Г. ДОПОМОГА ПРИ ПРОВЕДЕННІ ЗОНДУВАННЯ ШЛУНКА.

І. Місце проведення:

дитячий стаціонар.

ІІ. Оснащення робочого місця:

1. Тонкий шлунковий зонд №10-15, діаметром 3-5 мм і довжиною 1,0-1,5м.

2. Шпатель, бинт.

3. Лоток.

4. Стерильний шприц - 20 мл.

5. Штатив для пробірок.

6. 8-10 пробірок.

7. Пробні сніданки.

8. 0,1% розчин гістаміну - 0,5 мл для підшкірного введення (проба з гістаміном).

9. Серветка.

ІІІ. Попередня підготовка до виконання навику:

Дослідження проводити ранком до прийняття їжі.

Підготовка рук медичного працівника (розділ 1, пункт 1).

1. Покласти пінцетом на лоток тонкий шлунковий зонд, який стерилізуєть­ся в стерилізаторі методом кип'ятіння 15 хвилин.

2. Серветкою тримати кінчик зонда і провести вимірювання відстані від перенісся до пупка. Поставити відмітку.

3. Дитину посадити на стілець біля столу, відкрити рот і ввести шпатель,
обгорнутий марлею. Стати з правого боку від хворого, лівою рукою об­хопити шию дитини, а правою рукою тримати зволожений водою зонд на відстані 10см від кінця.

4. Ввести зонд за корінь язика, запропонувати дитині ковтати і глибоко дихати.

5. Прослідкувати за тим, щоб носові ходи у дитини були вільні і вона змогла добре дихати

6. Зонд ввести в шлунок до мітки. Слину при введенні зонда витирати рушником.

7. Після введення зонда починають порціями добувати вміст шлунка.
IV. Основний етап виконання:

1. Зразу ж після введення тонкого шлункового зонда повністю отримати
вміст шлунка. Це І порція.

2. Після цього на протязі години кожні 15 хвилин добувати шлунковий сік,
відсмоктуючи його шприцом.

Це порції базальної секреції - порції II, III, IV, V.

3. Ввести через зонд в шлунок пробний сніданок і через 15 хвилин добути
шприцом 10 мл, а ще через 15 хвилин повністю відкачувати шприцом
вміст шлунка. Це порції VI і VII, які є показниками нервово-рефлекторної
фази секреції.

Замість пробного сніданку проводиться гістамінова проба під контро­лем супрастину: 0,1% розчин гістаміну - 0,5 мл вводиться підшкірно.

4. Потім через 15 хвилин на протязі години добувати вміст шлунка - порції
VIII, IX, X, XI. Ці порції є показниками нервово-хімічної фази секреції.

5. Фракційний метод дослідження шлункової секреції дозволяє визначити
фази секреторної діяльності шлунка, а також тип секреції. До введення
пробного сніданку в шлунок визначається 50 мл секрету, загальна кис­лотність - 10 одиниць, вільна соляна кислота відсутня. Після пробного
сніданку кількість секрету може бути різним, загальна кислотність 40-60
одиниць, вільна соляна кислота 20-40 одиниць, а зв'язана з білками до
20 одиниць.

6. Після виведення зонда з шлунка хвору дитину треба покласти у ліжко на
20-30 хвилин, за дитиною спостерігати.

Ґ. ДОПОМОГА ПРИ ПРОВЕДЕННІ ДУОДЕНАЛЬНОГО ЗОНДУВАННЯ.

І. Місце проведення:

стаціонар, процедурний кабінет.

ІІ. Оснащення робочого місця:

1. Тонкий дуоденальний зонд з металевою маслиною на кінці, з декількома
отворами або з гумовою маслиною.

2. Штатив для пробірок.

3. Пробірки.

4. Шприц - 20 мл.

5. Ниркоподібний лоток.

6. 33% розчин сульфату магнію, 0,1% розчин атропіну, 2% розчин гідро­
карбонату натрію.

7. Мірний циліндр на 150 мл.

III. Попередня підготовка до виконання навику:

Підготовка рук медичного працівника (розділ 1, пункт 1).

1. Підготувати тонкий дуоденальний зонд довжиною 1,5 м, на внутрішньому
кінці маслина. Через отвори в маслині вміст кишки потрапляє в зонд.

2. Зонд кип'ятити 15 хвилин в стерилізаторі.

