Технологічний процес поточного ремонту сталевозу

Циклова комісія механічних та загальнотехнічних дисциплін

 


ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ, РЕМОНТ І МОНТАЖ

МАШИН І АГРЕГАТІВ МЕТАЛУРГІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ

 


Методичні вказівки

з курсового проектування

для студентів 4 курсу

 

спеціальності 5.05050205 “Обслуговування та ремонт обладнання

металургійних підприємств

напрям підготовки 6.050502 "Інженерна механіка"

галузь знань 0505 "Машинобудування та матеріалообробка"

 

 

Розробив

викладач Лункіна К.В.

 

 

  Розглянуто на засіданні циклової комісії механічних дисциплін Протокол №_____ від _________
Голова циклової комісії ________________К.В.Лункіна

 

 

 

ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ

 

Курсовий проект з дисципліни „Технічне обслуговування, ремонт і монтаж машин і агрегатів металургійних підприємств” є самостійною роботою студентів, спрямованої на вирішення конкретних завдань в галузі організації ремонту та вдосконалення технології його.
Завдання на курсовий проект вимагає розробки технологічного процесу поточного ремонту машини та виконання комплектна технологічної документації.
Курсовий проект складається з пояснювальної записки обсягом 20 - 25 листів та графічної частини в обсязі двох креслень формату А1.
Для правильного оформлення курсового проекту студентам слід вивчити форму завдання (с. 4). яку згодом їм видає керівник.
Пояснювальна записка має три розділи:
1. Загальна частина - 8-10 аркушів.
2. Розрахункова частина - 12-15 аркушів.
3. Техніка безпеки - 2-3 листа .

Кожен розділ починають писати з нового листа.

Перш ніж приступити до роботи над курсовим проектом, необхідно ознайомитися з цими методичними вказівками та додатками до нього, які виконані у відповідності з
діючими стандартами і служать керівництвом при оформленні графічної частини.

Пояснення записка повинна мати титульний лист ( рисунок 1) і забезпечуватися змістом (рисунок 2), розташованим відразу після титульного листа.

В кінці записки пояснення приводиться перелік використаної літератури

 

 

Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

«Дніпропетровський індустріальний коледж»

 

ЗАВДАННЯ

 

на курсовий проект з дисципліни „Технічне обслуговування, ремонт і монтаж машин і агрегатів металургійних підприємств”

 

Студенту 4 курсу спеціальності 5.05050205 „Обслуговування та ремонт обладнання металургійних підприємств”

 

Студенту _________________________________________________________

Група ____________________________________________________________

 

Тема завдання. Проект технологічного процесу поточного ремонту _______ __________________________________________________________________

Вихідні дані: знос робочої частини ___________________________________

__________________________________________________________________

 

ГРАФІЧНА ЧАСТИНА

 

1 Лист 1. Ремонтно-складальне креслення ______________________________

2 Лист 2. Технологічна карта ремонту деталі ____________________________

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

1 ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

1.1. Вступ

1.2. Призначення, устрій і робота машини (механізму). Кінематична схема.

1.3. Технічні умови на ремонтні роботи

1.4. Характеристика системи змащування

1.5 Опис ремонту. Схема контролю ремонтних робіт

1.6. Ремонтна відомість

 

2. ТЕЗНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА ПРОЕКТУ

2.1. Засоби механізації ремонтних робіт

2.2. Технологічні розрахунки (температура нагріву підшипника, зусилля запресування деталі, розрахунок каната для строповки і ін.)

2.3. Комплект документів на технологічний процес ремонту:

2.3.1. Карта техпроцесу дефекації - КТПД

2.3.2. Маршрутна карта ремонту - МК/Р

2.3.3. Карта техпроцесу ремонту деталі - КТПР

 

3. ОХОРОНА ПРАЦІ І ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ

3.1. Техніка безпеки при ремонті

3.2. Протипожежні заходи при ремонті

 

 


Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

«Дніпропетровський індустріальний коледж»

 

Циклова комісія

механічних дисциплін

 

Пояснювальна записка

до курсового проекту

 

 

Технологічний процес поточного ремонту сталевозу

 

з дисципліни „Технічне обслуговування, ремонт і монтаж

машин і агрегатів металургійних підприємств”

 

Керівник Сидоров А.Н.

 

Студент Коваль В.С.

групи ТР-08-1

 

 


Рисунок 1-Приклад виконання титульного листа

 

ЗМІСТ

Аркуш

1 ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

1.1. Вступ

1.2. Призначення, устрій і робота машини (механізму).

