Основні синдроми при захворюваннях травної системи
1. Диспепсичний:нудота, зригування, блювання, відрижка, печія, здуття живота, пронос, закреп.
2. Синдром ендогенної інтоксикації: зниження апетиту, субфебрильна температура тіла, головний біль, головокружіння, слабкість, біль в ділянці серця.
3. Больовий синдром: «нічний», «голодний» біль спостерігається при виразковій хворобі шлунка, різкий кинджальний біль характерний для перфоративної виразки шлунка, біль після фізичного навантаження вказує на ураження гепатобіліарної зони, біль при дефекації - ознака патології прямої кишки.
Особливості догляду за дітьми із захворюваннями органів травлення
При захворюваннях шлунка та дванадцятипалої кишки особливості догляду полягають у:
· дотриманні оберігаючого режиму: нормалізація відпочинку, денний сон;
· дієтичного харчування: хімічно-, термічно-, механічно щадна дієта, страви готуються на парі, кратність вживання їжі – 5-6 разів на добу;
· дотримання правил особистої гігієни дитини;
· контроль за характером випорожнень;
· допомога при блювання з метою запобігання аспірації в дихальні шляхи.
У догляді за дітьми із захворюваннями органів гепатобіліарної зони важливим є дотримання
· лікувального режиму: обмеження фізичного навантаження;
· дієтичного харчування з вилученням смажених, гострих страв, екстрактивних речовин, бульйонів, шоколаду, кави, жирних сортів м’яса, при 5- разовому вживанні їжі;
· дотримання правил особистої гігієни дитини;
· проведення сліпих зондувань;
· контроль за характером випорожнень.
При захворюваннях кишківника
· в харчуванні обмежують жири, вуглеводи, вилучають речовини, що посилюють секрецію травних соків та процеси гниття і бродіння. Готують їжу на парі, перетирають, дають їсти дитині 5-6 разів на добу;
· контролюють об’єми вжитої їжі та випитої рідини;
· здійснюють догляд за шкірою і слизовими оболонками, після кожного акту дефекації дитину підмивати;
· контролюють характер калових мас, частоту випорожнень, наявність патологічних домішок;
· проводять очисні та лікувальні клізми.