Характеристика ЗЕД України

Аналіз новітньої економічної історії України дозволяє помітити, що на всіх етапах її періодизації значну, а подекуди і вирішальну, роль відігравав зовнішній сектор. В перші роки незалежності традиційні зв’язки вітчизняних підприємств із закордонними партнерами дозволили отримувати потік валютних надходжень і за рахунок цього утримуватися «на плаву». Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) дала змогу забезпечити поступове відновлення української економіки, починаючи з другої половини 1998 р. – початку економічного зростання. Сприятлива кон’юнктура світових ринків металу та хімічної продукції в першій половині 2000х років допомогла Україні добитися найбільших темпів економічного зростання в Європі на той час. І саме великий рівень відкритості національної економіки, залежність її стану від експортоорієнтованих виробництв стали чинниками поглиблення фінансово-економічної кризи в період 2008-2010 рр. І це вже не кажучи про значення різних видів активності населення – від заробітчанської міграції з її перевагами та проблемами до різних видів туризму та ін.

Статистичні дані свідчать про значну залежність національної економіки від зовнішнього сектору (табл. 4.8).

Таблиця 4.8

Показники зовнішнього сектору України,
млн. грн., частки одиниці

Показник
Експорт
Імпорт
Сальдо	-75729	-15296	-30507
ВВП
Експортна квота	0,469	0,464	0,502
Імпортна квота	0,549	0,480	0,530
Зовнішньоторговельна квота	0,509	0,472	0,516
Відношення сальдо зовнішньоторговельного обороту до ВВП	-0,080	-0,017	-0,028

Аналіз географічної структури експорту дозволяє визначити наступне:

§ в період 2004-2008 рр. збільшилася питома вага країн СНД, зокрема Росії (на 5,5 в.п.), Китаю (на 5,2 в.п.), тоді як частка більшості інших розвинених або найбільш перспективних ринків скоротилася;

§ в період 2004-2008 рр. найбільш темпи зростання абсолютних обсягів експорту спостерігалося по відношенню до таких країн, як Китай та Єгипет (в 5 та 4 рази відповідно);

§ в структурі експорту до найбільшого зовнішньоторговельного партнера України – СНД слід вказати на скорочення питомої ваги співробітництва з Туркменістаном в сфері постачання промислових товарів та товарів широкого вжитку, Молдовою в сфері товарів споживання, тоді як збільшується обсяг постачання промислових товарів до Росії та Білорусі;

§ в 2010 р. найбільші експортні поставки здійснювались до Російської Федерації – 26,1% від загального обсягу експорту (залізничні або трамвайні локомотиви, шляхове обладнання, механічні машини, чорні метали, енергетичні матеріали, нафта та продукти її перегонки), Туреччини – 5,9% (чорні метали, насіння і плоди олійних рослин, енергетичні матеріали, нафта та продукти її перегонки, добрива, жири та олії тваринного або рослинного походження), Італії – 4,7%, Білорусі – 3,7%, Польщі – 3,5%, Німеччини – 2,9% та Індії – 2,8%;

§ в регіональному розрізі за 2010 р. найбільшим торговельним партнером України за експортом були країни СНД (36,5%), Європи (26,9%), Азії (26,7%), частка Африки – 5,9%, Америки – 3,9%, інше – Австралія і Океанія.

Аналіз географічної структури імпорту дає змогу відзначити наступне:

у загальному обсязі імпорту найбільші надходження здійснювались з Російської Федерації – 36,5% (енергетичні матеріали, нафта та продукти її перегонки, механічні машини, чорні метали), Китаю − 7,7% (механічні та електричні машини, взуття, полімерні матеріали, пластмаси, одяг текстильний та трикотажний), Німеччини − 7,6% (механічні та електричні машини, наземні транспортні засоби, крім залізничних, фармацевтична продукція, полімерні матеріали, пластмаси), Польщі – 4,6%, Білорусі – 4,2%, США – 2,9%, Італії – 2,3%;

