Препарати горицвіту

Настій трави горицвіту, адонізид (новогаленовий ЛП). Вони менш активні, ніж препарати наперстянки, конвалії і строфанту; менш стійкі, з менш тривалою дією. Мають седативну (заспокійливу) дію, не кумулюють. Застосування: легкі випадки хронічної серце­вої недостатності, неврози, дистонії.

 

Особливості введення з урахуванням кумулятивних властивостей:

— серцеві глікозиди наперстянки накопичуються в організмі, то­му їх призначають за схемою: спочатку проводять початкову дигіталізацію (наси-чення організму препаратами), потім призначають підтримувальну терапію. Підтримувальна доза як правило у 4-5 ра­зів менша за дозу початкової дигіталізації;

— серцеві глікозиди в ампулах вводять виключно внутрішньовенно повільно! Вміст ампули розчиняють у 10—20мл ізотонічного розчину NaCl;

— строфантин вводять внутрішньовенно протягом 5 -7хв;

— серцеві глікозиди несумісні з препаратами кальцію, блокаторами кальцієвих каналів, адренергічними за­собами, препаратами калію;

 

Токсична дія серцевих глікозидів, заходи щодо запобігання та лік-відації їх:

при комбінації глікозидів з діуретиками (сечогінними) посилю­ється їх токсична дія внаслідок гіпокаліємії. При цьому необхідне призначення препаратів калію.

 

Основні симптоми передозування:

— диспепсія, брадикардія, неспокій, розлади кольорового зору, пере-важає жовто-зелений колір.

Лікування передозування серцевих глікозидів включає:

— відміну препаратів;

— призначення внутрішньо активованого вугілля чи інших сорбентів;

— препарати калію (калію хлорид, панангін, аспаркам);

— антидоти серцевих глікозидів (унітіол);

— м-холіноблокатори (атропіну сульфат, настойка беладонни, краплі Зеленіна);

— протиаритмічні та інші засоби.

 

Неглікозидні кардіотонічні засоби - добутамін, каптоприл, рибоксин, мілдронат, фосфаден, креатину фосфат, калію оротат, анаболічні стероїди, вітаміни Е, С, групи В.

Неглікозидні кардіотоніки застосовують з метою короткочас­ної терапії гострої серцевої недостатності після операцій на серці.

2. Протиаритмічні засоби (хінідину сульфат, новокаїнамід, лідокаїн, анаприлін. аміодарон, етмозин, калію хлорид, панангін, дизопірамід, аймалін, атропіну сульфат, ізадрин). Загальна характеристика. Класифікація. Особливості дії, застосування окремих препаратів.