Загальна характеристика законодавства у сфері державного соціального страхування

І коли вона вже занадто стара

Коли людина ще занадто молода

Лекція 5. Нагляд за додержанням законів у сфері соціального страхування та пенсійного забезпечення

Позитивное значение критических возрастов — в пере­ходе к новому, высшему периоду развития личности.

 

 

План

1. Загальна характеристика законодавства у сфері державного соціального страхування.

2. Правові основи збору і обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.3. Особливості прокурорського нагляду за додержанням законів про пенсійного забезпечення та його результативність.4. Методика прокурорських перевірок у сфері державного соціального страхування.

Який малий проміжок між часом,

(Шарль Луї де Монтеск’є)

Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний за­хист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасо­вої втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страху­ванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (далі – Основ) від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР загальнообов’язкове державне соціальне страхування – це система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Статтею 4 Основ залежно від страхового випадку визначено такі види загальнообов’язкового державного соціального страхування:

v пенсійне страхування;

v страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням;

v медичне страхування;

v страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

v страхування на випадок безробіття.

Завданням законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхуванняє встановлення гарантій щодо захисту прав та інтересів громадян, які мають право на пенсію, а також на інші види соціального захисту, що включають право на забезпечення їх у разі хвороби, постійної або тимчасової втрати працездатності, безробіття з незалежних від них обставин, необхідності догляду за дитиною-інвалідом, хворим членом сім’ї, смерті громадянина та членів його сім’ї тощо.

Законодавство України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування складається з Основ, прийнятих відповідно до них законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у цій сфері. До спеціальних законів у цій сфері слід віднести:

• Закон України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-IV;

• Закон України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 2 березня 2000 року № 1533-III;

• Закон України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23 вересня 1999 року №1105-XIV;

• Закон України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” від 18 січня 2001 року № 2240-III.

На сьогодні система медичного страхування в Україні ще не запроваджена та перебуває в стадії розробки.

За приписами частини першої статті 14 Основ страхові фонди є некомерційними самоврядними організаціями, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами. Взяття на облік страхувальників, забезпечення збору та обліку страхових коштів, контроль за повнотою та своєчасністю їх сплати, ведення Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб, здійснюють органи доходів і зборів та Пенсійний фонд України в межах компетенції, визначеної законом.Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

Організаційно-правовіта фінансові засади державного соціального страхування на випадок безробіття визначає Закон України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.

Відповідно до статті 1 цього Закону загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття– система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття(далі – Фонд). Страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи - підприємці. Згідно з положеннями статей 10, 11 вказаного Закону управління Фондом здійснює правління Фонду на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців. До складу правління входять по 5 представників від держави, застрахованих осіб та роботодавців, які виконують свої обов'язки на громадських засадах. Правління Фонду уповноважене: визначати перспективні та поточні завдання Фонду; затверджувати статут Фонду; вносити Міністру соціальної політики України у разі порушення Головою Державної служби зайнятості України або його заступниками законодавства обґрунтоване подання про звільнення; затверджувати бюджет Фонд та звіт про його виконання; вносити Мінсоцполітики України пропозиції щодо розміру частини єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовується на страхування на випадок безробіття; вирішувати інші питання відповідно до статуту Фонду. Виконання рішень правління забезпечує виконавча дирекція Фонду, її функції виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції (Державна служба зайнятості України), та його територіальні органи, що здійснюють свою діяльність відповідно до законів України „Про зайнятість населення” та „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”. Керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, входить до складу правління Фонду.Джерелами формування коштів Фонду є:- страхові внески страхувальників (роботодавців і застрахованих осіб);- асигнування державного бюджету; - суми фінансових санкцій, застосованих до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців за порушення встановленого порядку сплати страхових внесків та використання коштів Фонду, недотримання законодавства про зайнятість населення, а також суми адміністративних штрафів, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за такі порушення; - прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів Фонду, у тому числі резерву коштів Фонду, на депозитному рахунку; - благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб; - інші надходження відповідно до законодавства України.- Державний нагляд у сфері страхування на випадок безробіття здійснюють центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах трудових відносин, соціального захисту населення (Мінсоцполітики України, Державна служба з питань інвалідів та ветеранів України), державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (Держпраці України). Метою державного нагляду є контроль за дотриманням законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття. Органи Держпраці України мають право безперешкодно здійснювати в адміністративних приміщеннях робочих органів виконавчої дирекції Фонду перевірки з питань призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення, передбачених загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, ознайомлюватися під час перевірок з інформацією, документами і матеріалами та одержувати від Фонду необхідні для виконання повноважень копії або витяги з документів. Відповідно до статті 38 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” роботодавець несе відповідальність за: порушення порядку використання коштів Фонду, несвоєчасне або неповне їх повернення; несвоєчасне подання або неподання відомостей, встановлених цим Законом; подання недостовірних відомостей про використання коштів Фонду. За порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду накладається штраф у розмірі наданої Фондом суми, використаної з порушенням. Своєчасно не сплачені фінансові санкції та адміністративні штрафи стягуються із страхувальника в дохід Фонду в порядку, встановленому законом. Строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України „Про зайнятість населення”, адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатностіЗгідно зі статтею 9 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі – Фонд) належить до цільових позабюджетних страхових фондів і здійснює керівництво та управління загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Управління Фондом здійснюють правління та виконавча дирекція Фонду. В Автономній Республіці Крим, областях та в містах Києві і Севастополі безпосереднє управління здійснюють правління та виконавча дирекція відповідних відділень Фонду. До складу правління Фонду входять по 15 представників держави, застрахованих осіб та роботодавців, які виконують свої обов'язки на громадських засадах. Відповідно до статті 11 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” правління Фонду: 1) визначає поточні та перспективні завдання Фонду; 2) затверджує документи, що регламентують внутрішню діяльність Фонду; 3) подає на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо визначення розміру внесків на державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; 4) визначає за погодженням із Національним банком України порядок надходження та обліку коштів Фонду; 5) розглядає та затверджує річний бюджет Фонду, звіт про його виконання; 6) визначає порядок фінансування та умови надання путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлення в спеціальних оздоровчих закладах, позашкільного обслуговування, у тому числі придбання дитячих новорічних подарунків; 7) здійснює контроль за цільовим використанням коштів Фонду, веденням і достовірністю обліку та звітності одо їх надходження та використання. 8) затверджує положення про правління відділення Фонду; 9) здійснює інші функції, передбачені статутом Фонду. Нагляд за діяльністю Фонду здійснює наглядова рада, яка діє на громадських засадах. Члени наглядової ради не можуть бути одночасно членами правління Фонду та його відділень, а також працівниками виконавчої дирекції Фонду або його відділень.Державний нагляд у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, здійснюють центральні органи виконавчої влади, уповноважені Президентом України.

