Семинар №4. Тема: Казачество и не казачье население. Культурные и хозяйственные традиции городов и поселений Приазовья в XVIII - начале XX в.в.

Політична ідеологія і зовнішня політика Німеччини у першій пол. 20 сторіччя: чи існував взаємозв’язок?

Після поразки у Першій світовій війні Німеччина опинилася у скрутному становищі.

За Версальським договором вона втрачала значні території, її віськові сили були обмежені, вона повинна була сплатити великі репарації. Окупована союзниками Рейнська область повинна була залишатися демілітаризованою. Все це породило в німцях почуття приниження. Розчарування в ліберальних інститутах підсилилося гіперінфляцією 1920-1923 років. Ці фактори породили потужні екстремістські рухи. Ліві сили розкололися на два табори: помірковану Соціал-демократичну партію Німеччини, яка входила у Веймарську коаліцію та пробільшовицьку Комуністичну партію Німеччини, утворену з Союзу Спартака. Серед правих почала виділятися Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини, яку швидко очолив Адольф Гітлер.

Нацизм, або націонал- соціалізм - ідеологія, політичний рух, а в 1933-45 рр. і державний режим у Німеччині. Найбільш реакційний різновид фашизму, для якого характерні жорстоке пригнічення прав людини, надзвичайна ступінь великодержавного шовінізму,політики державного антисемітизму та проведення політики геноциду, у зовнішній політиці - прагнення до встановлення світового панування.

Експансіоністську політика нацистської Німеччини мотивувалася перш за все не конкретними інтересами німців - політичними, стратегічними чи економічними, - а скоріш, ідеологічними міркуваннями.

Ідеологія Гітлера, що була викладена у роботі «Майн Кампф», а пізніше відкрито просувалася через засоби пропаганди чітко показувала: хто, наскільки і чому винуватий у тому, що Німеччина не є гегемоном Європи та світу. Це співпадало з бажаннями німецького народу до реваншу за принизливу поразку при ще боєздатній армії у Великій війні.

Політична ідеологія нацистського режиму підкріплювалася агресивною зовнішньополітичною експансією.

Наприклад, відповідно до гітлерівської зовнішньополітичної концепцією першочерговим завданням було об'єднання всіх німців в рамках єдиного Рейху. Це означало перегляд територіальних умов Версальського договору. 14 жовтня Німеччина демонстративно виходить з Ліги націй, і слідом за цим починається жорстоке політичний тиск на Австрію.

Основні положення цієї експансії можна побачити у так званій «програмі «25 пунктів» НСДАП, головними зовнішньополітичними положеннями якої були:

· Ліквідація наслідків Версальського диктату;

· набуття життєвого простору для зростаючого народу Німеччини та німецькомовного населення;

· відновлення могутності Німеччини шляхом об'єднання під єдиним державним управлінням всіх німців і підготовка до війни;

· рішуче протистояння комуністичній ідеології;

· звільнення народу від диктату світового фінансового капіталу.

Виходячи з цих пунктів можна сказати, що Німеччина через свою ідеологію показує неприкриту опозицію до всього світу: як до капіталістичної системи Заходу, так і комуністичного режиму Сходу; показує наміри до нового перерозподілу світу, у якому вона відводить собі роль гегемона. Тому на питання теми можна відповісти: так, між політичною ідеологією і зовнішньою політикою Німеччиниу першій половині 20 сторіччя існував безпосередній зв'язок.

Перелік джерел:

1. Кудряшова Э.Г. Роль геополитических идей в формировании внешнеполитической доктрины германского фашизма (1920-933 гг.). //Социально-политиче-ские проблемы в истории зарубежных стран. Сыктывкар, 1994.

2. Ушаков В. Б., Внешняя политика гитлеровской Германии, M., 1961

3. Гудрик-Кларк, Н. Оккультные корни нацизма. Спб., 1993.

4. Национал-социализм.- URL: http://ru.wikipedia.org/wiki/Национал-социализм.

5. Третій Рейх. - URL: http://uk.wikipedia.org/wiki/Третій_Рейх

1.Включение Приазовья в состав России. Коллонизация и хозяйственное освоение, становление не казачьего населения, его этно-социальный состав.

а).Появление городов – крепостей и поселений : Таганрог, Азовская крепость, Темерницкая таможня и транжамент, крепости Святой Анны и Святого Дм .Ростовского их военный статус, хозяйственное и культурное развитие во второй половинеXVIII - начале XIX в.в.

б) Донское крестьянство в Приазовье и Земле Войска Донского - базовая группа великорусского и украинского, малороссийского населения Дона.

Правовой статус, особенности хозяйства, культура и быт, кухня, одежда и костюм с начала XVIII - XIX в.в.

2. Полиэтничное население Приазовья . Социально-экономическое и культурное развитие

а). Армянский город Новая Нахичевань на Дону и сельские поселения. Культура, костюм и одежда донских армян

б). Греческие поселения в Приазовье и Таганроге. История и традиции культуры, костюм и одежда донских греков.

в). Колонии и поселения евреев (иудеев) и немцев, их хозяйственные и культурные традиции на Дону в Х1Х – нач. ХХ века.