеве (Швейцария)
3 б. - Автор документу – Михаил Драгоманов, историк, выдающийся политический деятель, активный участник громадовского движения, впоследствие осдивший культурническиство Старой Киевской громады
4 б. – Автор осуждает Эмский указ, запрещавший издавать литературу на украинском языке, завозить ее из-за границы.
5 б. - Значення події: відбувається радикалізація українського національно-визвольного руху. За кордоном М. Драгоманов знайомиться з марксистським вченням. Він починає пропаганду соціалістичних ідей серед української інтелігенції.
1.В древнейших письменних источниках 1-2 в. греческие и римские авторы называли древних славян:
В.Венедами
2.Кто из великих князей киевских ввел христианство на Руси как государственную религию:
Б.Владимир Святославович
3.В состав какого государства вошло большинство украинских земель в результате Люблинской унии 1569 г.:
Б. Польского королевства как части Речи Посполитой
4.Территории каких украинских губерний в составе Российской империи заштрихованы на карте:
Б.Екатеринославская, Черниговская, Подольская
5.В каком веке происходили события, послужившие основой для сюжета картины
Б. 12 в.
6.Художественное произведение, свидетельствующее о возникновении нового жанра изобразительного искусства во второй половине 16 в.:
Г. (портрет Яна Гербурта)
7.Характеристика деятельности Русько-украинской радикальной партии:
2)Выход брошюры Ю. Бачинского «Украина irredenta»
5)Включение в программу партии положения о борьбе за социальное освобождение рабочих и крестьян
8.Социокультурная ситуация в украинских землях в составе Речи Посполитой во втор.пол.16 в.:
3)Увеличение количества фольварков, что сопровождалось закрепощением крестьян
5)Становление казачества как общественного сословия, его борьба за свои права.
9.Изменения в жизни городов после получения магдебургского права:
2)Магистрат
4)Лава
5)Рада
10.Михаил Драгоманов:
1)Один из лидеров громадовского движения, стремился придать ему политический характер
4)Издатель первого украинского политического журнала «Громада»
6)В соответствии с Эмским указом вынужден был выехать из Украины
11.Хронологическая последовательность правления гетманов:
А. Иван Мазепа – 1687-1709
Б. Кирилл Разумовский – 1750-1764
В. Даниил Апостол – 1727-1734
Г.Иван Скоропадский -1708-1722
1- А 2 – Г 3 – В 4 – Б
12.Проаналізуйте історичне джерело та дайте йому оцінку
«Від останнього мого листа багато перемінилося. Русини досягли за півроку більше, ніж за десять років. Не говорю тут про політичні виступи, але в літературнім відношенні... Високе правительство ізрекло рівноправність нашого малоруського язика із другими Австрійської держави. Внаслідок того має бути язик руський заведен у школах, судах й урядах нашої Русі Галицької... У школи заводиться руський язик. Молодіж охоче береться до науки. В народних і городських училищах ледве не всюди в нашій Галицькій Русі навчають читання й писання руського. При гімназіях також закладені кафедри руського язика, де вся молодіж має учитися по-руськи... У Львівськім університеті заснована кафедра язика і словесності малоруської, котрих-то предметів я маю честь бути професором... У богословських закладах у Львові і в Перемишлі викладається вже більша частина предметів руською мовою...
Від місяця червня завелася в нас Матиця галицько-руська, з подібними намірами, як-то чеська й другі слов’янські, і має уже сто кількадесят членів. Першу увагу звернуло те товариство на видання добрих учебних книжок для дітей. В тім намірі видала Матиця “Буквар язика малоруського”, написаний Антоном Добрянським, парохом із Валяви, і зачала печатати “Граматику малоруську”, мною складену. Тая ж Матиця зізвала була в місяці жовтні минувшого году зібрання учених руських, котрі радилися про піднесення народних шкіл і народної словесності. Собор той установив “Общество галицько-руське просвіти народної”. Праці того собору вчених будуть напечатані коштом Матиці. У Львові виходить дві політичні газети руські: а) “Зоря Галицька”, двічі на тиждень, півтора листка...».
Відповідь: 1-2 б. - Наслідки революції 1848-1849 рр. на західноукраїнських землях у складі Австрійської імперії. За ініціативою Головної Руської Ради було створено видавництво «Галицько-руська матиця» , де друкувалися посібники українською мовою (липень 1848 р.). Питання народної освіти обговорювалися на «Соборі руських учених» у вересні 1848 р.
3 б.- Яків Головацький, колишній член «Руської трійці», активний учасник українського національно-визвольного руху, згодом москвофіл.
4 б. – Автор схвалює зміни, що відбулися у політичному та культурному житті західноукраїнських земель у складі Австрійської імперії тому, що завдяки ним були створені сприятливі умови для розвитку української культури
5 б. - Історичне значення: перетворення Західної України на «український П’ємонт» - центр національного відродження всієї України