Система преступлений и наказаний по Уложению о наказаниях уголовных и исправительных 1845 г.
Література
ВИСНОВКИ
Масштаби і жертви голодомору 1932-1933рр. в Україні
Кількість жертв "голодомору" у авторів різних джерел суттєво різниться. За різними даними від голоду загинуло від 3,5 до 9 млн. людей [1, 399; 6, 287] (кожний п’ятий, за ствердженням Л.Д.Кучми [12]). Названі цифри не перевірені, документально не підтверджені, а іноді відверто фальсифіковані [10, 32]. І якщо більшовики голодом замучили 7 із 31млн. українців, чому ж у 1939 р. (всього через шість років) західні українці (і не вони одні) так наполягали на тому, щоб увійти до складу СРСР? Доказом цього є токай факт. У 1939 р. радянське керівництво винесло на голосування питання щодо входження до складу СРСР українських та білоруських областей. Із 7 538 586 виборців у голосуванні брали участь 94,8%, з яких "за" проголосувало 90,8%, "проти" – 9,2%. Враховуючи, що кількість депутатів складала близько 1500 осіб і для їх психологічної обробки (фізичних розправ у тому числі) навіть НКВД знадобилося б чимало часу, такий аргумент як примусове голосування, репресії, залякування звучить щонайменше непереконливо. Так, 17 вересня 1939 р. Червона Армія з невеликими боями стала входити в названі області, забираючи у полон військових польської армії і жандармів; 1 жовтня СРСР перед народом цих областей поставив питання щодо приєднання, а вже 22 жовтня того ж 1939 р. виборці проголосували. За три тижні НКВС (Народний Комісаріат Внутрішніх Справ) не могло залякати населення країні, де ще повно в лісах нероззброєного польського війська. Що стосується репресій, то за три з половиною місяці (вересень-грудень 1939 р.) НКВС заарештувало 19 832 особи, з них 72,1% від загальної кількості - за кримінальні злочини й нелегальний перехід кордону [10, 43]. Навіть якщо припуститись думки, що всі вони були заарештовані з метою залякати населення перед виборами, то із розрахунку на 7,5 млн. виборців загальний відсоток заарештованих доволі низький – один заарештований на 375 осіб.
Приклади історії доводять неймовірну силу і могутність колгоспів, які у страшні роки Другої світової війни врятували від голоду народ Радянського Союзу. Зауважимо, що на сьогодні у США більша кількість сільськогосподарських продуктів харчування виробляється не фермерами, а сільськогосподарськими підприємствами на зразок радянських колгоспів та радгоспів, а в сучасному Ізраїлі усе сільське господарство колективне [10, 49].
У 1938 році відбувся до сих пір ніким не перекритий рекордний економічний ривок. Підйом у промисловості склав 100,4 млрд. карбованців. За обсягом виробленої товарної продукції СРСР вийшов с п’ятого місця у світі і четвертого у Європі на друге місце у світі і перше у Європі. Він став виробляти 13,7% світової промислової продукції (США виробляли 41,9%, Германія – 11,6%, Англія – 9,3%, Франція – 5,7%) [11, 38].
Голод 1933 р. – це сором в історії українського народу і козацтва. Усього народу, а не тільки влади, яка безумовно за цей голод відповідає, оскільки їй належить керівництво країною. І серед причин цієї страшної трагедії доволі вагомою є продажність зрадників країни, які заради своєї пожадливості викривляли офіційний політичний курс країни.
1. Бойко О.Д. Історія України / О. Д. Бойко. – К.: Академія, 2002. – С. 395-401.
2. Ганжа О. Опір селян становленню тоталітарного режиму в Україні / О. Ганжа. – К., 1996. – 38 с.
3. Голод 1932-1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів / ред. кол. Ф. М. Рудич, І. Ф. Курас, М. І. Панчук та ін. – К., 1990. – 72 с.
4. Історія України / під ред. В. А. Смолія. – К., 1997. – С. 281-292.
5. Історія України / кер. авт. кол. Ю. Зайцев. – Львів, 1996. – С. 267-268.
6. Конквест Р. Жнива скорботи. Радянська колективізація і голодомор / Р. Конквест. – Луцьк: Терен, 2007. – 456 с.
7. Королько Л.М. Голодомор: прочини і наслідки 1932-1933 рр. / [електронний ресурс]. – Режим доступу до документа: < http://svatovo.ws/korolko/golodomor/index.html >. – Загол. з екрану. – Мова укр.
