Нахил і конусність, визначення та способи позначення на кресленні

Ко́нусність (C) — відношення діаметра кола D основи конуса до його висоти H для повних кругових конусів або відношення різниці діаметрів D і d двох поперечних перерізів конуса до відстані h між ними[1] для зрізаних конусів. Конусність зазвичай записується як відношення двох чисел, наприклад: 1:10; 1:12; 1:20.

D - більший діаметр конуса;

d - менший діаметр конуса;

- висота усіченого конуса;

K - конусність,

Перед розмірним числом, що характеризує конусність, наносять знак « », гострий кут якого має бути спрямований у бік вершини конуса.

Нахил однієї лінії відносно іншої, розта­шованої переважно горизонтально або вер­тикально, характеризує величину, яка нази­ваєтьсяпохилом.

Для визначення похилу прямої, нахиленої до горизонтальної прямої під кутом , беруть на цій прямій довільну точку B і з неї опускають перпендикуляр. Відношення катетів BC:AC , називається похилом прямої АB відносно прямої AС

 

 

Похил позначається на кресленні зна­ком <

Наприклад:

На рисунку показано побудову похи­лу 1:12. Будують горизонтальну пряму МN=100 од. З точки М ставлять перпенди­куляр до МN, на якому відкладають відрізок МК= 12 од. Сполучивши точки К і N, отри­мують похил 1:12, або 12%.