Діуретичні засоби.

Механізм гіпотензивної дії діуретиків (фуросемид, дихлотіозид, клопамід) пов’язаний зі зниженням вмісту іонів натрію в м’язових клітинах судин, зменшенням загального периферичного опору судин, з виведенням надлишку рідини з організму, зменшенням об’єму циркулюючої крові. Проте тривале застосування діуретиків при гіпертонії порушує водно-електролітний обмін, тому їх застосовують в комбінації з іншими гіпотензивними препаратами.

 

Монотерапія з приводу гіпертонічної хвороби в наш час використовується лише в початкових стадіях хвороби. У більшості випадків застосовують комбіновану терапію з використанням гіпотензивних засобів з різними механізмами дії. Комбіноване застосування підвищує ефектив­ність гіпотензивних засобів та зменшує побічні ефекти.

Найуживаніші комбінації гіпотензивних засобів:

- діуретики з резерпіном, клофеліном, метилдофою;

- β-адреноблокатори з міотропними спаз­молітиками;

- резерпін + діуретик + спазмодітик міотропної дії;

- β-адреноблокатор + діуретик + спазмодітик міотропної дії;

- ніфедипін + анаприлін + діуретик;

- β-адреноблокатор + діуретик або антагоніст кальцію;

- діуретик + α- адреноблокатор або β-адреноблокатор або інгібітор АПФ;

- інгібітор АПФ + діуретик або антагоніст кальцію;

- інгібітор АПФ + β-адреноблокатор + діуретик тощо.

 

Фармакотерапія гіпертонічних кризів.

Гіпертонічний криз –стан, який характеризується значним підвищенням АТ, розладами мозкової та серцевої діяльності у хворих на гіпертонічну хворобу або при симптоматичній артеріальній гіпертензії. Виникненню кризів сприяють гостре нервово-психічне перенапруження, надмірне вживання алкоголю, різкі зміни погоди, відміна гіпотензивних препаратів.

Гіпертензивний криз виявляється головним болем, запамороченням, появою «туману» перед очима, нудотою і блюванням, відчуттям важкості за грудиною. Для правильного надання невідкладної допомоги в залежності від особливостей центральної гемодинаміки виділяють гіперкінетичний і гіпокінетичний кризи.

 

При гіперкінетичному кризі підвищення АТ зумовлене надмірною роботою серця (призначають під язик клофелін, анаприлін).

 

При гіпокінетичному кризі основним механізмом підвищення АТ являється підвищена периферична опірність (призначають під язик ніфедипін, каптоприл).