Метод коригування норми дисконту

Метод коригування норми дисконту із врахуванням ризику (risk adjusted discount rate approach – RAD) – найпростіший і найбільш застосовуваний на практиці. Основна ідея методу полягає у коригуванні деякої базової норми дисконту, що вважається безризиковою або мінімально прийнятною (наприклад, ставка доходності по державних цінних паперах, гранична або середня вартість капіталу для фірми). Коригування здійснюється шляхом додавання величини необхідної премії за ризик, після чого здійснюється розрахунок критеріїв ефективності інвестиційного проекту – NPV, IRR, PI по заново отриманій таким чином нормі. Рішення приймаються відповідно до правила вибраного критерію.

У загальному випадку чим більший ризик, що асоціюється із проектом, тим вищою повинна бути величина премії, яка може визначатися по внутрішніх процедурах, експертним шляхом або за формальними методиками. Зокрема, в якості орієнтиру для встановлення величини премії за ризик може використовуватися коефіцієнт варіації – СV. Чим вищий коефіцієнт, тим більшою повинна бути величина премії за ризик.

Наприклад, компанія може встановити премію за ризик у 10% при розширенні вже успішно діючого проекту, 15% - у випадку, якщо реалізується новий проект, пов'язаний із основною діяльністю фірми і 20%, - якщо проект пов'язаний із випуском продукції, виробництво та реалізація якої потребують освоєння нових видів діяльності та ринків. Нехай гранична вартість капіталу для компанії дорівнює 8%. Тоді для перелічених типів проектів норма дисконту буде відповідно дорівнювати – 18%, 23% та 28%. Розглянемо приклад.

Приклад 5.1

Корпорація «Х» розглядає інвестиційних проект, початкові витрати по якому складуть 100000. Очікувані надходження від реалізації проекту дорівнюють 50000, 60000 та 40000. Здійснити оцінку проекту, якщо його реалізація пов’язана із освоєнням нових видів діяльності для корпорації.

Оскільки проект пов'язаний із освоєнням нових видів діяльності та ринків, доцільно встановити максимальну надбавку за ризик – 20%. Із врахуванням граничної вартості капіталу для корпорації (8%) скоригована норма дисконту буде дорівнювати: 8%+20%=28%. Розрахуємо NPV.

Введіть у будь-яку комірку ЕТ формулу:

-100000+NPV(0,28;50000;60000;40000) (Результат: -5242,92)

Оскільки результат від’ємний, то відповідно до правила NPV проект слід відхилити.

При проведенні розрахунку по нормі дисконту, що дорівнює граничній вартості капіталу для фірми (тобто без врахування надбавки за ризик), проект буде мати додатну величину NPV:

-100000+NPV(0,08;50000;60000;40000) (Результат: 29489,92).

Наведемо результати розрахунків NPV по нормі дисконту із надбавкою за ризик у 10% та 15% відповідно:

-100000+NPV(0,18;50000;60000;40000) (Результат: 9809,18).

-100000+NPV(0,23;50000;60000;40000) (Результат: 1804,70).

Як вже зазначалося вище, головні достоїнства цього методу – у простоті розрахунків, що можуть бути виконані із використанням навіть звичайного калькулятора, а також у зрозумілості та доступності. Разом із тим метод має суттєві недоліки.

· Метод коригування норми дисконту здійснює приведення майбутніх потоків платежів до теперішнього моменту часу (тобто звичайне дисконтування за вищою нормою), але не дає жодної інформації про ступінь ризику (можливі відхилення результатів). При цьому отримані результати суттєво залежать лише від величини надбавки за ризик (див. приклад 5.1).

· Він також передбачає збільшення ризику в часі із постійним коефіцієнтом, що навряд чи може вважатися коректним, оскільки для багатьох проектів характерним є наявність ризиків у початкові періоди з поступовим зниженням їх до кінця реалізації. Таким чином, прибуткові проекти, що не передбачають з часом суттєве збільшення ризику, можуть бути оцінені невірно або відхилені.

· Даний метод не несе жодної інформації про ймовірнісні розподіли майбутніх потоків платежів і не дозволяє отримати їх оцінку.

· Нарешті, зворотна сторона простоти методу полягає у суттєвих обмеженнях моделювання різних варіантів, яке зводиться до аналізу залежності критеріїв NPV (IRR, PI та ін.) від зміни лише одного показника – норми дисконту.

Незважаючи на відзначені недоліки, метод коригування норми дисконту широко використовується на практиці.