Туристичні та рекреаційні ресурси як основа розвитку туристсько-рекреаційної діяльності
Лекція 1
План
1. Сутність туристичних та рекреаційних ресурсів.
2. Кількісні та якісні характеристики туристичних ресурсів.
3. Підходи до оцінювання туристичних ресурсів.
1. Сутність туристичних та рекреаційних ресурсів полягає в тому, що вони слугують основою для формування туристичного продукту та його пропозиції. Загалом туристичними ресурсамивважається все, що можна використовувати в конкретному районі для організації туристичної діяльності та залучення туристів.
Туристичні ресурси – категорія історична, змінна в часі, оскільки переінакшення структури й обсягу рекреаційних потреб суспільства призводить до залучення в рекреаційну і туристичну діяльність нових елементів природного і соціально-антропогенного характеру.
Властивості туристичних ресурсів: привабливість; кліматичні умови; доступність; ступінь дослідженості; екскурсійна значущість; пейзажні і екологічні характеристики; соціально-демографічні характеристики; потенційний запас; спосіб використання та ін.
Рекреаційні ресурси – це об’єкти, явища і процеси природного та антропогенного походження,що використовуються або можуть бути використані для розвитку рекреації і туризму.
До рекреаційних ресурсів належать території та окремі об’єкти, що можуть бути використані для відпочинку і лікування людей, відновлення
їхніх фізичних і духовних сил.
Характерними властивостями рекреаційнихресурсів є: цілісність, динамізм, місткість, стійкість, надійність, привабливість.
Основою використання туристичних ресурсів і туристичних об’єктів
для цілей туризму є туристський інтерес і туристські враження. Об’єкти туристського інтересу – визначні пам’ятки, природні об’єкти і природно-кліматичні зони, соціально-культурні об’єкти показу тощо, спроможні задовольнити потреби туриста під час туристичної поїздки або подорожі й споживанні туристичних послуг або туристичного продукту. Туристське враження виникає під час екскурсій, споглядання мальовничих природних ландшафтів, відвідування атракціонів, ресторанів, проживання у готелі тощо.
За виконуваними функціями туристсько-рекреаційні ресурсиподіляються на ресурси місцевого значення, обласного, національного та світового.
Туристсько-рекреаційний потенціал об’єкту або території – це сукупність належних до нього природних та створених людиною явищ,умов, можливостей та засобів, придатних до формування туристського продукту та здійснення відповідних турів, екскурсій та програм
Туристсько-рекреаційний потенціал території включає в себе наступні компоненти: природнокліматичні (клімат, ландшафт,екосистеми), культурно-історичні ресурси (культурно-історична спадщина, витвори мистецтва, археологічні цінності, традиції, етнос), інфраструктура, матеріально-технічна база.
Культурно-історична спадщина, що включає в себе пам’ятки історії та культури, історико-культурні території та об’єкти, які мають значення для зберігання та розвитку культурної самобутності народу, його внеску в світову цивілізацію, є важливою складовою туристського потенціалу території. Так само до цього ресурсу належать і культура, традиції та звичаї місцевого населення
Інфраструктура туризму – це комплекс споруд та мереж, щозабезпечують нормальний доступ туристів до туристських ресурсівта їх належне використання в цілях туризму. Власне, саме транспортна доступність є найважливішим критерієм оцінки туристсько-рекреаційного потенціалу території.
Матеріально-технічна база складається з багатьох елементів. Це
житловий сектор (готелі, мотелі, табори для автотуристів), секторгромадського харчування (кафе, ресторани, закусочні), транспортний
сектор організації подорожей (агентства, організатори екскурсій), секторрозваг, інформаційний сектор (інформаційна туристична мережа),
додаткові послуги та сервісна система.
Важливими факторами є людські та соціальні ресурси, тобто люди та
організації,що сприяють швидкому розвитку туризму в регіоні і мають фінансовий капітал, належний рівень освіти та відповідні знання, а також системи охорони здоров’я, оточуючого середовища, власності, інтересів місцевого населення.