Кінематична схема.

1.3. Технічні умови на ремонтні роботи

1.4. Характеристика системи змащування

1.5 Опис ремонту. Схема контролю ремонтних робіт

1.6. Ремонтна відомість

2. ТЕЗНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА ПРОЕКТУ

2.1. Засоби механізації ремонтних робіт

2.2. Технологічні розрахунки (температура нагріву

підшипника, зусилля запресування деталі, розрахунок

каната для строповки і ін.)

2.3. Комплект документів на технологічний процес ремонту:

2.3.1. Карта техпроцесу дефекації - КТПД

2.3.2. Маршрутна карта ремонту - МК/Р

2.3.3. Карта техпроцесу ремонту деталі - КТПР

3. ОХОРОНА ПРАЦІ І ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ

3.1. Техніка безпеки при ремонті

3.2. Протипожежні заходи при ремонті

4. ЛІТЕРАТУРА

5. Додаток 1. Завдання

 

Рисунок 2- Приклад оформлення змісту

Приведені ілюстрації зменшені відповідно до видавничих форматів, а в курсовому проекті оформляються на листах А4 формату, окрім листів графічної частини, які викреслюються на форматі А1.

Виклад матеріалу проводиться у вигляді відповідей і вказівок на питання завдання на курсовий проект.

 

Вимоги до оформлення записки пояснення

 

Записка розрахунково-пояснення оформляється відповідно до вимог ЕСКД-ГОСТ 2.105-79.

До складу записки включається текстова частина, малюнки, кінематичні схеми, креслення і т.п.

Текст записки виконується на одній стороні листа писального паперу розміром 210x297 мм (формат А4).

Записку бажано писати основним креслярським шрифтом по ГОСТ 2.304-81 з висотою букв і цифр не менш 2,5 мм

Цифри і букви необхідно писати чітко, чорною тушшю або чорним чорнилом.

Все схеми, рисунки і інші ілюстрації викреслюються в олівці або тушшю.

Всі листи записки пояснення повинні мати рамку і забезпечуватися основним написом для текстових конструкторських документів згідно

ГОСТ 2.104-68.

Записка повинна починатися з титульного листа (рисунок 1). Кожний пункт тексту записують з абзаца. Між рамкою і межами листа залишають поля: зліва - 20 мм, справа, зверху і внизу - по 5 мм

Відстань від рамки до границь тексту рекомендується надавати: на початку строк - не менше 5 мм; в кінці строкв - не менше 3 мм.
Відстань від верхнього або нижнього рядка тексту до верхньої або нижньої внутрішньої рамки документа повинно бути не менше 10 мм.
У розрахунково-пояснювальній записці повинні мати порядкові номери, позначені арабськими цифрами.
Підрозділи повинні мати порядкові номери в межах кажного розділу. Номери підрозділів складаються з номерів розділу і підрозділу, розділених крапкою. В кінці номера підрозділу, наприклад:


I. Загальна частина
І.І.
1.2. Нумерація пунктів першого розділу записки 1.3.
2. Технологічна частина проекту
2.1.
2.2. Нумерація пунктів другого розділу записки

2.3.
Назви розділів повинні бути короткими, відповідати змісту та записуватися у вигляді заголовків, великими буквами. Перенесення слів у заголовках не допускаються. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох речень, їх розділяють крапкою.

 

Відстань між заголовком і наступним текстом - 10 мм. Також відстань витримують між заголовками розділу і підрозділу.
Відстань між останньою строчкою тексту і наступним заголовком - 15 мм.
Скорочення слів у тексті та підписах під ілюстраціями не допускається. Виняток становлять скорочення, встановлені ГОСТ 2.316-68.
Усі формули спочатку наводяться в буквено вираженні, дається їх розшифровка, числове значення і розмірність. Потім тільки в формулу підставляються цифрові величини.
Всі розмірності при розрахунках повинні бути виражені в системі СІ.
Формули, коефіцієнти та інші дані, що взяті з технічної літератури, повинні мати посилання.
Такі посилання зручно давати у вигляді шифру. Наприклад ([5], с. 6). Повне найменування використаної літератури-під номером Гб] - наводиться в кінці записки в переліку літератури. Тут вказується прізвище та ініціали автора, повна назва джерела, місто видання, видавництво і рік видання.
Формули в тексті нумеруються арабськими цифрами. Номер ставлять з правого боку листа на рівні формули, в круглих скобках, наприклад:

G = (1)

Посилання в тексті на порядковий номер формули дають у скобках,

наприклад "... у формулі (1)".
Всі розміщені в записці ілюстрації нумерують арабськими цифрами, наприклад, рисунок 1, рисунок 2 і т.д.
При виконанні кінематичних і принципових схем слід керуватися

ГОСТ 2.770-66, ГОСТ 2.780-68, ГОСТ 2.781-68 та ГОСТ 2.782-68.

