З листа Я. Головацького до О. Бодянського

Вариант 2

Вариант 1

Модульний контроль II

Джерела:

 

Даренська В. М. Українська культура Нового часу в нарисах: Навчальний посібник. – Луганськ: ТОВ «Віртуальна реальність», 2012. – 412 с. (Далі - Нов. час).

 

Дана книга знаходиться в обласній бібліотеці імені М. Горького, бібліотеці СНУ ім. В. Даля, в ауд. 124/2.

 

  1. Українське козацтво як явище української історії та культури.
  2. Кобзарство як соціально-культурне явище: козацькі думи в контексті європейської епічної традиції.
  3. Українське бароко як нове світовідчуття і нове мистецтво. (Нов. час, с. 59-69).
  4. Барокова архітектура на українських землях. (Нов. час, с. 69-79).
  5. Українська література епохи бароко: полемічна література. (Нов. час, с. 102-117).
  6. Стиль бароко в українському малярстві: парсуни та козацькі портрети (Нов. час, с. 145-161).
  7. Стиль бароко в українському малярстві: народна картина «Козак Мамай». (Нов. час, с. 161-169).
  8. Український театр XVIII ст.: розвиток шкільного театру та вертепу. (Нов. час, с. 117-130).
  9. Феномен української традиції студентського мандрування: «мандровані дяки». (Нов. час, с. 130-145).
  10. Стиль класицизм в архітектурі міст України кінця XVIII – XIX ст. (Нов. час, с. 281-291).
  11. Значення малоросійського дворянства для розвитку української культури. (Нов. час, с. 253-281).
  12. Садово-паркове мистецтво малоросійських дворянських маєтків. (Нов. час, с. 302-308).
  13. Культурний світ дворянського маєтку. (Нов. час, с. 292-302).
  14. Специфічна творча атмосфера дворянського маєтку. (Нов. час, с. 308-324).
  15. Принципи дворянського виховання. Роль танців в дворянській культурі. (Нов. час, с. 333-356).
  16. Взаємодія дворянської та селянської культури. (Нов. час, с. 356-364).
  17. Феномен кріпацького мистецтва. Творчий шлях Василя Тропініна. (Нов. час, с. 364-371).
  18. Українські живописці дворянської культури: Дмитро Левицький та Володимир Боровиковський. (Нов. час, с. 374-401).
  19. «Енеїда» Івана Котляревського як скарбниця знань про українську народну культуру.
  20. Розвиток традицій українського театру XIX ст.: творча діяльність Кропивницького, Саксаганського, Заньковецької, Карпенко-Карого.
  21. Культурна політика «українізації» 1920-х років.
  22. Культура українського «розстріляного відродження».
  23. Внесок Олександра Довженка у розвиток українського кінематографічного мистецтва.
  24. Українська культура в роки Великої Вітчизняної війни.
  25. Роль та місце української «діаспори» в історії української культури.
  26. «Соцреалізм» як основна тенденція розвитку радянського мистецтва.
  27. Українська культура в умовах хрущовської «відлиги». Культурна та політична діяльність «шістдесятників».
  28. Релігійна ситуація в Україні на сучасному етапі.
  29. Специфіка «постмодернізму» як типу культури та його прояви в українській культурі.
  30. Специфіка розвитку української культури в сучасних умовах.

1.Первым кочевым народом на территории современной Украины, чье название зафиксировали письменные источники, были:

А. Киммерийцы

 

2.Какой город на украинских землях в составе Российской империи в середине 19 века был наибольшим по количеству населения?

В. Одесса

 

3.Вследствие каких событий Правобережная Украина в конце 18 в. оказалась в составе Российской империи?

Б. Второго и Третьего разделов Речи Посполитой.

 

4. Какой великий князь киевский осуществил военный поход:

А. Святослав Игоревич

 

5. В каком веке происходили события послужившие основой для сюжета картины?

