Закон України “Про правовий режим надзвичайного стану” (2000)
Основи законодавства України про охорону здоров'я (1992)
Стаття 37. Подання медичної допомоги в невідкладних та екстремальних ситуаціях.
Закон України “Про правовий режим надзвичайного стану” (2000)
Стаття 1. Визначення надзвичайного стану.
Стаття 25 цього Закону передбачає: “Особам, які постраждали від надзвичайних ситуацій, в тому числі при проведенні аварійно-рятувальних робіт, відшкодовуються заподіяні матеріальні збитки, та надається інша необхідна допомога на умовах і в порядку, встановленому законом“.
Закон України “Про Цивільну оборону України” утворює правове поле організації системи цивільної оборони, яка має своєю метою захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.
Закон України “Про державний матеріальний резерв” визначає загальні принципи формування, розміщення, зберігання, використання поповнення та освіження запасів державного матеріального резерву і регулює відносини в цій сфері.
Закон України “Про аварійно-рятувальні служби”.Згідно статті 8 цього закону ДСМК визначена особливим видом державних аварійно-рятувальних служб.
Законами України: “Про аварійно-рятувальні служби” та “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” сформульовані певні вимоги щодо рівня підготовки, атестування та обліку, рятувальників і аварійно-рятувальних служб, до яких віднесені і ДСМК.
Закон України “Про аварійно-рятувальні служби” вперше окреслив правове поле діяльності ДСМК, як особливого виду державних аварійно-рятувальних служб. Закон України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” містить статтю 13 “Медичний захист”, в якій перелічені заходи запобігання або зменшення ступеня ураження людей/
.
“Про взаємодію медичних служб Збройних Сил та інших військових формувань із державною системою охорони здоров’я і про створення загальнодержавної системи екстремальної медицини” (від 16.10.1993 р. №819).
- “Концепція створення єдиної державної системи запобігання і реагування на аварії, катастрофи та інші надзвичайні ситуації” (від 7.07.1995 р. №501).
- “Про утворення державної служби медицини катастроф” (від 14.04.1997 р. № 343).
- “Про порядок перетинання державного кордону України аварійно-рятувальними формуваннями для локалізації і ліквідації надзвичайних ситуацій, зумовлених стихійним лихом, аваріями і катастрофами” (від 21.08.1997 р.)
- “Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру” (від 3.08.1998 р. №1198).
- “Про порядок створення і використання резервів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків” (від 23.03.2001 р. №308).
- “Про затвердження Положення про державну службу медицини катастроф” (від 11.07.2001 р. №827).
- “ Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру за їх рівнями”( від 04.03.2004 р. № 368).
Надзвичайний стан на всій території України або в
окремих її місцевостях вводиться постановою Верховної Ради України
з негайним повідомленням Президента України або Указом Президента
України, який підлягає затвердженню Верховною Радою України.
Надзвичайний стан на території Республіки Крим вводиться з
негайним повідомленням Верховної Ради Республіки Крим.
ішення про введення надзвичайного стану доводиться органом,
що запроваджує надзвичайний стан, до відома населення через
засоби масової інформації не пізніш як за 6 годин до його
введення, за винятком випадків, передбачених статтею 7 Закону.
В разі введення надзвичайного стану Указом
Президента України Президент України не пізніше трьох годин з
часу підписання зобов'язаний передати Указ про введення
надзвичайного стану Верховній Раді України, а Верховна Рада
України зобов'язана розглянути переданий їй Указ протягом не
більше 24 годин.
В період між сесіями Верховна Рада розглядає Указ про
введення надзвичайного стану не пізніше 72 годин з моменту його
прийняття.
При оголошенні через засоби масової інформації Указу
Президента України про введення надзвичайного стану народні
депутати України зобов'язані прибути на засідання Верховної Ради
України без спеціального виклику і в найкоротший строк. Органи
державної влади зобов'язані сприяти негайному прибуттю народних
депутатів на засідання Верховної Ради України.
Стаття 10. Указ Президента України про введення надзвичайного
стану втрачає силу, якщо Верховна Рада України не затвердила його
в передбачені статтею 9 Закону строки, про що населення
відповідної території сповіщається Верховною Радою через засоби
масової інформації чи іншим способом.
Стаття 11. Надзвичайний стан на всій території України може
бути введено на строк не більше 30 діб і не більше 60 діб в
окремих місцевостях.
Якщо Верховна Рада України не продовжила строк дії
надзвичайного стану, то після закінчення строку, передбаченого
частиною першою цієї статті, дія Указу чи постанови про введення
надзвичайного стану припиняється.
Верховна Рада України може продовжити дію надзвичайного стану
не більш як на 30 діб.