Мінсоцполітики України здійснює державний нагляд у галузі загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, у частині забезпечення відповідності чинному законодавству рішень правління Фонду.

Відповідальність за порушення встановленого порядку використання страхових коштів установлено статтею 30 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”.

Так, страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми. За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів на страхувальників та інших отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів. Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу. Право розглядати справи про адміністративні правопорушення і застосовувати фінансові санкції мають керівник виконавчої дирекції Фонду, його заступники, керівники виконавчих дирекцій відділень Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та їх заступники, керівники районних, міжрайонних, міських, районних у містах виконавчих дирекцій відділень Фонду.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Відповідно до статті 15 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі – Фонд) є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

За змістом статті 23 цього Закону виконання статутних функцій та обов'язків Фонду соціального страхування від нещасних випадків щодо запобігання нещасним випадкам покладається на страхових експертів з охорони праці. Ними можуть бути особи з вищою спеціальною освітою за фахом спеціаліста з охорони праці або особи з вищою технічною або медичною освітою, які мають стаж практичної роботи на підприємстві не менше трьох років та відповідне посвідчення, яке видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці (Держгірпромнагляд України). Страхові експерти з охорони праці провадять свою діяльність відповідно до Положення про службу страхових експертів з охорони праці, профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Матеріально-технічне забезпечення Фонду, включаючи будівництво або придбання службових та виробничих приміщень, здійснюється за рахунок коштів, що надходять до Фонду.

Безпосереднє управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюють його правління та виконавча дирекція, яка є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду. Робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах і містах обласного значення.

Внутрішній нагляд за діяльністю Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснює наглядова рада Фонду, а державний нагляд – центральні органи виконавчої влади, уповноважені Президентом України.Обов’язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають:1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) або на інших підставах, передбачених законодавством про працю; 2) учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах; 3) особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами. Добровільно від нещасного випадку можуть застрахуватися: 1) особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов’язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності, члени фермерського господарства, особистого селянського господарства, якщо вони не є найманими працівниками; 2) громадяни - суб’єкти підприємницької діяльності.

Заклади охорони здоров'я, заклади професійної реабілітації та громадяни, які надають соціальні послуги застрахованим особам, несуть цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованим особам або Фонду соціального страхування від нещасних випадків внаслідок фальсифікації даних про обсяги та якість наданих послуг.