 

1. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА ПРОЕКТУ

 

1.1. Вступ

У вступі висвітлюються напрямки розвитку чорної металургії, вказуються напрямки технічного прогресу, роль механізації трудомістких робіт і технологічних процесів. Ці рішення пов'язані з темою курсового проекту.
Слід зупинитися на задачах ремонтної служби підприємства.
У введенні необхідно користуватися цифрами, підтверджуючих розвиток чорної металургії . Обсяг "Вступу" повинен становити 1-2 сторінки.

 

1.2. Призначення, пристрій і робота машини

Спочатку слід виконати кінематичну (принципову) схему машини на окремому аркуші формату А4 із зазначенням переліку елементів, що маються на схемі (рисунок 3).
Викладати відповідь на це запитання рекомендується в такій послідовності:


1. Призначення машини, її місце в технологічному процесі.
2. Галузь застосування.
3. Роботи, що виконуються на машині.
4. Конструкція машини (основні механізми або вузли).
5. Принцип роботи машини і заданого механізму (вузла).
6. Технічну характеристику машини і розглядаємого механізму можна надати у вигляді окремої таблиці за наступною формою:

 

Таблиця 1 - Техническая характеристика

Найменування параметрів Показники
Розмірніст Величина
     

 

7. Короткий опис машини по механізмам. Наприклад, привод, головна муфта, редуктор, з'єднувальні шпинделя, станина, валки, характеристика запобіжних пристроїв і т.д.

8. Перелік монтажних елементів машини з зазначенням їх масси в кг.
9. Недоліки і вузькі місця конструкції. Пропозиції щодо їх усунення.

 

 

 

1 – електродвигун; 2 – зубчаста муфта; 3 – гальмо; 4 – редуктор РМ350;

5 – проміжний вал; 6 – букса; 7 – колесо ходове.

 

Рисунок 3 – Кінематична схема механізму

пересування електромостового крану

 

 

Вихідними матеріалами для відповіді на це питання є паспорт і креслення машини, дані технічної літератури і "Правила технічної експлуатації". Необхідно ознайомитися з запропонованим обладнанням на місці його роботи.

1.3. Технічні умови на ремонтні роботи

Технічні умови на ремонт машини повинні бути не нижче вимог до новій машині, встановлених ТУ або ГОСТ. При складанні технічних умов слід включати вимоги до зносу деталей і роботі вузлів, які є в "Правилах техничної експлуатації" ([12] ... [23]).

 

Приклад.
Технічні умови на ремонт четирехвалковой дробарки (обладнання аглофабрики).


1.З.1. Вузол валків
1. Валки заміняти у випадку, якщо зазор між ними перебільшує допустимий і подальше регулювання та проточку неможлива.
2. Допустима величина биття для верхніх валків не повинна перевищувати

1 мм, для нижніх - 0,5 мм.
3. При установці валків перевірити паралельність їх всей і супортів; припустиме відхилення + 2 мм на довжині 1 м.
4. При зносі гвинта і гайки понад 40% первісної товщини - замінити.
5. Пружини амортизаторів, що втратили необхідну пружність або мають тріщини - замінити.
6. При зменшенні діаметра валків на 20 ... 25 мм замінити. Відновлення валків виконати електрошлакової наплавленням.
7. У підшипники закласти солідол. Просочування змащення через ущільнення не допускається.


1.3.2. По зубчастих передач (редуктора)
1. Ревізію редукторов проводити не рідше одного разу на рік.
2. Зубчасті колеса і шестерні підлягають заміні при зносі зубчастих коліс за товщиною до 25%.
3. Плями дотику на зубьях повинні складати не менше 75% по довжині зуба і 35 ... 40% за висотою його.
4. Перекіс всей і валів не повинен перевищувати 0,25:1000, непаралельность 0,3:1000, кривизна - 0,15 мм по всій довжині вала.