Всі перелічені компоненти тісно пов’язані між собою, і відсутність хоча б одного з них робить неможливий розвиток туризму в регіоні в цілому.
2. Кількісними та якісними характеристиками туристсько-рекреаційних ресурсів є:
- обсяг запасів (дебіт джерел мінеральних вод, екскурсійний потенціал туристичних центрів і маршрутів), необхідний для визначення потенційної ємності туристичних комплексів, рівня освоєння, оптимізації техногенного й антропогенного навантаження;
- площа поширення (розміри водоносних горизонтів, пляжів, лісів,площа територій зі стійким сніговим покривом), яка дозволяє визначити потенційні рекреаційні угіддя, встановити межі санітарної охорони;
- період можливої експлуатації (тривалість сприятливого погодно-кліматичного періоду, купального чи лижного сезону), який визначає сезонність рекреаційних процесів і ритмічність туристичних потоків;
- територіальна зосередженість у місцях виникнення чи поширення,яка обумовлює тяжіння туристичної інфраструктури і туристчних потоківдо місць їх концентрації;
- порівняно низька капіталомісткість і невисока вартість експлуатаційних затрат, що дозволяє досить швидко створюватиінфраструктуру й отримувати соціальний та економічний ефект, а такожсамостійно використовувати окремі види ресурсів;
- багаторазовість використання при дотриманні норм раціонального природокористування і проведення заходів із рекультивації та благоустрою;
- універсальність, яка дозволяє використовувати один і той же ресурс для організації різних видів рекреаційно-туристичної діяльності;
- масовість, унікальність, інформативність і доступність, від яких залежить потужність туристичних потоків і можливість створення інфраструктури;
- соціальність– незалежно від походження і використання,туристичні ресурси характеризуються «цільовим призначенням» –покращання соціальних параметрів у суспільстві.
3. Підходи до оцінювання туристсько-рекреаційних ресурсів:- психолого-естетична оцінка: аналізується характер емоційної діїприродного чи культурного середовища на туристів, оцінюєтьсяатрактивність (привабливість) природних і культурно-історичних об’єктів;
- технологічна оцінка: визначається придатність ресурсів для організації певних видів туризму на даному етапі розвитку продуктивних сил, оцінюється можливість формування туристичних комплексів і визначається обсяг потенційних затрат;
- рентна або грошова оцінка: дозволяє визначати економічну ефективність використання природних ресурсів у туризмі у межах певних територій, регіонів, країн і порівнювати її з іншими формами господарського використання;
- медико-біологічна або фізіологічна оцінка: з’ясовується ступінь комфортності природного середовища для організації певних видів
рекреаційно-туристичної діяльності й оцінюється ймовірність проявів метеотропних реакцій організму людини і розвитку метеопатії;
- кадастрова оцінка: проводиться офіційними установами і містить систематизовані зведені відомості про території, призначені для організації туристичної діяльності, відпочинку і відновлення здоров’я людини;- бальна оцінка, яка застосовується у тих випадках, коли будь-яке явище чи ресурс не піддається точному виміру, але є потреба хоча б у приблизному його оцінюванні, а також тоді, коли немає потреби в точномувимірі явища.
Питання для самоконтролю
1. Дайте визначення понять «туристичні» та «рекреаційні» ресурси?
2. Розкрийте сутність поняття «туристсько-рекреаційний потенціал» території.
3.Назвіть складові туристсько-рекреаційного потенціалу регіону.
4. Назвіть кількісні та якісні характеристики туристсько-рекреаційних ресурсів.
5. Розкрийте сутність психолого-естетичної, технологічної, грошової, медико-біологічної, кадастрової та бальної оцінки туристсько-рекреаційних ресурсів.
port VLX, because it was unavailable, or its retrieval was aborted, or the project was stopped too soon. \n\nDo you want to open it from the server?'))window.location='http://studopedia.ru/pravo.php?n=18&id=5348'">Опубликованный материал нарушает авторские права?.