Призначення, принцип дії,
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
на практичне заняття за дисципліною
„Основи охорони праці”
Тема: „Розрахунок захисного заземлення
(для студентів усіх форм навчання)
Методична розробка
обговорена на засіданні кафедри
від 27 червня 2010року
протокол №10-13-14
м.ХАРКІВ 2014
|
ПЕРЕДМОВА
Загальні питання
Важливе значення для населення України набувають питання, пов'язані із забезпеченням безпеки праці і життєдіяльності. Перехід до нових економічних умов у промисловості визначив і нові умови у виробничих відносинах. Особливо занепокоєння викликає зростання травматизму, що не припиняється на виробництві й у побуті. Значною мірою ці проблеми визначаються недостатньою професійною підготовкою інженерно-тех-нічних працівників, що починається зі студентського періоду підготовки, Навчально-методична розробка призначена для студентів, які виконують практичні роботи а курсів "Основи охорони праці", "Охорона праці в галузі", а також для студентів-дипломників, що займаються розрахунковими завданнями в дипломній записці у розділі «Охорона праці».
Методичні вказівки
а) Вивчити загальні питання щодо призначення розрахунку, сфери його практичного застосування й основних принципів.
б) Оцінити рівень своєї готовності до виконання розрахунку, відповівши на контрольні запитання. Можливе також колективне обговорення під керівництвом викладача.
в) Ознайомитися з методикою розрахунку.
г) Виконати розрахунок, у тому числі привести необхідні схеми, таблиці і рисунки до розрахунку для вашого варіанта, здійснити вибір необхідного устаткування, вказати його тип і характеристики.
д) Проаналізувати результати розрахунку і зробити висновок.
Зміст записки (звіту)
1.1. Мета розрахунку.
1.2. Вихідні дані за виконуваним варіантом розрахунку,
1.3. Зміст розрахунку (за даним иавчально-мстодичдим посібником), схеми, рисунки, таблиці й інші матеріали, що ілюструють розрахунок.
1.4. Аналіз результатів розрахунку й оцінка його правильності.
1.5. Висновки,
1.6.Список використаної при розрахунку літератури.
РОЗРАХУНОК ЗАХИСНОГО
ЗАЗЕМЛЕННЯ
Мета роботи — набуття практичних навичок у визначенні основних параметрів заземлення і самостійному рішенні інженерної задачі розрахунку захисного заземлення електроустановки,
1.1. Захисне заземлення в електроустановках:
призначення, принцип дії,
Сфера застосування
Захисне заземлення
Спеціальне електричне з'єднання з землею чи її еквівалентом металевих неструмопровідних частин, що можуть опинитися під напругою внаслідок замикання на корпус і з інших причин (індуктивний вплив сусідніх струмопровідних частин, винос потенціалу, розряд блискавки тощо).
1.1.2.Захисне заземлення призначене для усунення небезпеки ураження електричним струмом при дотику до корпуса електроустановки й інших неструмопровідних металевих частин, що можуть опинитися під напругою внаслідок замикання на корпус і з інших причин.
1.1.3.Сфера застосування захисного заземлення — електроустановки з напругою до 1000 В в мережах з ізольованою нейтраллю і вище 1000 В у мережах з будь-яким режимом нейтралі джерела струму (як з ізольованою, так і з глухозаземленою).
Відповідно до вимог ГОСТу 12.1.030-81 [1] захисне заземлення електроустановки слід виконувати:
— при номінальній напрузі 380 В і вище змінного струму і 440 В і вище сталого струму в усіх випадках;
— при номінальних напругах від 42 В до 380 В змінного і від 110 В до 440 В сталого струму при роботах в умовах підвищеної небезпеки, особливо в небезпечних і зовнішніх установках.
Примітка, Характеристики цих умов наведені в обов'язковому додатку до ГОСТу 12.1.013-78 [2], а також у «Правилах устройства электроустановок [7].
1.1.4.Принцип дії захисного заземлення. В електроустановках напругою до 1000 В:
— зниження напруг дотику і кроку, зумовлених замиканням на корпус і з інших причин, до безпечних значень.
Це досягається шляхом зменшення потенціалу заземленого устаткування за рахунок малого заземлювального опору пристрою а також шляхом вирівнювання потенціалів основи» на якій стоїть людина, і заземленого устаткування за рахунок збільшення потенціалу основи до значень, близьких до потенціалу заземленого устаткування,
В електроустановках напругою вище 1000 В:
— забезпечення такого струму замикання на землю (I3), при якому магістральний захист спрацьовує за проміжок часу (t), добуток якого на струм крізь тіло людини (Ih) не перевищить критерій безпеки (Q):
return false">ссылка скрытаQ = Ih t ≤ 50...65 мАс.
Примітка. Гранично допустимі значення напруги дотику і струмів крізь тіло людини з урахуванням тривалості їх дії наведені в ГОСТ 12.1.038-82 [3].
Принципова схема захисного заземлення наведена на рис. 1.1.
Рис. 1.1. Принципова схема захисного заземления:
1 — заземлене електроустаткування; 2 — заземлювач захисного заземлення;
R3, Rh — опір захисного заземлення і тіла людини відповідно, Ом;
І3 — струм замикання, A; lh — струм крізь тіло людини, мА;
ZA> ZВ, ZС — повний опір ізоляції фаз
1.1.6. Заземлення здійснюється за допомогою спеціальних пристроїв — заземлювачів. Заземлювачі бувають одиночні і групові. Груповий заземлювач складається з вертикальних стрижнів (електродів) і горизонтальної штаби, яка їх з'єднує. Вертикальні електроди закладають разом із фундаментом будинків на визначеній відстані один від одного. З метою економії коштів Правила устрою електроустановок [7] рекомендують використовувати природні заземлювачі.
Як природні заземлювачі використовують:
• прокладені в землі водопровідні й інші металеві трубопроводи за винятком трубопроводів пальних рідин, пальних чи вибухонебезпечних газів і сумішей;
• обсадні труби свердловин;
• металеві і залізобетонні конструкції будинків і споруд, що дотикаються до землі;
• свинцеві оболонки кабелів, прокладених у землі;
• інші металоконструкції, розташовані в ґрунті,
Природні заземлювачі з'єднуються з магістралями заземлення не менше, ніж двома провідниками в різних місцях.