Висновок

Незавершене виробництво складається з продукції, виробленої підприємством, але не завершеної, тобто недостатньо переробленої, щоб бути використаною для поставки іншим інституційним одиницям.

Облік незавершеного виробництва і незавершених робіт (послуг) здійснюється відповідно до встановленого порядку на рахунках бухгалтерського обліку, передбачених для узагальнення інформації про витрати основного і допоміжного виробництв та обслуговуючих господарств. Для обліку незвершеного виробництво передбачено декілька рахунків бухгалтерського обліку: 91 "Загальновиробничі витрати" 23 "Виробництво" (за видами виробництва) 25 "Напівфабрикати" (за видами) 93 "Витрати на збут" 92 "Адміністративні витрати" 94 "Інші операційні витрати" 90 "Собівартість реалізації" 311 "Поточні рахунки в національній валюті" 681 "Розрахунки за авансами одержаними" 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" 79 "Фінансові результати" Незавершене виробництво і напівфабрикати власного виробництва (вироби, роботи і послуги) відображаються за оцінкою, що застосовується підприємством відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.99 р.

Коригування валових доходів і витрат передбачає порівняння балансової вартості запасів на початок і на кінець звітного періоду. При цьому слід врахувати, що згідно податкового законодавства не є запасами: незавершене виробництво, готова продукція та напівфабрикати власного виробництва. Оцінка незавершеного виробництва проводиться за такими методами: - ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів; - середньозваженої собівартості; - собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО); - нормативних затрат; - ціни продажу.

Інвентаризація незавершеного виробництва є найбільш складною. Незавершене виробництво має бути піддане найретельнішій перевірці, і не тільки щодо виявлення фактичної наявності не завершених обробкою заготовок, деталей, вузлів, сумішей, маси, а й визначення його правильної оцінки (вартості), що є досить непростою і трудомісткою справою. При проведенні інвентаризації незавершеного виробництва комісія також звіряє відповідність фактичних витрат сировини матеріалів на одиницю продукції з нормативами, стандартами, БНіПами, контролює дотримання технології виробництва.

За результатами курсової роботи можна зробити наступні висновки. Незавершене виробництво є показником, що впливає на результати діяльності підприємства. Під незавершеним виробництвом розуміють витрати на продукцію (деталі, вироби), що не пройшла всіх стадій обробки, передбачених технологією виробництва, встановлених випробувань, технічного приймання, не укомплектовані вироби, не закінчені або не прийняті замовником роботи і послуги товарного характеру. За своєю сутністю незавершене виробництво відноситься до оборотних активів підприємства на стадії виробництва. Для нього характерні: матеріальна форма, участь в операційній діяльності, приналежність підприємству, низька ліквідність. Наявність і розмір залишків НЗВ залежать від специфіки діяльності підприємства й істотно варіюються по галузях промисловості. При організації обліку незавершеного виробництва важливим моментом є нормативно-правова база. Закони, положення, інструкції регулюють порядок організації бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності; визначають методологію обліку НЗВ як запасів і відображають процедури формування НЗВ як витрат на виробництво продукції (робіт, послуг); встановлюють терміни і порядок проведення інвентаризацій залишків, а також порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, псування. Регламентовано також порядок відображення у фінансовій звітності інформації про незавершеному виробництві.

Метою бухгалтерського обліку незавершеного виробництва є забезпечення достовірності та дотримання вимог законодавства щодо відображення у фінансовій звітності і регістрах фінансового обліку продукції (робіт, послуг), не закінчених виробництвом. Для досягнення поставленої мети обліку потрібно рішення комплексу взаємопов'язаних завдань.

На підприємствах при обліку виробничих витрат підприємства та незавершеного виробництва використовується широкий комплекс документів, які є як затвердженими державою типовими формами, так і розробляються підприємством самостійно. Цей момент повинен бути відображений в наказі про облікову політику підприємства.

Облік незавершеного виробництва - облік продукції неповної готовності, некомплектної продукції, залишків замовлень допоміжного виробництва, тобто всього того, що прийнято відносити до незавершеного виробництва. Роботи та об'єкти, не здані замовнику, враховують наростаючим підсумком у складі незавершеного виробництва на рахунку "Основне виробництво" до моменту їх здачі замовникові. Для ведення правильного обліку розмірів незавершеного виробництва необхідно вести облік на всіх стадіях виробництва продукції, періодично проводити інвентаризацію наявності залишків деталей, вузлів та інших вироблених напівфабрикатів і звіряти отримані результати з даними бухгалтерського обліку.