Пенсійний фонд України Відносини, що виникають між суб'єктами системи державного пенсійного страхування, регулює Закон України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон). Згідно з положеннями статті 58 Закону Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції. Пенсійний фонд є самоврядною неприбутковою організацією і здійснює свою діяльність на підставі статуту. Кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України і не підлягають оподаткуванню. Вищим органом управління Пенсійного фонду є правління, яке формується на основі паритетності представників держави, застрахованих осіб і роботодавців. До складу правління входять по п'ять представників від держави, застрахованих осіб і роботодавців. Рішення правління Пенсійного фонду, прийняте в межах його компетенції, є обов'язковим для виконання, у тому числі всіма страхувальниками та застрахованими особами, якщо воно їх стосується. Ці рішення оформляються постановами, які підлягають обов'язковому офіційному оприлюдненню в офіційних виданнях та на офіційній веб-сторінці Фонду. Постанови правління Пенсійного фонду, що відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”. Відповідно до статті 61 Закону правління Пенсійного фонду: 1) визначає поточні та перспективні завдання Пенсійного фонду; 2) затверджує документи нормативного характеру, що регламентують діяльність Пенсійного фонду, в тому числі статут та зміни до нього, регламент засідань правління, положення про виконавчу дирекцію Пенсійного фонду, положення про територіальні органи Пенсійного фонду; 3) обирає із своїх членів голову правління Пенсійного фонду та двох його заступників; 4) розглядає та затверджує бюджет Пенсійного фонду на наступний рік, зміни до нього, звіт про його виконання і протягом 10 робочих днів після їх затвердження подає Наглядовій раді Пенсійного фонду та надсилає Кабінету Міністрів України; 5) визначає порядок надходження та обліку коштів Пенсійного фонду; 6) здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання; 7) вирішує питання щодо формування та використання резерву коштів Пенсійного фонду для забезпечення його фінансової стабільності; 8) спрямовує та контролює діяльність виконавчої дирекції Пенсійного фонду та підвідомчих їй територіальних органів; 9) подає на розгляд Мінсоцполітики України, пропозиції щодо розміру страхових внесків, коштів від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; 10) здійснює інші функції, передбачені статутом. Виконавчими органами правління Пенсійного фонду є виконавча дирекція Пенсійного фонду та підвідомчі їй територіальні органи. Виконавча дирекція Пенсійного фонду є постійно діючим виконавчим органом, організовує та забезпечує виконання рішень правління, діє від імені Пенсійного фонду в межах та в порядку, що визначаються його статутом та Положенням про виконавчу дирекцію Пенсійного фонду, і підзвітна правлінню Пенсійного фонду. Територіальними органами виконавчої дирекції Пенсійного фонду є головні управління Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах. Відповідно до статті 64 Закону виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: 1) отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості; 2) проводити планові та позапланові перевірки у порядку, передбаченому законом; 3) вилучати на строк до трьох днів документи, що свідчать про порушення порядку використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування, з обов'язковим складенням протоколу, у якому зазначаються дата його складення, прізвище та посада особи, яка провела вилучення, перелік вилучених документів і день, коли такі документи повинні повернутися; 4) у разі виявлення порушень порядку використання коштів Пенсійного фонду звертатися в установленому законом порядку до прокуратури та інших правоохоронних органів; 5) укладати договори про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; 6)здійснювати інші функції, передбачені законодавством. Згідно з вимогами статті 106 Закону виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до банків такі фінансові санкції: 1) за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на банківські рахунки органів Пенсійного фонду та Накопичувального фонду сум страхових внесків, фінансових санкцій, сум інвестиційного доходу, одержаного від інвестування коштів Накопичувального фонду, за несвоєчасне перерахування за платіжними документами виконавчих органів Пенсійного фонду та несвоєчасне зарахування на банківські рахунки сум коштів Пенсійного фонду та Накопичувального фонду, які використовуються на цілі, передбачені цим Законом, нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка зазначених сум, розрахована за кожний день прострочення їх перерахування (зарахування) та накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не зарахованих (неперерахованих) сум. Виконавчими органами Пенсійного фонду за несвоєчасну виплату і доставку сум пенсійних виплат одержувачам або несвоєчасне зарахування їх на банківські рахунки пенсіонерів, або несвоєчасне повернення на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду чи Накопичувального фонду сум коштів, не використаних для здійснення пенсійних виплат, за умови своєчасного і в повному обсязі їх фінансування, на організації, у тому числі банки, які здійснюють виплату і доставку пенсій, накладається штраф у розмірі своєчасно не виплачених, не доставлених чи не зарахованих або своєчасно не повернених сум пенсійних виплат. У разі оскарження страхувальниками, банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій, вимоги про сплату недоїмки або рішення про накладення штрафу нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу Пенсійного фонду або позову до суду. Оскарження рішення виконавчого органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладання штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строки сплати фінансових санкцій також призупиняються до винесення судом рішення в разі оскарження страхувальником вимоги про сплату недоїмки, якщо накладення фінансових санкцій пов'язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою. Рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу є виконавчим документом. У разі якщо страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, отримали рішення про нарахування пені та накладення штрафу і не сплатили зазначені в них суми фінансових санкцій протягом десяти робочих днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк відповідний виконавчий орган Пенсійного фонду про його оскарження, воно передається для виконання державній виконавчій службі та страхувальнику. Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується. Фінансові санкції (штраф, пеня) та адміністративні стягнення, а також примусові стягнення органами виконавчої служби за несплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - підприємцями, які обрали особливий спосіб оподаткування, не застосовуються. Виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі: 1) приховування (заниження) суми заробітної плати (виплат, доходу), на яку нараховуються страхові внески; 2) порушення встановленого порядку нарахування, обчислення та строків сплати страхових внесків; 3) ухилення від взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків; 4) неподання відомостей про обставини, що спричиняють зміни юридичного статусу страхувальника, порядку сплати ним страхових внесків; 5) порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду і Накопичувального фонду; 6) неподання, несвоєчасного подання, подання не за встановленою формою звітності щодо страхових внесків, коштів Пенсійного фонду і Накопичувального фонду або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, та іншої звітності і відомостей; 7) несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів. Від імені виконавчих органів Пенсійного фонду розглядати справи про правопорушення і накладати фінансові санкції та адміністративні стягнення мають право директор виконавчої дирекції Пенсійного фонду, його заступники, начальники головних управлінь Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та їх заступники, начальники управлінь Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах, а в разі їх відсутності - заступники начальників цих управлінь, на підставі документів, що свідчать про вчинення правопорушення.

