Створення сприятливих умов праці на підприємствах

 

Питання про умови праці у країнах Європейського Союзу, порівняно з умовами праці в Україні, знаходиться у площині співвідношення загального європейського законодавства і національного законодавства кожної з держав-членів ЄС. До факторів умов праці, що досліджуються у країнах ЄС, в першу чергу належать:

Ø тривалість робочого часу;

Ø організація праці (інтенсивність, темп, автономна праця);

Ø безпека і здоров’я на виробництві (фізичний ризик, психологічний ризик);

Ø оплата праці.

Факторами, які впливають на умови праці в ЄС, є також: можливість удосконалення професійних навичок і навчання, освіта, вік, стать, статус працівника, особисті фактори. За відмінністю від законодавства України, сфера застосування колективних угод практично не обмежується. Сторони роздивляються їх як найбільш оптимальний засіб закріпити прийняті умови праці, що створює гарантії у діяльності як роботодавця, так і працівників. Для вирішення проблем треба поставити метою використання досягнення інших галузей науки, які вивчають фізіологію і психологію праці, соціологію, гігієну і охорону праці.

Також треба використовувати досвід країн Європейського Союзу, де сформована модель якості робочого місця, яка передбачає створення таких умов праці, які є основою успіху економічних процесів. Європейська комісія на її основі запропонувала програму економічних і соціальних реформ, яка передбачає найближчим часом підняти темпи росту ВВП до 3% за рік і створити більш 6 млн. робочих місць. Одним з основних обмежень росту в Україні є демографічний чинник.

За прогнозними даними ООН, населення земного шару збільшиться у 2020 р. на 17,7% і складе 7,7 млрд. людей. Майже на 97% цей приріст буде забезпечений з урахуванням збільшення чисельності населення найменш розвинених країн (країн Європи і Японії). За цими умовами підвищення продуктивності праці забезпечить більш 90% приросту ВВП у розвинених країнах. У країнах Євросоюзу на забезпечення працівника засобами індивідуального захисту витрачується від 500 до 800 євро, враховуючи те, що роботодавці витрачують великі кошти на покращення умов праці й охорону здоров’я працівників. Реалізація цілеспрямованих заходів з покращення умов і охорони праці дозволить зменшити показник загального виробничого травматизму, приблизити його значення до рівня розвинених європейських країн, зменшити питому вагу працівників, зайнятих в умовах, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормам.

 

Рекомендована література

1. Гогіташвілі Г.Основи охорони праці: навчальний посібник — Львів: Новий Світ — 2000. — 231 с.

2. Бисік Г. П., Іоничева С. П., Рубанцов С. І. Наукова організація праці. Короткий курс: Навчальний посібник. Хабаровськ: Хабаровський прикордонний інститут Федеральної служби безпеки Російської Федерації, 2005. — 165 с.

3. Лукашевич В. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навч. посібник. — Львів: Новий Світ — 2008. — 248 с.

4. Охорона праці / За ред. Бедрія Я. — К., 2002. — 203 с.

5. Мацюк Р., Безпека життєдіяльності та охорона праці. — Львів, 1996. — 145 с.

6. Костюк В. Умови праці по законодавству Європейського Союзу // Справочник кадровика. К. — №4. — 2007. — 304 с.

7. Фролов О. П. Забота об охране труда работающих — основа повышения эффективности производства // Кадры предприятия. М. — №4. — 2008. — 115 с.

8. Русак О. Н., Малаян К. Р., Занько Н. Г. Безопасность жизнедеятельности. — СПб.: «Лань», 2001. — 448 с.

9. Экология и безопасность жизнедеятельности / Под ред. Л. А. Муравья. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. — 447 с.

10. Кодекс законів про працю України: офіц. видання: текст із змінами та доповненнями станом на 15 липня 2007 р. / Україна. Закони, Міністерство юстиції України. — К.: Ін Юре, 2007. — 152 с.