В. 17 в. («Запорожцы пишут письмо турецкому султану»)

 

6. Какой из архитектурных памятников построен в стиле классицизма

Г. (Дворец К. Разумовского в Батурине)

 

7.Первый этап украинского национального возрождения?

2)Издание первых трех частей «Энеиды» И. Котляревского

5)Деятельность «Руськой трийци» и издание «Русалки Днестровой»

 

8. Социокультурная ситуация в украинских землях в составе Великого княжества Литовского во второй половине 14 – первой половине 16 в.

1) Утрата авторитета православной церкви и духовенства среди верующих

4) Строительство каменных замков – резиденций магнатов

 

9.Национально-освободительная война украинского народа середины 17 в.:

2)Гетманщина

3)Генеральная рада

6)полки, сотни

 

10.Князь Владимир Святославович

2)Ввел христианство как государственную религию

5)Чеканил первые русские монеты

6)Сооружение Десятинной церкви

 

11. Хронологическая последовательность событий:

А.Окончательная ликвидация российским правительством гетманства – 1764

Б.Полтавская битва – 1709

В. «Вечный мир» - 1686

Г. Закрепощение крестьян Левобережной Украины – 1783

1 – В 2 – Б 3 – А 4 – Г

12.Проаналізуйте історичне джерело та дайте йому оцінку

З автобіографії

«Я з’явився до київського генерал-губернатора князя Дондукова-Корсакова, просив паспорт за кордон, вирішивши, якщо його не дасть, їхати без паспорта... Через три дні дозвіл було одержано, і я виїхав через Галичину й Угорщину до Відня, де почав готуватися до видання українського збірника “Громада”. Між тим комісія з українського пи­тання зібралася й... постановила: заборонити українські видання й концерти, закрити Київський відділ Географічного товариства (який перед тим тільки що одержав 2 серпня медалі від глави Петербурзького товариства та подяку імператора за проведення одноденного перепису в Києві й за два з половиною роки надрукував 4 томи матеріалів), за­боронити жити в українських губерніях і в столицях Драгоманову та Чубинському. Між іншим, за клопотанням князя Дондукова-Корсакова Чубинському було дозволено залишитися на півроку в Києві, і потім він вступив на службу в Петербурзі. Таким чином, я посередньо був за­суджений на еміграцію. Водночас австрійський уряд почав конфіскову­вати українські брошури соціально-демократичного змісту, а тому я вирішив перенести видання “Громади” до Женеви, куди й переселився восени 1876 р. Тут я видав з того часу 5 томів “Громади” та кілька популярних брошур українською мовою, не рахуючи белетристики й монографій різних авторів, а також кількох брошур російською мовою, крім того, дві книжки “Громади” видано було 1881 р. мною разом з С. По­долинським і галичанином М. Павликом, дві монографії про українську народну словесність...».

Відповідь: 1-2 б. –

- Эмский указ 1876 г.;

- издание украинского общественно-политического и научного литературного сборника (1878-1879, 1882 г.), затем журнала «Громада» (1880 г.) Редактор – М.П. Драгоманов. Издавался в Женеве (Швейцария)

3 б. - Автор документу – Михаил Драгоманов, историк, выдающийся политический деятель, активный участник громадовского движения, впоследствие осдивший культурническиство Старой Киевской громады

4 б. – Автор осуждает Эмский указ, запрещавший издавать литературу на украинском языке, завозить ее из-за границы.

5 б. - Значення події: відбувається радикалізація українського національно-визвольного руху. За кордоном М. Драгоманов знайомиться з марксистським вченням. Він починає пропаганду соціалістичних ідей серед української інтелігенції.


1.В древнейших письменних источниках 1-2 в. греческие и римские авторы называли древних славян:

В.Венедами

 

2.Кто из великих князей киевских ввел христианство на Руси как государственную религию:

Б.Владимир Святославович

 

3.В состав какого государства вошло большинство украинских земель в результате Люблинской унии 1569 г.:

Б. Польского королевства как части Речи Посполитой

 

4.Территории каких украинских губерний в составе Российской империи заштрихованы на карте:

Б.Екатеринославская, Черниговская, Подольская

 

5.В каком веке происходили события, послужившие основой для сюжета картины

Б. 12 в.