Доцільно звернути увагу на новели пенсійного законодавства. Так, відповідно до Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо призначення та індексації пенсії” від 14 травня 2013 року № 231-VII, який набув чинності з 1 липня цього року, особи, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами й отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, є застрахованими особами. Період такої відпустки зараховується до страхового стажу при призначенні пенсії за даними системи персоніфікованого обліку.

2. Правові основи збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 8 липня 2010 року № 2464-VI.

За даними Мінсоцполітики України, за січень – серпень 2013 року до Пенсійного фонду надійшло 123 млрд. грн. єдиного соціального внеску, що на 7,3 млрд. грн. або 6,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Відповідно до статті 1 цього Законуєдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування –це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування. Єдиний внесок не входить до системи оподаткування.

Інформація про збір та ведення обліку єдиного внеску, його платників та застрахованих осіб вноситься до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування,що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.

Ведення реєстру страхувальників Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування. Ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування. Слід зауважити, що з 1 жовтня 2013 року функцію здійснення адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування передано до органів Міндоходів України (раніше її виконував Пенсійний фонд та його органи) на підставі законів України від 04 липня 2013 року „Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи” № 404-VII та „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи” № 406-VII. Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається Законом України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, в частині адміністрування – Податковим кодексом України та прийнятими нормативно правовими актами органів доходів і зборів. За змістом статті 12 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” Міндоходів України відповідно до покладених на нього завдань: 1) аналізує та спільно з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування прогнозує надходження коштів від сплати єдиного внеску; 2) забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; 3) здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску; 4) встановлює форми, строки і порядок прийняття та обробки звітності, зокрема в електронній формі, від платників щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування; 5)формує та веде реєстр страхувальників Державного реєстру, здійснює заходи щодо забезпечення доступу до даних Державного реєстру відповідно до цього Закону; 6) взаємодіє в установленому законодавством порядку з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами і організаціями, Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування; 7) узагальнює практику застосування законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску; 8) надає роз’яснення з питань застосування законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску; 9) здійснює інші функції, передбачені законодавством.

Відповідно до статті 12-1 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань: 1) формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру, здійснює заходи щодо надання інформації з Державного реєстру відповідно до цього Закону; 2) взаємодіє в установленому законодавством порядку з Державним казначейством України, міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами і організаціями та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування; 3) здійснює контроль, у тому числі спільно з органами доходів і зборів, за достовірністю відомостей про осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню; 4) бере участь в аналізі та прогнозі надходження коштів від сплати єдиного внеску; 5) здійснює інші функції, передбачені законодавством.

Відповідно до Положення про Міністерство доходів і зборів України, затвердженого Указом Президента України від 18 березня 2013 року № 141/2013 Міндоходів України має право: 1) запрошувати платників єдиного внеску або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності його сплати; 2) для здійснення функцій, визначених законодавством, отримувати безоплатно інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою єдиного внеску, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом; 3) вилучати в установленому законодавством порядку під час проведення перевірок у підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, копії документів, що підтверджують заниження розміру заробітної плати (доходу) та інших виплат, на які нараховується єдиний внесок.

Органи доходів і зборів проводять документальні та камеральні перевірки у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Вони мають право: 1) ініціювати застосування до платників єдиного внеску судових процедур банкрутства; 2) застосовувати фінансові санкції, передбачені Законом України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”; 3) стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску; 4) у разі виявлення фактів порушення порядку нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску звертатися в установленому законом порядку до відповідних правоохоронних органів; 5) здійснювати інші функції, передбачені законодавством.

Пенсійний фонд та його територіальні органи відповідно до положень статті 13-1 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” мають право: 1) отримувати безоплатно від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, необхідні для виконання органами Пенсійного фонду функцій; 2) брати участь у планових перевірках, які проводяться органами доходів і зборів, для перевірки достовірності відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру, та у випадках, передбачених законом, проводити позапланові перевірки бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів страхувальників щодо достовірності відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб або для призначення пенсій, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час таких перевірок; 3) надавати консультації з питань відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру, та ведення цього реєстру; 4) у разі виявлення за результатами перевірки поданих страхувальником недостовірних відомостей про застрахованих осіб видавати приписи щодо усунення цих порушень, у разі їх невиконання у місячний строк - вносити відповідні зміни до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру; 5) притягувати до адміністративної відповідальності осіб, винних у порушеннях, пов’язаних з поданням недостовірних відомостей, що використовуються у реєстрі застрахованих осіб; 6) здійснювати інші функції, передбачені законодавством. Статтею 25 вказаного Закону передбачено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Статтею 212-1 КК України передбачено кримінальну відповідальність за умисне ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності або особою, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана його сплачувати.

