Призначення, принцип дії,

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

 

на практичне заняття за дисципліною

„Основи охорони праці”

Тема: „Розрахунок захисного заземлення

(для студентів усіх форм навчання)

 

 

Методична розробка

обговорена на засіданні кафедри

від 27 червня 2010року

протокол №10-13-14

 

 

м.ХАРКІВ 2014


                  Таблиця Д1.7
ПЕРЕЛІК ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ
                       
№ з/п Трансформаторна підстанція напругою U,кВ Розміри будинку Розрахунковий опір природнього заземлювача Rп, Ом Довжина ліній електропередач Параметри вертикального електрода Параметри горизон- тального електрода Питомий опір землі ρ, обмірюване, Ом.м Кліматична зона
Довжина L,м Ширина B,м Lк, км Lп, км Довжина ℓв,м Діаметр d, мм Переріз полоси, мм
6/0,4 4х40 I
10/6 4х40 II
10/0,4 6х56 III
6/0,4 8х60 IV
10/6 4х32 I
10/6 6х60 II
6/0,4 6х50 III
10/0,4 4х48 IV
10/0,6 4х32 I
6/0,4 6х48 II
10/0,4 - 4х50 III
10/6 6х56 IV
10/0,4 - 8х50 I
6/0,4 4х56 II
10/6 8х48 III
10/0,4 4х56 IV
6/0,4 8х25 I
10/0,4 4х56 II
10/6 8х32 III
6/0,4 4х48 IV
                               

 


ПЕРЕДМОВА

Загальні питання

Важливе значення для населення України набувають питання, пов'я­зані із забезпеченням безпеки праці і життєдіяльності. Перехід до нових економічних умов у промисловості визначив і нові умови у виробничих відносинах. Особливо занепокоєння викликає зростання травматизму, що не припиняється на виробництві й у побуті. Значною мірою ці пробле­ми визначаються недостатньою професійною підготовкою інженерно-тех-нічних працівників, що починається зі студентського періоду підготовки, Навчально-методична розробка призначена для студентів, які виконують практичні роботи а курсів "Основи охорони праці", "Охо­рона праці в галузі", а також для студентів-дипломників, що займають­ся розрахунковими завданнями в дипломній записці у розділі «Охорона праці».

 

Методичні вказівки

а) Вивчити загальні питання щодо призначення розрахунку, сфери його практичного застосування й основних принципів.

б) Оцінити рівень своєї готовності до виконання розрахунку, відповів­ши на контрольні запитання. Можливе також колективне обговорення під керівництвом викладача.

в) Ознайомитися з методикою розрахунку.

г) Виконати розрахунок, у тому числі привести необхідні схеми, таб­лиці і рисунки до розрахунку для вашого варіанта, здійснити вибір необ­хідного устаткування, вказати його тип і характеристики.

д) Проаналізувати результати розрахунку і зробити висновок.

 

Зміст записки (звіту)

1.1. Мета розрахунку.

1.2. Вихідні дані за виконуваним варіантом розрахунку,

1.3. Зміст розрахунку (за даним иавчально-мстодичдим посібником), схеми, рисунки, таблиці й інші матеріали, що ілюструють розрахунок.

1.4. Аналіз результатів розрахунку й оцінка його правильності.

1.5. Висновки,

1.6.Список використаної при розрахунку літератури.


РОЗРАХУНОК ЗАХИСНОГО

ЗАЗЕМЛЕННЯ

Мета роботи — набуття практичних навичок у визначенні основних параметрів заземлення і самостійному рішенні інженер­ної задачі розрахунку захисного заземлення електроустановки,

 

1.1. Захисне заземлення в електроустановках:

призначення, принцип дії,

Сфера застосування

Захисне заземлення

Спеціальне електричне з'єднання з землею чи її еквівалентом металевих неструмопровідних частин, що можуть опинитися під напругою внаслідок замикання на корпус і з інших причин (ін­дуктивний вплив сусідніх струмопровідних частин, винос потен­ціалу, розряд блискавки тощо).

 

1.1.2.Захисне заземлення призначене для усунення небезпеки ураження електричним струмом при дотику до корпуса електро­установки й інших неструмопровідних металевих частин, що мо­жуть опинитися під напругою внаслідок замикання на корпус і з інших причин.

 

1.1.3.Сфера застосування захисного заземлення — електро­установки з напругою до 1000 В в мережах з ізольованою нейтраллю і вище 1000 В у мережах з будь-яким режимом нейтралі джере­ла струму (як з ізольованою, так і з глухозаземленою).

Відповідно до вимог ГОСТу 12.1.030-81 [1] захисне заземлення електроустановки слід виконувати:

— при номінальній напрузі 380 В і вище змінного струму і 440 В і вище сталого струму в усіх випадках;

— при номінальних напругах від 42 В до 380 В змінного і від 110 В до 440 В сталого струму при роботах в умовах підвищеної не­безпеки, особливо в небезпечних і зовнішніх установках.

Примітка, Характеристики цих умов наведені в обов'язковому додат­ку до ГОСТу 12.1.013-78 [2], а також у «Правилах устройства электро­установок [7].

1.1.4.Принцип дії захисного заземлення. В електроустановках напругою до 1000 В:

— зниження напруг дотику і кроку, зумовлених замиканням на корпус і з інших причин, до безпечних значень.

Це досягається шляхом зменшення потенціалу заземленого устаткування за рахунок малого заземлювального опору пристрою а також шляхом вирівнювання потенціалів основи» на якій стоїть людина, і заземленого устаткування за рахунок збільшення по­тенціалу основи до значень, близьких до потенціалу заземленого устаткування,

В електроустановках напругою вище 1000 В:

— забезпечення такого струму замикання на землю (I3), при якому магістральний захист спрацьовує за проміжок часу (t), до­буток якого на струм крізь тіло людини (Ih) не перевищить крите­рій безпеки (Q):

return false">ссылка скрыта

Q = Ih t ≤ 50...65 мАс.

Примітка. Гранично допустимі значення напруги дотику і стру­мів крізь тіло людини з урахуванням тривалості їх дії наведені в ГОСТ 12.1.038-82 [3].

 

Принципова схема захисного заземлення наведена на рис. 1.1.

 

Рис. 1.1. Принципова схема захисного заземления:

1 — заземлене електроустаткування; 2 — заземлювач захисного заземлення;

R3, Rh — опір захисного заземлення і тіла людини відповідно, Ом;

І3 — струм замикання, A; lh — струм крізь тіло людини, мА;

ZA> ZВ, ZСповний опір ізоляції фаз

 

1.1.6. Заземлення здійснюється за допомогою спеціальних пристроїв — заземлювачів. Заземлювачі бувають одиночні і гру­пові. Груповий заземлювач складається з вертикальних стрижнів (електродів) і горизонтальної штаби, яка їх з'єднує. Вертикальні електроди закладають разом із фундаментом будинків на визна­ченій відстані один від одного. З метою економії коштів Правила устрою електроустановок [7] рекомендують використовувати при­родні заземлювачі.

Як природні заземлювачі використовують:

• прокладені в землі водопровідні й інші металеві трубопроводи за винятком трубопроводів пальних рідин, пальних чи вибухо­небезпечних газів і сумішей;

• обсадні труби свердловин;

• металеві і залізобетонні конструкції будинків і споруд, що дотикаються до землі;

• свинцеві оболонки кабелів, прокладених у землі;

• інші металоконструкції, розташовані в ґрунті,

Природні заземлювачі з'єднуються з магістралями заземлення не менше, ніж двома провідниками в різних місцях.