Розв’язання.

Вектор із заміщенням пізньої ділянки геному використовують разом з допоміжним вірусом з дефектною ділянкою ранніх білків. Допоміжний вірус продукує білки капсиду . В результаті утворюється змішана популяція, що складається з вірусних частинок SV40 з дефектною ранньою ділянкою та частинок SV40, що містять глобіновий ген.

 

9. Ранню ділянку вірусу SV40 замінили на ген гематглютину вірусу грипу та одержали рекомбінантні молекули, що спакувались у віріони. Яку клітинну культуру використовували в цьому випадку для трансфекції?

 

Розв’язання.

Вектор із заміщенням ранньої ділянки геному трансфекує спеціально підготовлені клітини COS, одержані в результаті зараження клітин зеленої мавпи вірусом SV40 з нормальними послідовностями , що кодують ранні та пізні білки, але дефектною ділянкою ori . В результаті вірусна ДНК інтегрує з хромосомами клітин, де продовжує продукувати Т-антиген, гену якого не вистачає в рекомбінантній вірусній молекулі.

 

10. Ген тимідинкінази вірусу герпесу клонували в векторній молекулі, що містить сайт ініціації реплікації SV40 та трансфекували клітини миші. Зливання цих клітин з клітинами COS ініціює утворення (в частині випадків) кільцевих молекул. Які ділянки повинні бути присутні в вихідній векторній молекулі, щоб одержані кільцеві молекули можна було розмножити та ідентифікувати в E.coli?

 

Розв’язання.

Очевидно, одержана кільцева молекула ампліфікується в E.coli у вигляді плазміди. Для цього їй необхідний сайт ініціації реплікації ori E.coli, таким чином вектор має бути бінарним. Для ідентифікації кільцевої молекули в E.coli в ній має бути відповідний селективний маркер (наприклад, Amp).

 

11. Для одержання експресії генів субодиніць α та β димерного білку в клітині ссавця було використано двоцисторний експресуючий вектор. Покажіть на генетичній карті вектора положення генів α та β, зазначте, які ще послідовності необхідні в складі такого вектору.