ПРОТИАРИТМІЧНІ ЗАСОБИ

 

Це препара­ти, які усувають порушення серцевого ритму. Роз­різняють тахіаритмії (прискорення серцевого ритму) та брадиаритмії (уповільнення серцевого ритму). При тахіаритміях підвищую­ться автоматизм, збудливість і провідність серця.

До тахіаритмій належать:

— екстрасистолія — позачергові серцеві скорочення;

— пароксизмальна тахікардія — напади серцевих скорочень ве­ликої частоти (понад 100—120 за 1 хв);

— миготлива аритмія — некоординовані скорочення окремих міокардіоцитів, при цьому не може відбутися повноцінна систола.

При брадіаритміях порушується проведення нервового імпуль­су в серцевому м`язі; пульс уповільнюється до 30—40 за 1 хв.

 

Класифікація препаратів, що знімають тахиаритмії:

1. Мембраностабілізувальні препарати: хінідину сульфат, новокаїнамід, лідокаїн, етмозин, дизопірамід, фенітоїн (дифенін).

2. β-Адреноблокатори: анаприлін (пропранолол).

3. Засоби, що продовжують реполяризацію (β-адреноблокатори): аміодарон (кордарон).

4. Блокатори кальцієвих каналів (антагоністи кальцію): верапаміл (ізоптин, фіноптин).

5. Препарати калію: калію хлорид, панангін (аспаркам).

 

Мембраностабілізувальні засоби порушують проникність іонів натрію, калію, кальцію, хлору крізь мембрани кардіоміоцитів, знижують збудливість і провідність серця.

Новокаїнамід — протиаритмічний засіб швидкої дії. За хімічною будо-вою близький до новокаїну. Застосовують при різних видах аритмій. Побічна дія: при швидкому внутрішньовенному введен­ні — колапс, зупинка серця.

Хінідину сульфат — протиаритмічний засіб, що є ізомером про­тима-лярійного препарату хініну. Високотоксичний.

Лідокаїн — місцевоанестезувальний засіб, що має виражену проти-аритмічну активність. Застосовують при аритміях на фоні інфаркту міокарда.

 

β-Адреноблокатори

Анаприлін (пропранолол) порушує надходження іонів натрію у серце, уповільнює ритм. Застосо­вують при аритміях.

Аміодарон (кордарон) — блокує кальцієві канали клітинних ме­мбран. Розширює вінцеві судини сер­цяі. Застосовують для лікування тахіаритмії та стенокардії.

 

Блокатори кальцієвих каналів (антагоністи кальцію) пригнічують надходження в кардіоміоцити іонів кальцію, зменшують збудливість і про-відність серця.

Верапаміл (ізоптин, фіноптин) — антагоніст кальцію, що має вира-жену протиаритмічну дію. Застосовують при аритміях, стенокардії, гіпертонії.

 

Препарати калію проникають всередину міокардіоцитів та покращують метаболізм. При швидкому введенні іонів калію може настати зупинка серця.

Калію хлорид застосовують внутрішньо у вигляді 10% розчину по 1 столовій ложці після їди та внутрішньовенно крапельно у ви­гляді 0,25% розчину для лікування аритмій, особливо на фоні гіпокаліємії. Побічна дія — подразнення слизової оболонки шлун­ка.

Панангін (аспаркам) — комбінований засіб, що містить ка­лію та магнію аспарагінат. При прийманні внутрішньо не подраз­нює слизові оболонки. Застосовують як і калію хлорид.

Також як протиаритмічні застосовують етмозин, дизопірамід, аймалін .

Класифікація препаратів, що знімають брадиаритмії:

1. β-Адреноміметики: ізадрин (ізопреналін).

2. α-,β-Адреноміметики: адреналіну гідрохлорид (епінефрин).

3. Симпатоміметики: ефедрину гідрохлорид.

4. М-Холіноблокатори: атропіну сульфат, іпратропію бромід, настойка беладонни, краплі Зеленіна.

3. Засоби, які застосовують при недостатності вінцевого кровообігу. Принципи фармакотерапії при недостатності вінцевого кровообігу. Засоби для зняття нападів стенокардії (валідол, нітрогліцерин). Механізм дії. Шляхи введення. Особливості дії препаратів нітрогліцерину пролонгованої дії (сустак, нітронг, тринітролонг, ізосорбіт тринітрат, молсидомін). Засоби для профілактики нападів стенокардії (анаприлін, верапаміл, ніфединін, аміодарон, дипіридамол, папаверин, карбокромен, но-шпа). Застосування. Побічна дія.