Поняття, предмет та мета менеджменту персоналу

Менеджмент персоналу — це цілеспрямована діяльність керівництва організації щодо персоналу з метою максимізації прибутку при одночасному забезпечені задоволення персоналу своєю діяльністю.

Менеджмент персоналу можна розглядати на трьох рівнях, які представлені на рис. 2.1.

		Соціальне явище, сфера професійної діяльності
	Менеджмент персоналу
		Навчальна дисципліна
			Галузь науки, предмет наукових досліджень

 

 

Рис. 2.1. Рівні менеджменту персоналу

 

Предметом дисципліни виступає формування системи ефективного менеджменту персоналу за допомогою створення оптимальних соціально-трудових відносин у організації.

Менеджмент персоналу полягає у:

Ø формуванні системи управління персоналом та системи її оцінки;

Ø плануванні кадрової роботи;

Ø розробці оперативного плану роботи персоналу;

Ø визначенні кадрового потенціалу;

Ø досягненні високих цілей соціально-економічної ефективності менеджменту персоналу.

У спрощеному виді під менеджментом розуміють вміння домагатися поставлених цілей, використовувати працю, інтелект, мотиви поведінки інших людей. Сучасний менеджмент персоналу — це управління діяльністю людей у різних організаціях.

Поняття управління персоналом довгий час було відсутнім у вітчизняній практиці, хоча у системі управління кожної організації існувала підсистема управління кадрами та соціальним розвитком колективу (відділ кадрів), основну частину роботи якої виконували лінійні керівники. У даний час менеджмент персоналу відрізняється від традиційного управління кадрами. Ці відмінності відображені у табл. 2.1.

Менеджмент персоналу полягає у забезпеченні цілей підприємства за рахунок наукового підходу до управління персоналом.

Мета менеджменту персоналу ― забезпечити реалізацію відповідної концепції управління персоналом та формування особистості з високою відповідальністю і компетенцією.

Провідними цілями менеджменту персоналу є:

Ø підвищення ефективності функціонування організації;

Ø поліпшення якості трудового життя персоналу.

Названі цілі органічно пов’язані між собою, невідривні одна від одної.

Синтетичним показником ефективності діяльності організації є продуктивність (П).

 

, (2.1)

 

де: Д — сукупний доход, одержаний від реалізації товарів та послуг;

В — сукупні витрати на виробництво.

Об’єкт менеджменту персоналу — поняття широке, воно охоплює організацію як єдине ціле, кожен структурний підрозділ незалежно від кількості ієрархічних рівнів управління, первинні трудові колективи, кожного найманого працівника незалежно від статусу в організації.

Стосовно поняття суб’єкту менеджменту персоналу існують різні погляди. Одні віддають перевагу лінійним керівникам, другі — службі персоналу (відділу кадрів), треті допускають співпрацю служби персоналу з лінійними керівниками з перевагою у прийнятті рішень або лінійних керівників, або керівництва служби персоналу.

 

 

Таблиця 2.1.

Відмінності менеджменту персоналу від

традиційного управління кадрами

 

Управління кадрами	Менеджмент персоналу
Вертикальне управління підлеглими	Горизонтальне управління і турбота про всі ресурси, акцент на формуванні команди
Централізована кадрова функція у відділі кадрів (планують спеціалісти). Керують персоналом лінійні керівники	Децентралізована кадрова функція у ліній­ному менеджменті: спеціалісти з кадрових питань надають підтримку в управлінні персоналом лінійним менеджерам
Кадрове планування — наслідок виробничого планування і реакція на нього; зв'язок односторонній	Планування людських ресурсів повністю інтегроване в корпоративне планування. Зв'язок двосторонній.
Мета — забезпечення наявності потріб­них людей у потрібних місцях, у потріб­ний час і звільнення непотрібних людей. Співробітники ― один з факторів вироб­ництва, «фігура в шахах».	Мета ― об'єднанні людей, їх зусиль і професійного досвіду зі стратегією і цілями компанії Співробітники ― об'єкт корпоративної стратегії
Кадрова політика націлена на досягнення компромісу між економічними соціальними партнерами	Менеджмент персоналу націлений на розвиток цілісної сильно корпоративної культури збалансування поточних потреб інтегрованої організації з навколишнім середовищем