 

У технічних умовах зазначаються вимоги, що висуваються до деталей, вузлів, механізмів і до машини в цілому при виконані дефектовкі, ремонті, монтажі, регулювання і здачі ОТК

Обсяг - 3 ... 4 листа.

1.4. Характеристика системи змащення

На окремому аркуші пояснювальної записки слід накреслити схему змащення, потім описати її, вказавши систему змащення, спосіб подачі змащення, періодичність змащення та інші дані. Схема змащення і таблиця змащення (рисунок 4).
Для централізованих систем змащення треба вказати дані станції, марку та тип насосів, режим роботи.
Основою для опису служить технічний паспорт машини і дані спеціальної технічної літератури.

 

1 – редуктор; 2 – відкрита зубчаста передача; 3 – букси возика.

Рисунок 4 – Схема змазки шлаковозу


 

1.5. Опис ремонту. Схема контролю ремонтних робіт

1.5.1. Характеристика ремонту машини
Темою курсового проекту є поточний ремонт машини або складальної одиниці. Характеристику і обсяг ремонту слід пов'язати з ремонтної відомістю (питання 1.6). Треба пам'ятати, що метою поточного ремонту є часткова розбирання машини (агрегата) із заміною окремих вузлів, деталей та повного регулюванням і налагодженням, що обсяг ремонтних робіт заздалегідь намічається в ремонтной відомості. Зміст типових робіт при планових поточної ремонтах обумовлюється в ТОіРе [25].


Відповідь на це питання можна викласти приблизно в такій послідовності:
1. Загальні завдання, що вирішуються при виконанні даного ремонту.
2. Заходи, що проводяться до початку ремонту (пристрій тимчасових складів обладнання, металоконструкцій, заготівля окремих вузлів та їх випробування, приблизний перелік необхідних деталей).

3 Таблиця з переліком необхідного стандартного і спеціального інструменту, пристосувань і вимірювальних засобів.

Нижче наведений приклад такої таблиці.

 

Таблиця 3 – Перелік обладнання, інвентаря і пристосувань

Найменування і характеристика     Параметри
Одиниці вимірювання Кількість
Лебідка монтажна, Q=10 тс шт. I
Ключі гаєчні К-т
Уровень рамний (ціна ділення 0,06 мм) шт. I
Щуп (набір №I і №2) К-т I
Відвіс шт. I
Напильники різні шт.
Шабера шт.
Виколотка мідна шт.
Лом монтажний шт.
Кувалда, вага 10 кг шт. I
Строп універсальний ø21,5; l =4 м шт.

 

4 Необхідні матеріали та напівфабрикати для виконання ремонту наводяться також у вигляді нижченаведеної таблиці.

 

Таблиця 4 - Ліміт матеріалів і напівфабрикатів

  Найменування матеріалів   характерістика
Одиниці вимірювання Кількість
I Лісоматеріали, в том числі шпали 20x20 см м³ 0,3
2 Керосин (лабомід) кг
3 Обтирочні матеріали кг
4 Салфетки обтирочні кг
5 Бумага прокладочна кг
6 Бумага наждачна м2

 

5 Якими вантажопідйомними засобами забезпечується проведення ремонтних робіт.
6 Опис послідовності виконання ремонтних робіт із зазначенням дотримання спеціальних вимог з техніки безпеки.
Вказується весь комплекс від підготовчих до сборочних робіт. Описуються методи і послідовність контролю монтажу, характеризуються методи контролю і застосовуються пристосування, інструмент і прилади. Описується порядок запуску машини вхолосту і під навантаженням. Виділяється характерна особливість ремонту.

Опис не повинен повторювати маршрутну карту ремонту МК/Р, але в загальному випадку відповідати їй і обсягом робіт відповідно до ремонтної відомості.
На окремому аркуші формату А4; виконується схема контролю якості монтажних робіт (приклад - рисунок 5). Опис наведеної схеми включається в текст відповіді на це питання.

 

1.5.2 Опис ремонту деталі


Характеристика ремонту деталі повинна відповідати технологіческой карті ремонту (КТПР), але не повторювати її текст.
Опис відновлення деталі можна зробити в такій послідовності:
1 Причини зносу деталі і характер діючих навантажень, приблизний термін служби її.
2 Обгрунтування прийнятого методу ремонту деталі.
3 Перевага прийнятого методу ремонту деталі щодо інших можливих методів ремонту деталі.
4 Характеристика прийнятої технології ремонту.