8. Кульчицький С. Колгоспи: історія і сучасність / С. Кульчицький // Історія України. – 1999. – № 46. – С. 1-2.
9. Малая советская энциклопедия. Статья «Коллективизация сельского хозяйства» Т. 5. / Государственное словарно-энциклопедическое издательство «Советская энциклопедия». – М.: ОГИЗ РСФСР, 1933. – С. 348-349.
10. Мухин Ю.И. Кликуши голодомора / Юрий Игнатьевич Мухин. – М.: Яуза-пресс, 2009. – 288с.
11. Мухин Ю.И. Убийство Сталина и Берия: научно-историческое расследование / Юрий Игнатьевич Мухин. – М.: ФОРУМ, 2007. – 731с.
12. Обращение президента Кучмы к украинскому народу 23 ноября 2002 г / [електронний ресурс]. – Режим доступу до документа : < http://podrobnosti.ua/podrobnosti/2002/11/23/42342.html >. – Загол. з екрану. – Мова укр.
13. Народное хозяйство СССР. 1922-1972. Юбилейный статистический ежегодник. Изд. ЦСУ СССР. – М., 1972. – 372 с.
14. Россия 1913 г. Статистико-документальный справочник / [електронний ресурс]. – Режим доступу до документа : < http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/Stat/36.php >. – Загол. з екрану. – Мова рос.
15. Шаповал Ю. І. У ті трагічні роки. Сталінізм на Україні / Ю. І. Шаповал. – К., 1990. – 81 с.
Уложение о наказаниях уголовных и исправительных было большим шагом вперед в развитии уголовного законодательства Российской империи. Однако на нем по-прежнему висел большой груз феодальных принципов и предрассудков.
По Уложению о наказаниях уголовных и исправительных 1845 г. преступление определяется как противоправное виновное деяние. Данным определением не установлено четкого разграничения между преступлением и проступком.
В Уложении о наказаниях уголовных и исправительных 1845 г. определяются формы вины, условия освобождения от уголовной ответственности (такие как несовершеннолетие, душевная болезнь и др.).
По Уложению 1845 г. основаниями, устраняющими вменение, являлись: случайность; малолетство (до 10 лет вменение исключалось, с 10 до 12 было условным); безумие; сумасшествие; беспамятство; ошибка (случайная или результат обмана); принуждение; непреодолимая сила; необходимая оборона.
Субъективная сторона подразделялась на:
умысел: с заранее обдуманным намерением; с внезапным побуждением, непредумышленный;
неосторожность, при которой последствия деяния не могли быть с легкостью предвидены; вредных последствий невозможно было предвидеть вообще.
Уложение различало соучастие в преступлении: по предварительному соглашению участников; без предварительного соглашения. Соучастники делились на: зачинщиков, сообщников, подговорщиков, подстрекателей, пособников, попустителей, укрывателей.
Система преступлений включала двенадцать разделов, каждый из которых делился на главы и отделения. Важнейшими были преступления против веры, государственные, против порядка управления, должностные, имущественные, против благочиния, законов о состоянии, против жизни, здоровья, свободы и чести частных лиц, семьи и собственности.
Классификация преступлений (по Уложению о наказаниях уголовных и исправительных 1845 г.):
религиозные (около 80 видов): богохульство, совращение православного в другую веру и др.;
государственные (около 20 видов): государственная измена, бунт, покушение на императора и др.;
преступления против порядка управления: неповиновение начальству и др.;
должностные преступления: взяточничество, опоздание на работу и др.;
преступления против личности: убийство и др.;
преступления против имущества: разбой, грабеж и др.
Система наказания составляла сложную иерархию наказаний уголовных и исправительных. Уложение предусматривало 11 родов наказаний, разделенных на 35 ступеней (от смертной казни до внушения).
Наказания (по Уложению о наказаниях уголовных и исправительных 1845):
уголовные, которые сопровождались лишением всех прав состояния: смертная казнь (назначалась только за политические преступления); каторжные работы (от 5 лет до пожизненных) с последующим поселением в Сибири; пожизненная ссылка в Сибирь; ссылка на Кавказ (назначалась за религиозные преступления, не назначалась военным);
исправительные, которые сопровождались лишением лишь некоторых прав состояния: телесные наказания (например, битье кнутом, клеймение); ссылка в Сибирь на определенный срок; кратковременное заключение, которое могло быть реализовано либо в крепости, либо в тюрьме); штраф; кратковременный арест; выговор.