Розв’язання.

З генетичної карти плазміди pBR322 бачимо, що сайт рестрикції PstI знаходиться в гені Amp, відповідно рекомбінантні плазміди і трансформовані ними бактерії втратили стійкість до ампіциліну. На першому етапі ідентифікації бактеріальні клітині висівають на штучне середовище, що містить тетрациклін. В результаті виживають тільки ті клітини, які містять плазміди (інтактні або рекомбінантні). Другим етапом буде висівання бактеріальних клітин на середовище з ампіциліном, в наслідок цього загинуть клітини, що містять рекомбінантні плазміди, оскільки вони втратили стійкість до цього антибіотика. Живими залишаються клітини, трансформовані нормальною плазмідою pBR322з генами стійкості до ампіциліну та тетрацикліну.

 

2. Для клонування фрагменту ДНК використали вектор серії EMBL на основі фага λ. Генетична карта вектора має такий вигляд:

 

SalGI BamHI EcoRI EcoRI BamHI SalGI

 

 

 

Для того, щоб не відділяти під час підготовки до роботи „плечі” вектора від центральної частини, вектор обробляють рестриктазою EcoRI, а фрагменти, що утворились – рестриктазою BamHI. Поясніть, для чого це робиться та зазначте які „липкі”кінці має фрагмент чужорідної ДНК, що клонується.