3. Особливості прокурорського нагляду за додержанням законів про пенсійного забезпечення та його результативність.

При організації та проведенні прокурорських перевірок додержання законів про пенсійне забезпечення слід ретельно ознайомитися з положеннями Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08 липня 2011 року № 3668-VІ. Цим Законом визначено шляхи реального впровадження багаторівневої пенсійної системи, передбаченої Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

На виконання соціальних ініціатив Президента України у 2012 році органи Пенсійного фонду України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України „Про підвищення рівня соціального захисту населення” від 23 квітня 2012 року № 327 перерахували пенсії 12,9 млн. осіб. Розмір середньої пенсії на 01.01.2013 сягнув 1470,73 грн. На сьогодні мінімальна пенсійна виплата становить 894 грн. (з 1 грудня 2013 року – 949 грн.).

Нагадаємо, що система пенсійного забезпечення в Україні складається з трьох рівнів. До першого - віднесено діючу нині солідарну систему загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, яка базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсії і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду. Другий рівень включає накопичувальну систему загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, яка полягає в акумулюванні коштів застрахованих осіб у Накопичувальному фонді. Система недержавного пенсійного забезпечення, що базується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об’єднань у формуванні пенсійних накопичень, становить третій рівень пенсійного забезпечення.

Перерахування страхових внесків до Накопичувального пенсійного фонду планується запровадити, починаючи з року, в якому буде забезпечено бездефіцитність бюджету Пенсійного фонду України. Проте бюджетом Фонду на 2013 рік його дефіцит визначено у розмірі 21,8 млрд гривень.

Отже, на даний часпредметом наглядової діяльності органів прокуратури у сфері пенсійного забезпечення є додержання і застосування законів, які регулюють солідарну систему загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

Важливим є те, що відповідно до статті 103 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” здійснення державного нагляду за додержанням закону при призначення (перерахунку) і виплати пенсії у солідарній системі покладено на Міністерство соціальної політики України. Згідно зі статтею 105 цього Закону застраховані особи та члени їх сімей мають право на оскарження дій (бездіяльності) страхувальників, виконавчих органів Пенсійного фонду та посадових осіб відповідно до законодавства про звернення громадян, а також у судовому порядку. Страхувальники мають право на оскарження дій (бездіяльності) виконавчих органів Пенсійного фонду та їх посадових осіб у порядку підлеглості до вищого органу або посадової особи, а також у судовому порядку.

Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю (стаття 19 Закону України „Про прокуратуру”).

Сутність завдання органів прокуратури у сфері пенсійного забезпечення полягає у здійсненні від імені держави в усій території України специфічної діяльності, спрямованої на своєчасне виявлення порушень законів у сфері пенсійного забезпечення громадян, вжиття адекватних заходів до їх усунення, реального поновлення порушених прав, притягнення винних осіб до встановленої законодавством юридичної відповідальності, а також у виваженому поєднанні налагодження відповідної міжвідомчої взаємодії з принциповим реагуванням на факти неналежного виконання покладених функцій державними та контролюючими органами.

Належна організація роботи органів прокуратури має ґрунтуватися передусім на постійному, всебічному та якісному вивченні стану законності щодо забезпечення гарантій пенсійного забезпечення громадян шляхом регулярного збирання та системного аналізу статистичної та іншої інформації, відстеженні останніх змін у законодавчих та підзаконних правових актах. Саме належна теоретична підготовка є одним із джерел впровадження нових методик проведення прокурорських перевірок та їх практичного втілення.

Так, прокуратурою міста Судака Автономної Республіки Крим установлено, що посадовцями місцевого управління Пенсійного фонду України за період 2011-2013 років безпідставно застосовано до страхувальників на підставі нечинної норми Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” фінансові санкції на суму 148 тис. гривень. За цим фактом розпочато кримінальне провадження за ч.1 ст. 365 КК України, яке триває.

Реалізація прав громадян у сфері пенсійного забезпечення залежить від своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Проте, окремі керівники підприємств умисно не проводять обов’язкових відрахувань до Пенсійного фонду України.

Проведеною прокуратурою міста Суми перевіркою встановлено, що службові особи ПАТ „Центроліт”, маючи достатньо коштів, ухилились від сплати страхових внесків на загальну суму 16,2 млн. грн. За результатами розпочато кримінальне провадження за ч. 1 ст. 364-1 КК України.

Миколаївським прокурором з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері виявлено факт умисного ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування службовими особами КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв» у сумі 7,9 млн. гривень. У зв’язку з цим розпочато кримінальне провадження за ч. 1 ст. 212-1 КК України. Досудове розслідування триває.

Прокуратурою Київської області направлено для розгляду до суду кримінальне провадження щодо одного з керівників ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт», яким у минулому році не було сплачено до Пенсійного Фонду України страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на суму майже 9 мільйонів гривень. У зв’язку з добровільним відшкодуванням у повному обсязі заподіяних державі збитків кримінальне провадження направлено до суду з клопотанням прокурора про звільнення зазначеної особи від кримінальної відповідальності.