 

6.Художественное произведение, свидетельствующее о возникновении нового жанра изобразительного искусства во второй половине 16 в.:

Г. (портрет Яна Гербурта)

 

7.Характеристика деятельности Русько-украинской радикальной партии:

2)Выход брошюры Ю. Бачинского «Украина irredenta»

5)Включение в программу партии положения о борьбе за социальное освобождение рабочих и крестьян

 

8.Социокультурная ситуация в украинских землях в составе Речи Посполитой во втор.пол.16 в.:

3)Увеличение количества фольварков, что сопровождалось закрепощением крестьян

5)Становление казачества как общественного сословия, его борьба за свои права.

 

9.Изменения в жизни городов после получения магдебургского права:

2)Магистрат

4)Лава

5)Рада

 

10.Михаил Драгоманов:

1)Один из лидеров громадовского движения, стремился придать ему политический характер

4)Издатель первого украинского политического журнала «Громада»

6)В соответствии с Эмским указом вынужден был выехать из Украины

 

11.Хронологическая последовательность правления гетманов:

А. Иван Мазепа – 1687-1709

Б. Кирилл Разумовский – 1750-1764

В. Даниил Апостол – 1727-1734

Г.Иван Скоропадский -1708-1722

1- А 2 – Г 3 – В 4 – Б

 

12.Проаналізуйте історичне джерело та дайте йому оцінку

«Від останнього мого листа багато перемінилося. Русини досягли за півроку більше, ніж за десять років. Не говорю тут про політичні ви­ступи, але в літературнім відношенні... Високе правительство ізрекло рівноправність нашого малоруського язика із другими Австрійської держави. Внаслідок того має бути язик руський заведен у школах, су­дах й урядах нашої Русі Галицької... У школи заводиться руський язик. Молодіж охоче береться до науки. В народних і городських училищах ледве не всюди в нашій Галицькій Русі навчають читання й писання руського. При гімназіях також закладені кафедри руського язика, де вся молодіж має учитися по-руськи... У Львівськім університеті заснована кафедра язика і словесності малоруської, котрих-то предметів я маю честь бути професором... У богословських закладах у Львові і в Пере­мишлі викладається вже більша частина предметів руською мовою...

Від місяця червня завелася в нас Матиця галицько-руська, з подібними намірами, як-то чеська й другі слов’янські, і має уже сто кілька­десят членів. Першу увагу звернуло те товариство на видання добрих учебних книжок для дітей. В тім намірі видала Матиця “Буквар язика малоруського”, написаний Антоном Добрянським, парохом із Валяви, і зачала печатати “Граматику малоруську”, мною складену. Тая ж Матиця зізвала була в місяці жовтні минувшого году зібрання учених руських, котрі радилися про піднесення народних шкіл і на­родної словесності. Собор той установив “Общество галицько-руське просвіти народної”. Праці того собору вчених будуть напечатані ко­штом Матиці. У Львові виходить дві політичні газети руські: а) “Зоря Галицька”, двічі на тиждень, півтора листка...».

Відповідь: 1-2 б. - Наслідки революції 1848-1849 рр. на західноукраїнських землях у складі Австрійської імперії. За ініціативою Головної Руської Ради було створено видавництво «Галицько-руська матиця» , де друкувалися посібники українською мовою (липень 1848 р.). Питання народної освіти обговорювалися на «Соборі руських учених» у вересні 1848 р.

3 б.- Яків Головацький, колишній член «Руської трійці», активний учасник українського національно-визвольного руху, згодом москвофіл.

4 б. – Автор схвалює зміни, що відбулися у політичному та культурному житті західноукраїнських земель у складі Австрійської імперії тому, що завдяки ним були створені сприятливі умови для розвитку української культури

5 б. - Історичне значення: перетворення Західної України на «український П’ємонт» - центр національного відродження всієї України