Кількісні характеристики надійності

Під критерієм надійності розуміють міру, за якою оцінюється надійність виробу.

Як відомо, вироби поділяються на ті, що відновлюються, і на ті, що не відновлюються. Критеріями надійності виробів, що відновлюються, є:

1. Імовірність безвідмовної роботи Р(t) - імовірність того, що в межах заданого часу з початку роботи відмова об'єкта не виникає, називається імовірністю безвідмовної роботи. Статистично імовірність Р(t) можна визначити за формулою:

Р(t)=(N(t_o)-n(t))/ N(t_o), (5)

де N(t_о) - число виробів, поставлених на випробування в момент часу t_о=0;

n(t) - число виробів, що відмовляють за час t.

2. Інтенсивність відмов l(t) [1/год.]. Інтенсивність відмов l(t) характеризує середню імовірну кількість відмов протягом одиниці часу (як правило оцінюється кількістю відмов протягом однієї години).

3. Середнє напрацювання Т_СР [год.]. Середнє напрацювання до відмови Т_СР характеризує найбільш ймовірний час, у межах якого виникає відмова засобів зв’язку даного типу.

Співвідношення між l(t) та Т_СР визначається за формулою:

l = 1/Т_СР (6)

Для періоду нормальної експлуатації справедливий так званий експоненціальний закон надійності: для більшості засобів зв’язку

Р(t)=e^-lt (7)

 

4.Інтенсивність відновлення µ(t) [1/год.];

5. Середній час відновлення засобу зв’язку після його відмови Т_В [год]

Співвідношення між µ(t) та Т_В визначається за формулою:

 

µ = 1/Т_В (8)

Комплексні показники надійності засобів зв'язку і автоматизації, що відновлюються при проведенні ремонту.(СЛАЙД №20)

Для оцінки надійності засобів зв'язку, що відновлюються при проведенні ремонту, з урахуванням реальних умов експлуатації і проведенням технічного обслуговування застосовуються такі показники, як коефіцієнт готовності К_Г., коефіцієнт оперативної готовності К_ОГ і коефіцієнт технічного застосування К_ТЗ.

Коефіцієнт готовності К_Г визначається за формулою:

К_г=Т_сер/( Т_сер+Т_в) (9)

де Т_СР - середнє напрацювання,

Т_В - середній час на відновлення засобу зв'язку при появі раптових (непередбачуваних відмов).

Коефіцієнт готовності К_Г характеризує ймовірність справного стану засобу зв'язку у будь-який довільний час. Якщо деякі відмови передбачувані, то вони можуть бути усунені шляхом технічного обслуговування при наявності апаратури прогнозування відмов.

Коефіцієнт оперативної готовності характеризує ймовірність того, що засіб зв'язку у будь-який довільний час буде знаходитися у справному стані та відпрацює протягом часу t. Цей показник дуже важливий для засобів оперативного зв'язку;

К_ОГ = К_ГP(t) (10)

Коефіцієнт технічного застосування К_ТЗ визначається за формулою:

К_тз=Т_пз/( Т_пз + Т_пр) (11)

де Т_ПЗ - час застосування засобу зв'язку за прямим призначенням,

Т_ПР - час простою засобу зв'язку, враховуючі час на проведення усіх видів ремонту, в тому числі технічне обслуговування.

Цей показник характеризує ефективність застосування засобу зв'язку.

 

5. ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ДИСПЕТЧЕРА ЯК ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ЕЛЕМЕНТА АСЗОУ(СЛАЙД №21)

Функції диспетчера в АСЗОУ зводяться до контролю функціонування технічних засобів прийому, переробки та відображення інформації, видачі наказів пожежним частинам, контролю та оцінки загальної оперативної обстановки в місті і гарнізоні пожежної охорони. У випадку відмови будь-якоїсь ланки АСЗОУ диспетчер повинен ввести в дію резервну або прийняти виконання її функцій на себе.

Робота диспетчера АСЗОУ характеризується:

- швидкодією,

- точністю виконання операції,

- надійністю та психологічним навантаженням.

Швидкодія – це кількість виконаних операцій за одиницю часу

Б = (N_д /t)^b,

Де N_д – кількість виконаних операцій;

t – контрольований відрізок часу;

b –коефіцієнт складності виконуваних операцій.

Точність виконання операцій – це ступінь відповідності виконання визначених операцій заданому алгоритму. Вона залежить від ступеня складності виконуваних операцій, умов і режиму роботи, стану нервової системи диспетчера, особистих його здібностей, навченості та інших факторів.

Точність роботи диспетчера характеризується безпомилковістю Р_j або інтенсивністю помилок l_j на одну виконану операцію:

Р_j = (N_j – n_j)/ N_j ,

де N_j – кількість виконаних операцій j – го виду;

n_j – кількість допущених помилок;

l_j = n_j / N_jТ_j,

де Т_j – середній час виконання операцій j – го виду.

Останній вираз справедливий для ділянки стійкої працездатності диспетчера (рис. 1). Стосовно до заданого алгоритму виконання операцій диспетчером ймовірність безпомилковості дорівнює

де N_Т – кількість різних операцій (j = 1, 2, ... N_Т); N_В – кількість виконаних операцій j – го виду.

Здатність диспетчера включитися в роботу в будь-який момент характеризується коефіцієнтом готовності

К_Г = 1 – Т₀/Т_Д,

де Т₀ – час, протягом якого диспетчер за будь-яких причин не може виконати свої обов’язки; Т_Д – загальний час диспетчера у зміні.

Несвоєчасне виконання тих чи інших операцій диспетчером знижує ефективність функціонування системи в цілому, що може кваліфікуватися як припущення помилок. Ймовірність своєчасного виконання диспетчером поставлених задач за час протягом часу t < t

де t_лім – лімітований час, що надається диспетчеру на виконання поставлених задач;

f(t) – функція розподілу часу рішення задач диспетчером.

У загальному випадку ліміт часу може бути як постійним, так і випадковим.

Надійність диспетчера – це здатність зберігати задану швидкодію при заданій точності виконання операцій у визначених умовах роботи на контрольованій ділянці часу

 

Р_Д = Р_безпом(t)×Р_СВ(t).

 

Психологічне навантаження – це завантаженість протягом зміни. Її можна характеризуватися відношенням часу безпосередньої зайнятості прийом, переробкою інформації, вироблення управлінських рішень до загального часу чергування в зміні Т_Д :

К_З = t₀/T_Д.

 

Фізіологією праці рекомендується К_З = 0,75.