Попередження ускладнень

Речовини, яким властиві задушлива та загально отруйна дія

Речовини, які порушують генерацію проведення та передачу нервового імпульсу периферичної нервової системи (ФОС)

Речовини, яким властиві задушлива та нейротоксична дія (аміак).

Речовини, які порушують обмін речовин та структуру клітин -цитохімічні або метаболічні отрути: ( діоксан, галогенізовані вуглеводні,етиленоксид).

 

Осередок хімічного ураження – територія, в межах якої в результаті аварії на ХНО виникли масові ураження людей, зараження місцевості.

 

Стійкість і дія на людину більше 1 години – стійкі і сповільненої дії, менше 1 години – нестійкі і швидкої дії.

 

– стійкі, швидкої дії (ФОС, анілін);

– стійкі, сповільненої дії(сірчана кислота, етилсвинець);

– нестійкі, швидкої дії(хлор, аміак, синильна кислота, оксид вуглецю);

– нестійкі, сповільненої дії(бромметил, азотна кислота, гексахлоран).

 

- одномоментне (від кількох хвилин до кількох десятків хвилин) ураження значної кількості людей;

- швидкий прояв інтоксикації із значною кількістю тяжких уражень;

- дефіцит часу для органів охорони здоров’я для організації роботи.

- потреба в евакуації постраждалих за один рейс.

 

 

- формування санітарних втрат йде повільно (декілька годин);

- наявність деякого резерву часу для корегування роботи закладів охорони здоров’я;

- необхідність активного виявлення постраждалих серед населення;

- евакуація здійснюється за декілька рейсів.

 

. Запобігання подальшого надходження отрути в організм та прискореннявиведення її з органів та тканин

Застосування протиотрут (антидотів)

Патогенетична та симптоматична терапія

Попередження ускладнень

повідомлення персоналу ХНО та населення про хімічну аварію;

- використання індивідуальних та колективних засобів захисту;

- негайна евакуація населення (при необхідності);

- надання медичної допомоги постраждалим та їх евакуація в лікувальні заклади;

- проведення санітарної обробки і дегазації;

- хімічний контроль за навколишнім середовищем, джерелами водопостачання, продуктами харчування.

 

Хімічна обстановка – це умови, які виникають після аварії на хімічно-небезпечному об’єкті (ХНО), внаслідок забруднення об’єкта, навколишнього середовища сильнодіючими отруйними речовинами (СДОР)

 

?

?

у встановленні масштабів хімічного забруднення,

дій аварійно-рятувальних служб,

застосування різних варіантів захисту населення і вибору найбільш доцільних управлінських рішень, при яких виключаються подальші хімічні ураження людей та середовища.

 

- методом прогнозування (в штабах і формуваннях ЦЗ);

- за даними хімічної розвідки (на об’єктах економіки і місцевості).

 

- робоча карта з позначеними на ній об’єктами економіки, формуваннями ЦЗ;

- дані хімічної розвідки про масштаби хімічного зараження;

- розрахункові (довідкові) таблиці для оцінки хімічної обстановки.

 

- місце, час аварії;

- тип СДОР, його кількість на об’єкті;

- метеорологічні умови, рельєф місцевості;

- ступінь захищеності персоналу об’єкту, населення забрудненого району.

 

- зона безпосереднього зараження (розливу СДОР);

- зона поширення забрудненого повітря (парів СДОР).

 

- визначення кордонів осередку і площі зон зараження СДОР;

- визначення глибини поширення забрудненого повітря;

- визначення стійкості СДОР на місцевості;

- визначення кількості можливих уражених серед персоналу ХНО та населення;

- визначення кількості заражених СДОР споруд, техніки, майна, продуктів харчування та джерел водопостачання;

- визначення часу підходу зараженого повітря до різних об’єктів.

 

- можлива кількість уражених серед персоналу об’єкту, населення і аварійно-рятувальних формувань ЦЗ;

- обсяг робіт з надання медичної допомоги ураженим;

- можливості і умови евакуації уражених, хворих і населення з осередку хімічного забруднення;

- придатність до вживання продуктів харчування і питної води.

 

групи (ланки) хімічної розвідки;