в розрізі регіонів в 2010 р. найбільшими торговельними партнерами України в імпорті стали СНД (43,9%), Європа (32,9%), Азія (16,5%), на Америку припадає 4,7%, на країни Африки – 1,4%;

у порівнянні з 2004 р. дещо збільшилися обсяги і питома вага Російської Федерації, Китаю, Білорусі, Польщі;

в 2010 р. збільшились проти 2009 р. імпортні поставки з Китаю (на 71,9%), Російської Федерації (на 67,7%), Білорусі (на 51,7%), США (на 37,4%), Польщі (на 28,5%), Італії (на 22%), Німеччини (на 19,5%);

в 2010 р. у порівнянні з 2004 р. збільшилися обсяги імпорту з усіх наведених країн та регіонів, а найбільші темпи зростання співробітництва спостерігалися з Аргентиною, Мексикою, Австралією, ПАР, Канадою;

з точки зору питомої ваги імпортного співробітництва найбільшу позитивну динаміку в 2010 р. у порівнянні з 2004 р. виявили країни Азії (в основному Китай), Європи (за рахунок країн-сусідів) та Російська Федерація. Разом з тим, за більшістю наведених країн в 2010 р. питома вага не вирівнялася з докризовим періодом 2008 р.;

з країн СНД з огляду на специфіку товарної структури імпорту (енергоносії) та наявність тривалих зв’язків основним партнером і в 2004, і в 2010 р. залишається Російська Федерація.

Основу товарної структури українського експорту складали чорні метали та вироби з них – 32,3% від загального обсягу експорту. Мінеральні продукти становили 13,1%, механічне та електричне обладнання – 11%, продукти рослинного походження – 7,7%, продукти хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – 6,8%, транспортні засоби та шляхове обладнання – 6,3%, жири та олії тваринного та рослинного походження – 5,1%. За період 2008-2010 рр. частка основного товару – виробів з недорогоцінних металів в обсязі експорту скоротилася на 7,5 в.п., тоді як незначним чином збільшилася питома вага продуктів хімічної промисловості, мінеральних продуктів та машинобудування. Якісно криза товарну структуру експорту майже не змінила – замість одного товару з первісною обробкою, на який скоротився світовий попит, в Україні вивозять на експорт мінеральну сировину.

Мінеральні продукти традиційно складають понад третину обсягу імпорту товарів – 34,8%. На поставки механічного та електричного обладнання припадало – 13,4%, продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – 10,6%, недорогоцінних металів та виробів з них – 6,8%, транспортних засобів та шляхового обладнання, а також полімерних матеріалів, пластмаси та каучуку – по 6% від загальної вартості імпорту. При цьому у загальному обсязі імпорту товарів збільшилась частка електричних машин, наземних транспортних засобів, крім залізничних, чорних металів, зменшилась частка механічних машин, фармацевтичної продукції, паперу та картону.

Динаміка обсягів іноземних інвестицій в економіку України представлена на рис. 4.3. До десятки основних країн-інвесторів, на які припадає більше 82% загального обсягу прямих інвестицій, входять: Кіпр, Німеччина, Нідерланди, Російська Федерація, Австрія, Франція, Сполучене Королівство, Швеція, Віргінські Острови (Британські) та Сполучені Штати Америки. Динаміка обсягів інвестицій з України в економіку країн світу представлена на рис. 4.4. Прямі інвестиції з України здійснено до 46 країн світу, переважна їхня частка спрямована до Кіпру (92,3%). Зазначимо у даному зв’язку, що Кіпр вважається окремими фахівцями офшорною зоною.

Рис. 4.3 – Динаміка іноземних інвестицій в Україну

Рис. 4.4 – Динаміка інвестицій з України в економіку країн світу

В цілому слід вказати, що для України притаманна нестратегічна модель міжнародної спеціалізації економіки, що може бути конкурентоспроможною на зовнішньому ринку більшою мірою за рахунок порівняльних переваг у вартості природних ресурсів та робочої сили, а не технологічних конкурентних переваг. Так, відмінності в структурі національного та світового експорту свідчать про неефективність використання науково-технологічного потенціалу національної економіки, про закріплення за Україною статусу країни-експортера сировинних та низькотехнологічних товарів.

