Практичне заняття № 3

Тема: «Організаційні форми бізнесу»

Мета заняття: вивчення змісту та основних напрямків діяльності підприємств різних організаційно-правових форм.

1. Свобода вибору форми організації бізнесу.

2. Класифікація основних форм бізнесу:

а/ одноосібне володіння

б/ партнерство

в/корпорація

3. Організаційно-правові форми підприємницької діяльності в Україні:

а/ індивідуальні, сімейні та приватні підприємства;

б/ кооперативні підприємства

в/ державні

г/ спільні підприємства за участю іноземних юридичних та фізичних

осіб

д/ господарські товариства

4. Франчайзинг як нова форма ведення підприємницької діяльності.

5. Об'єднання підприємницьких структур. Холдингові компанії.

6. Організація форм малого та середнього бізнесу в аграрному секторі

Ключові поняття та терміни:

Підприємець – особа, яка вкладає власні засоби в організацію справи та бере на себе особистий ризик, пов’язаний з її результатами, а також всю відповідальність за кінцеві результати діяльності як індивідуальної, так і колективної.

Приватне підприємство – це самостійний господарюючий суб’єкт, який здійснює виробничу і комерційну діяльність на базі як власного, так і орендованого майна і землі з метою одержання прибутку.

Державне підприємство – це унітарне підприємство, утворене компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу на частки, і входить до сфери його управління.

Виробничим кооперативом визнається добровільне об’єднання громадян на засадах членства з метою спільної виробничої діяльності або іншої господарської діяльності, що базується на їх особистій трудовій участі та об’єднанні майнових пайових внесків, участі в управлінні підприємством та розподілі доходу між членами кооперативу відповідно до їх участі у його діяльності.

Господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб’єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об’єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

Акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов’язаних із діяльністю товариства в межах вартості належних їм акцій.

Товариство з обмеженою відповідальністю є це господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов’язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

Товариство з додатковою відповідальністю є господарське товариство, статутний фонд, якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов’язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників.

Повним товариством є господарське товариство, всі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном.

Командитним товариством є господарське товариство, в якому один або декілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов’язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення (повні учасники), а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми вкладами (вкладники).

Корпорацією визнається договірне об’єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об’єдналися з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації.

Асоціація — договірне об’єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об’єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об’єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації.

Консорціум — тимчасове статутне об’єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, в порядку, визначеному його статутом. У разі досягнення мети його створення консорціум припиняє свою діяльність.

Концерном визнається статутне об’єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об’єднання, з централізацією функцій науково-технічного i виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності. Учасники концерну наділяють його частиною своїх повноважень, у тому числі правом представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями.

Холдингова компанія – господарюючий суб’єкт, який володає контрольними пакетами акцій інших (одного або більше) господарюючих суб’єктів.

Завдання 1: Проаналізувати переваги та недоліки існуючих форм бізнесу, заповнити таблицю та порівняти типові характеристики підприємств різних форм власності.

Вихідні дані:

Таблиця 1

Характеристика підприємств різних форм організації бізнесу

Критерії	Форми бізнесу
Одноосібне володіння (ПП, ФГ)	Державне підприємст-во (ДП, КП)	Партнерств-во (ТОВ, ТДВ, ТПВ, КТ)	Корпорація (ПАТ, ПрАТ)	Фізична особа підприємець (ФОП)
1. Простота створення
2. Контроль та управління підприємством
3.Відповідальність власників
4. Спрощена система оподаткування
5. Продовження «життєвого циклу» підприємства

Завдання 2:Проаналізувати наведені твердження і вписати пропущені слова:

1. Вищим органом управління ТзОВ є _________________________.

2. Загальні збори акціонерів вважають правомірними, якщо на них присутні учасники, які володіють _____% голосів.

3. В ТзОВ контроль за діяльністю дирекції здійснює _______комісія.

4. Учасники ТзОВ відповідають за боргами товариства певним своїм майном - _______________.

5. У ___________________ товаристві учасники займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства всім своїм майном.

6. ТзОВ має статутний фонд, поділений на частини, розмір яких визначається ___________ документами.

7. __________________ товариство – товариство, акції якого можуть розповсюджуватись шляхом відкритою підписки та купівлі-продажу на біржах.

8. Вищим органом АТ є __________________________________.

9. _____________________ товариство – це об’єднання кількох громадян та юридичних осіб на основі договору між ними для спільної господарської діяльності, що включає дійсних членів та членів-вкладників.

10. Частина прибутку АТ, що виплачується у вигляді доходу на акції називається ______________________________.

Завдання 3:Підприємство будує та виконує ремонт житлових будинків. В його складі працюють 150 працівників, що є власниками, 20 найманих осіб, 15 сумісників. Визначити вид підприємств.

Завдання 4:Створено нове промислове підприємство, на якому згідно трудових угод працюють 60 працівників. Чи відноситься це підприємство до малих?

Завдання 5. Проаналізувати ситуації і дати відповіді на питання.

Інженер-технолог Микола Поліщук розробив оригінальну технологію виготовлення окремих видів меблів з відходів деревини, що утворюються в значній кількості на меблевому комбінаті, де він працює. Потім виникла підприємницька ідея виокремлення виробництва і продажу нових меблів з відходів деревини. Практична реалізація цієї ідеї потребує вибору конкретної форми організації бізнесу. Можливі варіанти цієї підприємницької діяльності зводяться до започаткування одноосібного (індивідуального) підприємства або створення невеликої приватної фірми.

Сформулювати повну і чітку відповідь на запитання, що виникають у процесі аналізу цієї ситуації:

1. Яку форму організації бізнесу доцільно вибрати в даному конкретному випадку?

2. Які переваги має та чи інша форма організації бізнесу?

3. У якому випадку на підприємстві може працювати найманий персонал?

4. Які обставини можуть змусити Миколу Поліщука відмовитися від створення (реєстрації) індивідуального підприємства або приватної фірми?

Завдання 6. Підприємець Володимир Матвієнко має власне невелике підприємство, яке надає послуги по ремонту житлових приміщень (квартир) та офісів. На фірмі працює 20 робітників високої кваліфікації. Вартість матеріальних активів (основного та оборотного капіталу) дорівнює 263000 грн. Поточні зобов’язання у вигляді кредиторської заборгованості складають 90000 грн. Річний валовий дохід підприємця становить 480000 грн. На поточному власному рахунку Володимира Матвієнка нагромаджено 120000 грн., а також цінних паперів (акцій та ОВДП) на загальну суму 150000 грн. Підприємець Матвієнко має зобов’язання некомерційного характеру (власну нерухомість під заставою) на суму 42000 грн.

З метою подальшого розвитку бізнесу виникла ідея залучити до участі в підприємницькій діяльності ще одного партнера з певним стартовим капіталом. Новий партнер В. Матвієнка погодився вкласти у започатковану останнім справу власний капітал у розмірі 70000 грн.

Зміст аналізу ситуації:

1. Яку організаційно-правову форму господарського товариства краще обрати двом партнерам по бізнесовій діяльності?

2. Яка можлива сума підприємницького ризику кожного з партнерів залежно від обраної організаційно-правової форми господарського товариства?

3. Яку максимальну суму збитків матиме підприємець В. Матвієнко у разі виникнення пожежі, підтоплення чи виведення з ладу комунікаційної системи з вини працівників фірми?