Розрахунок і побудова кривих енергетичних висот без гальмування.
Скочування вагонів з гірки відбувається під дією зовнішніх сил, які розглянуті в лекції №1. Питома робота сил опору руху на переміщенні DS являє собою втрату енергетичної висоти hw. Розрахунок втрат енергетичної висоти виконується окремо для кожного виду діючих сил опору, тсм/тс:
- від основного опору hосн = wоDS·10-3 ;
- від стрілочних переводів і кривих hск = (0.56·n + 0.23·Sj)V2·10-3 ;
- від середовища і вітру hсв = wсвDS·10-3.
Підсумовуючи визначені втрати енергетичної висоти на окремих послідовних ділянках DS від ВГ до РТ, можна отримати залежність hw = f(S). При цьому перемінні параметри визначаються окремо на кожній з ділянок DS, довжина якої суттєво впливає на точність результатів розрахунків. При виконанні орієнтовних розрахунків і в учбових цілях достатня точність буде отримана, якщо розрахунки hw виконувати окремо для кожної з розрахункових міжпозиційних ділянок гірки (DS=Li).
За результатами розрахунків виконують графічне зображення кривих енергетичних висот. Для цього на аркуші креслення з розгорнутим планом маршруту (рис.5.1) приводиться зображення поздовжнього профілю гірки (вертикальний масштаб 1:20). Вище рівня ВГ відкладається у тому ж масштабі енергетична висота hо, яка відповідає швидкості розпуску Vomin. Через отриману точку М проводиться горизонтальна лінія MN. Від лінії MN в кінці кожної розрахункової ділянки плану в масштабі відкладається вниз величина hwi. Отримані точки а, б, в, г з’єднуються прямолінійними відрізками, починаючи від точки М. Одержана ламана лінія являє собою криву енергетичних висот відповідного розрахункового бігуна (hwx = f(S), hwп = f(S) на рис. 5.1) при їх вільному (без гальмування скочуванні).
В довільній точці маршруту відстань між лінією MN і кривою hw являє собою сумарну питому роботу усіх сил опору руху (втрату енергетичної висоти Hw) на шляху S від ВГ. Відстань між кривою hw і поздовжнім профілем гірки являє собою питому кінетичну енергію (вільну енергетичну висоту hv) відчепа.