Вибір раціонального способу ремонту деталі можна обгрунтувать, користуючись таблицею 5.

 

 

Таблиця 5 - Порівняльна характеристика методів ремонту

Оцінювалні показники наплавка електро-дугова Наплавка під шаром флюсу Наплавка вібродуго-ва Хроміру-вання Осталювання Обробка під ремонтний розмір
Відновлення властивостей:            
коефіцієнт            
зносостійкість 0,7 0,91 1,0 1,67 0,91 0,95
виносливості 0,6 0,87 0,62 0,97 0,82 0,90
зчеплення 1,0 1,0 1,0 0,82 0,65 1,0
довговічності 0,42 0,79 0,62 1,72 0,58 0,86
Товщина покриття, п/м 3…4 2…3 0,3 0,5 0,2
Росход матеріала кг/м2 31,0 21,2 23,3 2,5
Трудоємкість відновлення,ч/м2 54,6 18,6 16,7
Енергоємкість відновлення, кВт; ч/м2
Собівартість відновлення гр./м2 97,5 48,7 88,5 30,2 27,2
Продуктивність процесу, м2/год 0,016 0,033 0,031 0,018 0,054 0,06
Коефіцієнт техніко-еко-номічної ефективності, гр./м2 61,5 83,8 51,5 52,0 31,8

 

Рисунок 5 – Попередня перевірка розмірів моста

мостового крану

 

1.6 Ремонтна відомість

 

В курсовому проекті на стандартному бланку (рисунок 6) приводиться ремонтна відомість до поточного ремонту обладнання. Додаткового описання до ремонтної відомості в пояснювальній записці не складається. Зразок відомості є в ТоіР (додаток 2.7 [25]).

Основанням для складання відомості служить креслення машини (складальної одиниці) і досвід студента по ремонту даного або аналогічного обладнання. Об’єм ремонтноъ выдомосты повинен включать об’єм робіт по заміні ремонтуємої деталі і розбирання вузла, в якому знаходиться деталь, складання і наладка його, а також промивка деталей і заміна змазки.

В ремонтні відомості передбачається заміна деталей, вузлів, механізмів, вивірка машин, огляд або ревізія мезанізмів, підтяжка або перевірка кріплень і їх заміна, проведення наладки або регулювання, зміна масел, промивання місткостей, редук-торов і маслосистем. Тут дається остаточне рішення по ремонту або заміні деталей і складальних одиниць.

Величину і характер зносу деталей студент визначає орієнтовно на підставі власного досвіду, нормативних цих підприємств і "Правил технічної експлуатації обладнання" ([12]…[23]).

 

2. Технологічна частина проекту

 

2.1 Засоби механізації ремонтних робіт

 

Описується пристосування для механізації ремонтних робіт. При викладі цього питання необхідно охарактеризувати одне із спеціальних пристосувань, використовуваних при характеристиці ремонта. На окремому листі в записці викреслюється ескіз пристосування (рисунок 7) і дається опис з посиланням на позиції креслення. Опис пристосувань повинен включати відповіді примерно на такий перелік питань :

1. Призначення пристосування.

2. Ефективність його використання.

3. Основні елементи пристосування.

4. Опис пристосування.

5. Робота пристосування.

 

 
 


 

н

 

 

Рисунок 7- Пристосування до ремонту

 

Рисунок 8 – Спеціфікація до складального креслення

2.2 Технологічні розрахунки

 

До цього виду розрахунків відноситься вибір вінтазозахватних пристосувань для захвата вузлів і деталей при ремонті , визначення визначення температури нагріву (охолодження) деталі при збиранні, зусилля запресування деталі, допусти-мої овальності шийки, визначення норм часу на відновлення деталі та інше.

Всі розрахунки виконуються для одного механізму. Технологічні розрахунки повинні бути конкретними з вказанням деталей і спряжень, для яких викунується розрахунок.

 

2.2.1 Збирання вузла з підшипниками кочення

 

При встановленні підшипника кочення на вал з натягом виконується нагрів його в маслі.

Температура нагріву підшипника можна знайти за формулою

 

( 1 )

де N max – найбільший натяг, визначений за таблицею допусків, мм;

d – діаметр сполуки, мм;

t0 – початкова температура, приймається 20 °С.

 

 

Приклад. Визначити температуру нагріву підшипника № 310 при встановленні на вал редуктора. Діаметр сполуки Ø50k6.