Загалом прокурорами у 2013 році з питань пенсійного забезпечення розпочато 85 кримінальних проваджень, з них 45 надіслано до суду. За документами реагування притягнуто до відповідальності 1181 посадову особу органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, з яких 1166 контролерів. До бюджету Пенсійного фонду України відшкодовано 150,3 млн. грн. заборгованості.

 

 

4. Методика прокурорських перевірок у сфері державного соціального страхування

Першим етапом підготовки до прокурорських перевірок у сфері соціального страхування є ознайомлення із нормативною базою, яка регулює діяльність кожного соціального Фонду, вивчення статутних документів, у яких визначена структура Фонду, накази, посадові інструкції тощо. Саме належна теоретична підготовка є одним із джерел впровадження нових методик до проведення перевірок та їх практичного втілення, оскільки надає можливість більш чітко визначитись із предметом подальшої перевірки. На цьому етапі організації роботи необхідно визначити пріоритетні або актуальні напрями перевірки. Надалі слід визначитись з органами, спеціалістів яких доцільно залучити до перевірки.

Після належної теоретичної підготовки необхідно перейти до наступного етапу - збору аналітичної та статистичної інформації. З цією метою необхідно:

У територіальних відділеннях Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності слід витребувати такі матеріали:

- квартальні плани-графіки перевірок суб’єктів господарювання та інформацію щодо його виконання (за попередній звітний період);

- звіти про виконання бюджету органами Фонду;

- постатейні відомості про доходну та витратну частини бюджету Фонду;

- перелік боржників по страхових внесках із зазначенням по кожному періоду утворення боргу та вжитих Фондом заходів щодо її погашення (проведені перевірки, їх результати, кількість направлених подань до органів податкової служби, результати їх розгляду, заявлених позовів до суду та на яку суму, кількість винесених рішень суду, які перебувають на виконанні у ДВС, на яку суму, з них реально стягнуто з боржника тощо);

- перелік господарюючих суб’єктів, які мають заборгованість, пов’язану із невиплатою заробітної плати;

- перелік жінок, яким протягом поточного року надавалась допомога по вагітності і пологах та заробітна плата яких становила від 3 тис. грн.;

- перевірок діяльності Фонду, які проводились протягом поточного року, органами Державної фінансової інспекції України та Територіальною державною інспекцією праці;

а також інформацію щодо:

- кількості страхувальників на території району;

- кількості господарюючих суб’єктів, які не надали звіти за формою Ф4-ФСС з ТВП та кількості проведених позапланових перевірок за вказаними фактами;

- стану заборгованості по страхових внесках до Фонду (за формою звіту Ф4-ФСС з ТВП). У разі її збільшення - надати аналіз причин збільшення;

- вжитих протягом поточного року заходів щодо ліквідації існуючої заборгованості (узагальнення);

- кількості проведених планових та окремо позапланових (із зазначенням підстав) перевірок страхувальників та їх результативність (кількості страхувальників, у яких виявлені порушення та вжиті заходи), відокремивши тих, у яких Фондом виявлені випадки невідповідності даних бухгалтерського обліку звітним, а також за результатами перевірок у яких виявлені факти використання коштів не за призначенням, донараховані страхові внески (станом на 01.01.2011 р.);

- кількості випадків перевищення витрат Фонду над сумою нарахованих та сплачених протягом звітного періоду страхувальником внесків та кількості проведених позапланових перевірок по таких фактах (долучивши копії матеріалів перевірок);

- кількості інформації та матеріалів, переданих до правоохоронних органів та окремо до органів влади та державного контролю (із зазначенням дати, вихідного номеру документа, короткого змісту);

- кількості громадян, яким було надано санаторно-курортне лікування, лікування їх дітей в дитячих оздоровчих закладах із зазначенням критеріїв для надання путівок та випадків відмови у їх наданні (з вказівкою причин);

- кількості випадків відмови у наданні страхових виплат (витребувати їх для ознайомлення) тощо.

У територіальних відділеннях виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань слід витребувати такі матеріали:

- квартальні плани-графіки перевірок суб’єктів господарювання та інформацію щодо їх виконання (за попередній звітний період);

- звіти про виконання бюджету органами Фонду;

- перелік господарюючих суб’єктів (із зазначенням повної назви та суми), яким Фондом надана фінансова допомога на безповоротній основі для розв’язання особливо гострих проблем з охорони праці. Витребувати для ознайомлення матеріали перевірок цільового використання суб’єктами господарювання зазначених коштів;

- перелік потерпілих, яким Фондом систематично відшкодовуються затрати на медичні препарати та послуги (понад 3 тис. грн.) із зазначенням закладів охорони здоров’я, в яких здійснюється лікування таких потерпілих та загального періоду їх лікування;

- постатейні відомості про доходну та витратну частини бюджету Фонду;

- перелік боржників по страхових внесках із зазначенням по кожному періоду утворення боргу та вжитих Фондом заходів по її погашенню (проведені перевірки, їх результати, кількість направлених подань до органів податкової служби, результати їх розгляду, заявлених позовів до суду та на яку суму, кількість винесених рішень суду, які перебувають на виконанні у ДВС та на яку суму, з них реально стягнуто з боржника тощо);

- перелік господарюючих суб’єктів, які мають заборгованість, пов’язану із невиплатою заробітної плати;