До групи показників, за якими можна оцінити масштаби ЗЕД, належать:

зовнішньоторговельний оборот (відображає загальний обсяг зовнішньоторговельних операцій з товарами та послугами)

(1)

сальдо зовнішньої торгівлі (чистий експорт) (відображає внесок зовнішньоторговельної діяльності у створення ВВП):

(2)

коефіцієнт покриття імпорту експортом (індекс стану балансу) (показує напрямок зовнішньоекономічної орієнтації, бажаним вважається значення коефіцієнту, більше за 1):

(3)

індекс умов торгівлі (за однакових умов постачання характеризує рух експортних та імпортних цін та їх взаємозв’язок, бажаним вважається значення індексу, більше за 1):

(4)

де - індекс цін на експортні товари; - індекс цін на імпортні товари

індекс концентрації експорту (відображає орієнтацію виробництва і-го товару на внутрішній або зовнішній ринок):

(5)

індекс імпортної залежності (характеризує рівень задоволення потреб внутрішнього ринку в і-му товарі за рахунок імпорту даного товару):

(6)

експортна (імпортна) квота (частка експорту (імпорту) у ВВП, яка характеризує ступінь відкритості економіки країни):

(7)

зовнішньоторговельна квота

(8)

показник інтенсивності зовнішньоторговельних операцій, який являє собою вартість експорту (імпорту, обороту) на 1 особу населення (зайнятих):

(9)

показники рівня заборгованості країни, які характеризують здатність країни відповідати за своїми зобов’язаннями:

(10)

(11)

(12)

(13)

де ЗБ – обсяг зовнішнього боргу; ОЗБ – теперішня вартість обслуговування боргу (дисконтована сума майбутніх платежів по боргу).

До показників, які характеризують структуру експортно-імпортних та інвестиційних операцій, належать:

частка окремих груп товарів чи послуг в загальному обсязі експорту (імпорту, зовнішньоторговельного обороту), частка окремих видів інвестицій в загальному обсязі залучених в Україну або вкладених Україною в економіку інших держав інвестицій;

частка окремих країн або географічних регіонів у загальному обсязі експорту (імпорту, зовнішньоторговельного обороту), частка окремих країн або географічних регіонів у обсязі залучених в Україну або вкладених Україною інвестицій, частка окремих галузей у обсязі залучених або вкладених Україною інвестицій;

індекс диверсифікації експорту (імпорту) характеризує відхилення структури експорту (імпорту) країни від структури світового експорту (імпорту), бажаним вважається зниження даного показника до 0:

(14)

де h_ij – частка і-го товару у експорті (імпорті) країни h_i – частка і-го товару у світовому експорті (імпорті); n – кількість досліджуваних товарних груп;

індекс географічної концентрації експорту (імпорту) характеризує розподіл економічної влади між країнами-виробниками певного товару, тобто умови конкуренції:

(15)

де - обсяг експорту (імпорту) певного товару і-ю країною; V – обсяг світового експорту (імпорту) даного товару, n – кількість країн-експортерів (імпортерів) товару.

До групи показників, які описують динаміку зовнішньоторговельних операцій, належать:

індекс вартості експорту (імпорту, обороту) – показує темп зростання вартісних обсягів:

(16)

де: , - фізичний обсяг торгівлі і-м товаром відповідно у звітному та базовому періодах; , - ціна і-го товару відповідно у звітному та базовому періодах;

індекс експортних (імпортних, зовнішньоторговельних) цін:

(17)

індекс фізичного обсягу експорту (імпорту, зовнішньоторговельного обороту):

(18)

індекс кількісної структури, який зазначення більше 1 відображає зростання в структурі експорту частки більш дорогих товарів за рахунок зниження частки більш дешевих:

(19)