 

1 Величина найбільшоого натягу

 

мм, ( 2 )

де es – верхнє відхилення валу, мм;

ei – нижнє відхилення валу, мм;

ES – верхнє відхилення отвору,мм;

ЕІ – нижнє відхилення отвору, мм.

 

2 Відхилення внутрішнього діаметру підшипника класу 0

 

D = ø50L0 ) ES = 0

ЕІ = - 0,015 мм, ([10], табл.26]

3 Відхилення валу

 

d = ø50k6 ) es = +0,021 мм;

ei = +0,002 мм

 

4 Величина найбільшого натягу

 

= 0,021 – (-0,015) = 0,036 мм,

 

5 Температура нагріву підшипника в маслі.

 

t = = + 20= 104°

 

Температура нагріву охоплюючої деталі не повинна перевищувати 250 °С,

що ми і спостерігаємо.

 

2.2.2 Визначення зазору в підшипнику ковзання.

Рисунок 9 - Схема зазорів між валом 1 і підшипником 2

 

1 Допустиму величину овальності середньооборотного валу можна визначити за формулою

 

(4)

де m – овальність, тобто різниця між найбільшим і найменьшим діаметрами валу в даному перетині, мм

к – коефіцієнт для вала, що обертається ;
при бронзових вкладишах к = 0,5 , при бабітових к = 0,3;

Smax– первинний зазор між валом та вкладишем (визначається посадкою або технічними умовами на ремонт).

 

 

2 Допустима величина спрацювання вкладиша можна визначити за формулою

(5)

3 Допустимий зазор у підшипнику

Δ = Smax + m + δ , мм . (6)

Приклад.

Визначити допустиму величину зазору в підшипниках вала. Розмір спряження в бронзових підшипниках механізму притиску ножиців – Ø550Н9/е8.

Розвязання:

1) По таблицям допусків знаходимо граничні відхилення

Ø 550Н9: ЕS = +0,175 мм

ЕІ = 0 [4] , с.61, табл.3.26

Ø 550е8 : еs = -0,145 мм

еі = -0,255 мм [4] , с.58, табл.3.25

Максимальний зазор

Smax = ES – ei , мм.

Smax = 0,175 + 0,255 = 0,43 мм.

1 Допустима овальність шийки вала

2 Допустима величина спрацювання вкладиша

3 Допустимий зазор у підшипнику

 

Smax + m + δ , мм

 

0,43 + 0,215 + 0,43 = 1,075 мм

 

 

2.2.3 Визначення зусилля запресовки

 

Вибір способу запресування і необхідного для цього обладнання, визначається величиною зусилля, необхідного для виконання запресування.

 

1 Зусилля подовжнього запресування визначається по формулі:

P = f · ρ · π ·d · l Н, (7)

де f – коефіцієнт опору при запресуванні (визначається по таблиці 6);

ρ – тиск на с поверхнях що сполучаються, МПа;

d – діаметр поверхонь що сполучаються, мм;

l – довжина поверхонь що сполучаються, мм.

 

 

Таблиця 6- Величина коефіцієнтів тертя на сполучених поверхнях ( f )

Матеріал охоплюючої деталі Змазування Коефіцієнт тертя ( f )
Без нагріву і охолодження З нагрівом або охолодженням
1. Сталь з вмістом вуглецю (0,3…0,5 %)   Мастило   0,08 – 0,20   0,13 – 0,24
2. Чавун Без мастила 0,09 – 0,17 0,13 – 0,18
3. Латунь Без мастила 0,04 – 0,10 0,17 – 0,35

Р

1 – охоплюєма деталь; 2 – охоплююча деталь; 3 - надставка.

Рисунок 10 – Схема з’єднання деталей з натягом.

 

2 Визначаємо тиск на спряжених поверхнях по формулі:

 

ρ = , МПа. (8)

 

де Nmax – найбільша розрахована величина натягу, мм;

Е1, Е2 – модулі пружності матеріалу охоплюємої (1) і охоплюючої (2)

деталі, н/мм2 ( таблиця 7);

с1, с2 – коефіцієнти пропорціональності для валу та втулки

 

Коефіцієнт пропорційності визначається по формулі

C1 = - µ1; C2 = + µ2;

де μ – це коефіцієнт Пуассона;

 

Для суцільного валу (d0 = 0)

 

С1 = 1- µ1;

 

Для масивного корпусу (D = ∞)

 

С2 = 1+ µ2.

