Невідкладна допомога

1. Припинення дії травмуючого агента, (винесення із вогню, видалення гарячих предметів, зрізання одягу).

2. Рано розпочате й тривале охолодження (холодною проточною водою або міхурами із льодом впродовж 20-30 хв).

3. Протишокові заходи (анальгетики в поєднанні з антигістамінними препаратами).

4. Для попередження турнікетного ефекту з постраждалого необхідно зняти металеві прикраси (кільця, браслети тощо).

5. Профілактика інфікування ранової поверхні (накладення пов’язок з 0,2% Sol. Furacilinum, 3,0-5,0% Sol. Acidi borici).

6. Початок інфузійної терапії (плазмозамінників: 0,9% Sol. sodium chloride, Polyglucinum, Rheopolyglucinum – 1-1,5л).

7. Евакуація постраждалого в лікувальний заклад.

8. Тепле питво соляно-лужних розчинів (1-2г харчової соди та 3-4г повареної солі на 1л води, мінеральна вода).

Відмороження — це пошкодження тканин організму внаслідок дії на них низьких температур. Відмороження можливі навіть за температури вище 0°С, особливо при періодичних відлигах. До відмороження призводить тривале перебування у мокрому і тісному взутті, у нерухомому стані на холоді і у снігу, під холодним дощем. Найчастіше уражаються кінцівки, насамперед нижні. Надаючи першу медичну допомогу, постраждалого кладуть у ванну з теплою водою, а коли такої можливості немає, то захищають від холоду на місці: дають йому випити гарячий чай, каву, а мокрий одяг, мокре взуття замінюють сухим. Якщо ще не настали зміни у тканинах (пухирі на шкірі, змертвіння), то відморожені місця протирають спиртом чи одеколоном й обережно розтирають ватним тампоном або чистими сухими руками до почервоніння шкіри. Якщо ж зміни вже є, то пошкоджені місця протирають спиртом і накладають стерильну пов’язку. Не рекомендується при відмороженнях будь-якого ступеня розтирати ушкоджені місця шкіри снігом, бо це може погіршити стан постраждалого.