Обстеження органів травлення

Обстеження починають зі збору скаргу дитини чи її батьків, або ж людини, яка доглядає за дитиною, з уточненням часу їх виникнення, послідовності, динаміки розвитку та тривалості. Збирають харчовий анамнез, анамнез захворювання, життя, спадковий.

Огляд здійснюють в положенні дитини стоячи або лежачи. При огляді визначають:

· Положення дитини (активне, пасивне при профузних кровотечах, вимушене при гострому апендициті, гострому панкреатиті, перфоративній виразці шлунка)

· Стан шкіри: сухість, блідість (геморагічний гастрит, перитоніт), жовтушність (вірусний гепатит, атрезія жовчних шляхів), ушкодження,телеангіоектазії.

· Стан язика: білі нашарування при пліснявці, жовтуваті - при захворюваннях печінки та жовчовивідних шляхів, наявність відбитків зубів на бокових поверхнях, атрофії сосочків язика при В12-авітамінозі.

· Форму живота в горизонтальному й вертикальному положеннях. Збільшення розмірів вказує на наявність гепатоспленомегалії, асциту, метеоризму, хвороби Гіршпрунга, пухлини, кісти черевної порожнини. Запалий живіт характерний для дизентерії, пілоростенозу, профузних проносів, може вказувати на голодування дитини.

· Портальна гіпертензія проявляється розширенням венозної сітки на передній черевній стінці

· Участь м'язів передньої черевної стінки в акті дихання не прослідковується за умови розвитку перитоніту.

· Симетричність живота може порушуватись при збільшенні печінки, селезінки, пухлинному процесі.

· Стан анального отвору, який зіяє при дизентерії.

· Огляд калу спрямований на виявлення змін консистенції, кількості, кольору, запаху, домі шків слизу і крові.

Під час пальпаціїживота визначають

· болючість різної локалізації. Так, при хворобах шлунка і дванадцятипалої кишки болючість визначається в епігастрії, підшлункової залози –в лівому підребер’ї. Виявлення болючості в правому підребер’ї свідчить про патологію печінки та жовчних шляхів, навколо пупка-у дітей дошкільного віку при будь-якій патології, а правій здухвинній ділянці-при апендициті та гінекологічній патології у дівчаток, в лівій здухвинній ділянці та внизу живота – ознака ураження сечо-статевої системи.

· Напруження м’язів передньої черевної стінки буває розлитого характеру при перитоніті, локального – при перфоративній виразці шлунка, гострому апендициті.

· Збільшення розмірів та зміна консистенції печінки вказує на патологію гепато-біліарної зони (гепатит, цироз, пухлини) та інших систем, які супроводжуються застоєм у великому колі кровообігу (сепсис, лейкоз, серцева недостатність, цукровий діабет).

· Збільшення розмірів селезінки визначається при патології травної системи (гепатит, цироз, портальна гіпертензія) та захворюваннях системи крові (гемолітичній анемії, лейкозах).

Перкуторно над всією поверхнею живота у здорових дітей визначається тимпанічний відтінок звуку, однак підвищена його вираженість вказує на наявність метеоризму. Тупість над боковими поверхнями живота при перкусії в горизонтальному положенні виникає при асциті, в ілеоцекальній ділянці – при збільшенні мезентеріальних лімфовузлів.

Аускультація поверхні живота у здорових дітей виявляє «кишкові шуми». Вони посилюються при гострому запаленні слизових оболонок кишківника (ентерит, коліт), при інвагінації. Зникнення шумів над всією поверхнею живота вказує на атонію кишківника при його парезі, перитоніті.