 

Таблиця 7- Характеристика матеріалів

Матеріал Значення Е, Н/мм2 Коефіцієнт Пусена ( μ )
1. Сталь (1,87 – 2,16)*105 0,24 – 0,32
2. Чавун (0,88 – 1,47)*105 0,23 – 0,26
3. Мідь і її сплави (латунь, бронза) (0,98 – 1,28)*105 0,31 – 0,35

 

 

Приклад.

 

Визначити зусилля, необхідне для запресування суцільного стального валу

Ø150Н7/u7 на l = 120 мм в чавунний корпус (D = ∞, d0 = 0 ). Запресовка – всуху.

 

1 Визначаєм натяг для посадки Ø150Н7/u7 з таблиці26 [10].

Nmax = 0,230 мм.

 

2 Коефіцієнти пропорційності для валу і втулки

 

С1 = 1- µ1;

С1 = 1- 0,3 = 0,7

С2 = 1+ µ2.

С2 = 1+0,25 = 1,25.

 

3 В изначаємо тиск

 

 

4 Визначаємо зусилля подовжнього запресування

 

F = f · ρ · π · d · l кН.

F = 0,13· 72 3,14 50 110 = 161600 Н = 161,6 кН

 

Обладнання для запресування вибирають виходячи р розрахунку зусилля запресування з коефіцієнтом запасу 1,5…2 і габаритних розмірів деталей що спрягаються.

 

2.2.4 Вибір канату

 

Для строповки демонтуємих збіркових одиниць або деталей, що входять до їх складу(вказати конкретно), вибираємо канат, який розраховуємо в наступні послідовності.

До початку розрахунку виконуємо розрахункову схему (рисунок 11)

Схему строповки креслимо на окремому аркуші записки (приклад- рисунок 12).

На схемі строповки накреслиній в маштабі, виміряти кут нахилу канату до вертикалі – α і визначити довжину каната.

Рисунок 11 – Розрахункова схема строповки

 

 

Рисунок 12 – Строповка редукторного валу скіпової лебідки

 

1 Зусилля, виникаючі в одній гільці стропа,

 

, H (9)

 

 

де Q – вага піднімаємого вантажу, кг;

KH - коефіцієнт нерівномірності навантаження на гілки стропів;

при кількості гілок в стропі n = 4 і більше KH = 0,75; при n < 4 KH = 1;

m – коефіцієнт , який залежить від кута нахилу гілки α канату (вибираєм по таблиці 8);

n – число гілок в сторпі.

 

Таблиця 8 – Значення коефіцієнта m

α , град.
m 10,3 11,5 14,2

 

 

2 Розривне зусилля гілки стропа в цілому

 

P = S ×K, Н (10)

 

де K – коефіцієнт запасу міцності для стропа; приймаємо K= 6

 

3 Користуючись ГОСТ 3070-74, ГОСТ 3071-74, ГОСТ 2688 – 80 за розривним зусиллям канату в цілому підбирають діаметр канату і вказують його дані:

 

а) тип канату і ГОСТ на канат;

б) діаметр канату і його довжину;

в) розривне зусилля при тимчасовому сперечанні розриву 1660 Мпа.

 

Довжина канату визначаеться креслярсько по накресленній в маштабі схемі або розрахунковим шляхом з урахуванням розмірів деталі і кута нахилу каната.

 

 

2.3. Комплект документів на технологічний процес ремонту

 

Комплект технологічної документації на проведення ремонту складається на підставі ремонтної відомості і повинен мати титульний аркуш (рис. 12). Технологічні карти не супроводжуються якими-небудь описом. Нижче наводяться рекомендації, якими слід керуватися при розробці технологічних карт.

 

2.3.1. Карта технологічного процесу дефектації - КТПД

Складається на ремонтовану деталь. В карті передбачається механізоване очищення деталей від забруднень в мийних машинах. Характеристика мийних машин (табл.9,10) і рідин (табл.11) приведены нижче

 

Таблиця 9

Технічна характеристика струминно-моніторних пересувних установок

 

Показник   ОМ2- 5361 ОМ - 3360А ОМ -5285
Продуктивність очищення, м2 50. ..80 30...40 30. ..60
Робочий тиск, МПа води миючої рідини   -   1,6... 2 -   - 2.. 5
Температура на виході, Сº горячої води робочої рідини - -     60...90 95...100 - -
Витрати палива, кг/ч -   10...12   4.. .12