- перевірок щодо діяльності Фонду, які проводились протягом поточного року органами Державної фінансової інспекції України та Територіальною державною інспекцією праці;

а також інформацію щодо:

- кількості страхувальників на території району;

- кількості господарюючих суб’єктів, які не надали розрахункові відомості та кількості проведених позапланових перевірок за вказаними фактами;

- стану заборгованості по страхових внесках до Фонду (згідно даних розрахункової відомості);

- про вжиті протягом поточного року заходи щодо ліквідації існуючої заборгованості (узагальнюючу);

- кількості проведених планових та окремо позапланових (із зазначенням підстав) перевірок страхувальників та їх результативність (кількості страхувальників на яких виявлені порушення та вжиті заходи), відокремивши тих, на яких Фондом виявлені випадки невідповідності даних бухгалтерського обліку звітним, а також за результатами перевірок на яких виявлені факти використання коштів не за призначенням або донараховані страхові внески на суму більше 17 тис. грн.;

- кількості інформації та матеріалів, переданих до правоохоронних органів та окремо до органів влади та державного контролю (із зазначенням дати, вихідного номеру документа, короткого змісту документу);

- кількості випадків про відмову у наданні страхових виплат (витребувати їх для ознайомлення) тощо.

У міських (районних) та прирівняних до них центрах зайнятості слід витребувати такі матеріали:

- копії місцевих та регіональних програм зайнятості населення та інформації щодо їх виконання;

- квартальні плани-графіки перевірок суб’єктів господарювання та інформацію щодо виконання (за попередній звітний період);

- звіти про виконання бюджету органами Фонду;

- постатейні відомості про доходну та витратну частини бюджету Фонду;

- перелік господарюючих суб’єктів, працівники яких отримують допомогу по частковому безробіттю із зазначенням періоду її отримання та підстав отримання допомоги по кожному з підприємств;

- перелік навчальних закладів, з якими центром зайнятості укладені договори на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації безробітних та за рахунок коштів Фонду протягом поточного року спрямовані кошти із зазначенням кількості осіб, які пройшли навчання та загальну суму сплачених коштів;

- перелік господарюючих суб’єктів, які отримали дотації на створення додаткових робочих місць, із зазначенням юридичної адреси та суми коштів;

- інформацію про наявність документів, які стали підставою для отримання такими суб’єктами дотації, відповідні матеріали перевірок цільового використання коштів;

- перелік господарюючих суб’єктів із зазначенням юридичної адреси та суми коштів, із якими укладені договори про організацію та проведення оплачуваних громадських робіт (із зазначенням по кожному дати укладення договору, перерахованої суми коштів, долученням копії договору, а також документів, що підтверджують виконання його умов роботодавцем), матеріали перевірок цільового використання виділених коштів по кожному підприємству;

- перелік осіб, які отримали допомогу по безробіттю, окремо одноразову її виплату для організації безробітним підприємницької діяльності (із зазначенням кількості та загальної суми вказаної допомоги);

- перелік договорів із майновими (фінансовими) зобов’язаннями, за якими центрами зайнятості сплачені кошти на суму понад 100 тис. грн. (із зазначенням предмету договору, виконавця робіт, суми договору та розміру вже перерахованих коштів);

- перелік боржників по страхових внесках із зазначенням по кожному періоду утворення боргу та вжитих Фондом заходів по її погашенню (проведені перевірки, їх результати, кількість заявлених позовів до суду та на яку суму, кількість винесених рішень суду, які перебувають на виконанні у ДВС та на яку суму, з них реально стягнуто з боржника тощо);

- матеріали перевірок щодо діяльності Фонду, які проводились протягом поточного року органами Державної фінансової інспекції України та Територіальною державною інспекцією праці;

інформацію щодо:

- кількості страхувальників на території району;

- кількості безробітних станом на останню звітну дату (у порівнянні із аналогічним періодом минулого року та розбивкою по віковій категорії і статусу громадян);

- кількості працевлаштованих громадян (за категоріями) центром зайнятості протягом поточного року (у порівнянні із аналогічним періодом минулого року);

- кількості господарюючих суб’єктів, які не надали розрахункові відомості;

- кількості випадків надходження до центру зайнятості інформацій про реорганізацію, зміну місцезнаходження або ліквідацію підприємства, установи чи організації та кількості проведених за вказаним фактом позапланових перевірок;

- стану заборгованості по страхових внесках до Фонду (згідно даних розрахункової відомості);

- кількість вжитих протягом поточного року заходів щодо ліквідації існуючої заборгованості (узагальнюючу);

- кількості проведених планових та окремо позапланових (із зазначенням підстав) перевірок страхувальників та їх результативність (кількості страхувальників, у яких виявлені порушення та вжиті заходи), відокремивши тих, у яких Фондом виявлені випадки невідповідності даних бухгалтерського обліку звітним (про нараховану та виплачену заробітну плату, використання коштів не за призначенням) та донараховані до сплати страхові внески на суму більше 17 тис. грн.;

- кількості інформації та матеріалів, переданих до правоохоронних органів та окремо до органів влади та державного контролю (із зазначенням дати, вихідного номеру документа, короткого змісту документу);

- кількості випадків про відмову у наданні страхових виплат чи соціальних послуг (витребувати їх для ознайомлення) тощо.