3. Покласти його пінцетом на стерильний лоток перед зондуванням.

Дитину готують до зондування. Вечеря повинна бути легкою, виключаються продукти, які викликають метеоризм. Можна призначити 0 1% розчин атропіну - 1 крапля на рік життя. Препарат дати увечері напере­додні зондування.

IV. Основний етап виконання:

1. Багатомоментне фракційне зондування проводити вранці натще. Зондом заміряти відстань від переднього краю зубів до кута нижньої щелепи, а потім до пупка (перша мітка) і вгору до реберної дуги по середньо ключичній лінії (друга мітка) і відмітити відстань позначкою. Дитину посади­ти.

2. На висоті глибокого вдиху обстежуваному ввести за корінь язика масли­ну зонда, узявши маслину під III палець правої руки. В цей час дитина повинна глибоко дихати і робити ковтальні рухи.

3. Для кращого просунення зонда обстежуваному запропонувати походити
20 хвилин. На відстані 10-15 см від першої позначки відсмоктати вміст шлунка.

4. Дитину покласти на тверду кушетку, на правий бік на валик з грілкою. У такому положенні вона ковтає зонд до другої позначки. Контроль місця
розміщення зонда здійснюється за допомогою універсального індика­торного паперу (рН 6,5-7,0 свідчить про розташування маслини у дванад­цятипалій кишці).

5. Натще у дванадцятипалій кишці жовчі немає. Маслина зонда є механіч­ним подразником для сфінктера Одді, тому через 5-7 хвилин після вве­дення зонда починає виділятися світла, жовта, прозора рідина, вона яв­ляє собою суміш дуоденального, панкреатичного секрета і жовчі з дис­тального відділу загальної жовчної протоки. Час від моменту, коли мас­лина зонда потрапляє у дванадцятипалу кишку, до появи жовчі дозволяє характеризувати становище сфінктера Одді, це І фаза. Виділяється міхурова порція з загальної жовчної протоки в кількості 15-45 мл, триває 6-10 хвилин.

6. Через зонд ввести 33% розчин магнію сульфату - 10-20 мл (2 мл на рік життя), підігрітий до температури тіла без застосування поршня шприца, попередньо вилучивши із зонда шляхом ритмічного стискування його повітряну "пробку".

7. Тривалість періоду від моменту закінчення введення подразника до по­яви світло-жовтої жовчі розцінюється як II фаза (фаза закритого сфінктера
Одді), і в нормі становить 4-6 хвилин.

8. III фаза (фаза порції А) охоплює проміжок часу від моменту відкриття
сфінктера Одді до виділення міхурової жовчі, тобто до відкриття сфінктера
Люткенса. Вона триває 3-5 хвилин, протягом яких виділяється 3-5 мл
світлої жовчі з міхурової і загальної жовчної протоки.

9. IV фаза - міхурова (фаза порції В відповідає часу виділення міхурової жовчі від моменту відкриття сфінктера Люткенса і появи темно-маслино­вої порції В до появи буро-жовтої порції С). Тривалість міхурової фази залежить від рухової активності жовчного міхура, а кількість жовчі - від його тонусу. У здорових дітей жовчний міхур випорожняється через 20-25 хвилин і містить 20-50 мл густої жовчі темно-маслинового кольору

10. V фаза відповідає виділенню порції С. Протягом 10-15 хвилин виді­ляється 10-20 мл золотисто-жовтої жовчі з внутрішньопечінкових ходів.
Потім ввести другий подразник - яєчний жовток або рослинну олію. У
нормі знову починає виділятися жовч порції С.

11. Всі порції збирати в різні пробірки. Завершити процедуру обережним
виведенням зонда.

12. Пробірки з отриманою жовчю поставити в теплу воду і зразу ж відпра­вити в лабораторію.

13. Дитину після процедури обов'язково погодувати.

Основні лабораторні показники п'ятифазного дуоденального зондування. Накопичення лейкоцитів в нормі - 20-25 в полі зору.

 

 

Біохімічна картина жовчі у дітей

 

Порція Холестерин Білірубін Жовчна кислота
ІІІ 24,7 мг % 15-45 6,37 мг % 1,7-10 635 мг % 520-780
ІV 121 мг % 70-90 37,4 мг % 24-50 1630 мг % 1500-1890
V 24 мг % 15-45 6,37 мг % 2,0-10 638 мг % 650-800

 

 

ГРАФІК