В уповноважених органах державного контролю в сфері соціального страхування слід витребувати, зокрема:

- копію планів-графіків перевірок діяльності фондів соціального спрямування на поточний рік;

- інформацію щодо запланованих або раніше вже проведених перевірок діяльності фондів соціального страхування з питання додержання останніми вимог чинного законодавства;

- копії актів перевірок (у разі виявлення порушень).

В територіальних органах пенсійного фонду слід витребувати, зокрема інформацію про:

- кількість страхувальників на території району;

- стан заборгованості по сплаті єдиного внеску до фондів соціального страхування (згідно даних розрахункової відомості);

- обсяг інформації та матеріалів, переданих до правоохоронних органів та окремо до органів влади та державного контролю (із зазначенням дати, вихідного номеру документа, короткого змісту документа);

- кількість вжитих протягом поточного року заходів щодо ліквідації існуючої заборгованості (узагальнюючу) щодо сплати єдиного внеску (фінансових санкцій).

Подальші перевірки слід проводяться з урахуванням інформації, отриманої під час їх підготовки.

З метою підвищення якості та результативності проведення прокурорських перевірок необхідно залучати до їх проведення спеціалістів Міністерства соціальної політики України, Міністерства доходів і зборів України, Державної фінансової інспекції України, Державної інспекції України з питань праці та інших органів.

Під час перевірки в територіальних відділеннях Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності слід звернути увагу на:

-- повноту вжитих Фондом заходів, спрямованих на ліквідацію існуючої недоїмки.

Беручи до уваги, що головним джерелом формування коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності є страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, основну увагу слід звернути на стан сплати суб’єктами господарювання страхових внесків, нарахування та стягнення виконавчими дирекціями Фонду штрафів та пені за несвоєчасну сплату страхових внесків, застосування заходів цивільно-правового характеру до боржників.

- повноту вжитих заходів щодо забезпечення контролю за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхових внесків, який здійснювався до набрання чинності Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” ( 01.01.2011).

Поширеними є випадки непроведення перевірок посадовими особами Фонду за фактами ненадання страхувальником в установлений строк документів обов’язкової звітності або виявлення під час камеральних перевірок недостовірних даних.

- цільове використання коштів Фонду та обґрунтованість отримання страхових виплат застрахованими особами та законність здійснення державних закупівель.

Прокурорські перевірки свідчать про непоодинокі факти використання коштів Фонду не за цільовим спрямуванням, а на збільшення власного статутного фонду. Виявлено низку злочинних схем заволодіння коштами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, організованих недобросовісними суб’єктами господарювання у взаємодії зі службовими особами Фонду. Для прикладу, одне із комерційних товариств Івано-Франківської області за процедурою закупівлі в одного учасника уклало з виконавчою дирекцією Фонду договір на розроблення та впровадження програмного забезпечення для лікувальних закладів на суму майже 3,5 млн. грн. У подальшому керівник вказаної комерційної структури упродовж 2010 – 2011 років складав та надавав до виконавчої дирекції Фонду завідомо недостовірні договори про залучення до виконання цього замовлення субпідрядників, а також акти здачі-приймання нібито виконаних ними робіт на суму понад 1 млн. грн. Насправді ж зазначені суб’єкти господарювання будь-яких робіт щодо розроблення та впровадження програмного забезпечення для лікувальних закладів не здійснювали. За результатами перевірки Генеральною прокуратурою України стосовно керівника згаданого товариства застосовано заходи кримінально-правового впливу за ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, службове підроблення).

- правомірність видачі путівок відповідній категорії застрахованих осіб. Для забезпечення відновлення здоров’я застрахована особа та члени її сім’ї мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду.

- результативність проведених територіальними дирекціями Фонду перевірок страхувальників.

Працівники територіальних відділень не в кожному випадку вирішують питання про притягнення до адміністративної відповідальності винних посадових осіб за ст. 165-5 КУпАП.

- випадки відмови громадянам у виплаті страхових коштів та наданні соціальних послуг. Із залученням спеціалістів територіальних державних інспекцій з питань праці необхідно перевірити всі ці випадки.

Під час перевірки в територіальних відділеннях Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань слід звернути увагу на:

- законність та обгрунтованість виконання обов’язків Фондом соціального страхування від нещасних випадків у разі настання страхового випадку: своєчасність та повнота відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті, забезпечення потерпілому разом із відповідними службами охорони здоров’я за призначенням лікарів повного обсягу постійно доступної, раціонально організованої медичної допомоги.

- відповідність вимогам чинного законодавства діяльності страхових експертів Фонду.

При проведенні перевірки в управліннях Фонду необхідно вивчити матеріали проведених за участю страхового експерта розслідувань нещасних випадків. Здебільшого страхові експерти приймають сторону власника підприємства стосовно версії нещасного випадку на виробництві (підтвердження договірних відносин між підприємством та потерпілим, хоча насправді договір підряду є прихованим трудовим договором (особливо на будівництві), порушення потерпілим трудового розпорядку, перебування потерпілого в стані алкогольного сп’яніння та інше).