Психологічне консультування: визначення, відмінність психологічного консультування від інших видів психологічної допомоги

Традиційно виділяють чотири основні види психологічної допомоги:

5) психопрофилактику;

6) консультування;

7) психотерапію;

8) психокоррекцию.

Кожний з даних видів має свої специфічні характеристики. До ним відносять: мета психологічної дії, вживані методи, якість результату.

Проте слід мати на увазі, що в різних літературних джерелах характеристики одного і того ж виду психологічної допомоги можуть мати нюансированные відмінності.

Так, консультування в психотерапевтичній енциклопедії під редакцією Б.Д. Карвасарського визначається як «...профессиональная допомога пацієнту в пошуку рішення проблемних ситуацій», де як пацієнти «...могут виступати здорові або хворі люди, що пред'являють проблеми екзистенціальної кризи, міжособових конфліктів, сімейних утруднень або професійного

Таблиця 1

Основні характеристики видів психологічної допомоги

№ Вид психологічної допомоги Мета психологічної дії Методи Результат

_

Психопрофілактіка Попередження або нівеляція можливих психічних порушень в розвитку і/або функціонуванні особи 1. Інформування населення. 2. Масові обстеження населення. 3. Психологічна підтримка Відсутність або нівеляція психічних порушень в особовому розвитку
Психологічне консультування Усвідомлення клієнтом суті проблеми і способів її дозволу Спеціально організована бесіда Усвідомлення клієнтом дійсної причини проблеми і якнайкращих способів її дозволу
Психотерапія: Гармонізація взаємостосунків клієнта з самим собою і соціумом    
    клінічна   Гіпноз, аутотренинг, навіювання, самовну-шение, терапія раціональна Пом'якшення або ліквідація наявної симптоматики
    особово-орієнтована   «Різні варіанти аналізу конфліктних переживань хворого» [Словник практичного психолога/ Сост. С.Ю. Головін. — Мінськ: Харвест, 1998. С. 288, 543-544] «Зміна відносно клієнта до оточення соціального і власної особи» [Словник практичного психолога / Сост. С.Ю. Головін. — Мінськ: Харвест, 1998. С. 288, 543]
Психокоррекция Пов'язана з поняттям «норма» і визначається як «повернення» або «підтягання» клієнта до належного рівня, виходячи з його вікових і індивідуальних особливостей, а також медико-соціальних і культурологічних вимог Вибір методу залежить від психотерапевтичного напряму, до якого належить фахівець Корекція особливостей психічного розвитку, які не відповідають нормі

 

выбора»1. У Словнику Петровського А.В., Ярошевського М.Г. консультування визначається як. один з видів надання психологічної допомоги «...в ситуаціях подолання різного роду психологічних затруднений»2. Нельсон-Джоунс розглядає психологічне консультування як психологічний процес, оскільки всі консультаційні підходи фокусують увагу на «...изменении відчуттів, думок і дій людей так, щоб вони могли жити більш эффективно»3. У другому виданні Словника психолога-практика під редакцією С.Ю. Головіна психологічному консультуванню дано визначення як «...форме надання практичної психологічної допомоги у вигляді рад і рекомендацій на базі попереднього вивчення проблем, що турбують клієнтів, а також вивчення самих клієнтів і їх взаємостосунків з тими, що оточують людьми»4.

Виходячи з вищенаведених визначень психологічного консультування, можна виділити основні «прикмети» даного процесу:

10)психологічне консультування є одним з видів психологічної допомоги;

11)_ дана допомога носить практичний процесуальний характер;

12)виявляється фахівцем, що має відповідну кваліфікацію;

13)для її реалізації необхідна наявність клієнта;

14)присутність в житті клієнта якогось психологічного дискомфорту, визначуваного їм або його найближчим оточенням як проблема;

15)бажання клієнта вирішити дану проблему;

 

1 Психотерапевтична енциклопедія // Під загальною ред. Б.Д. Карвасарського — СПб.: Пітер Грудка, 1998. С. 413-414.

2 Психологія. Словник / Під загальною ред. А.В. Петровського, М.Г. Ярошевського. — 2-е видавництво — М„ 1990. С. 306.

3 Нельсон-Джоунс Р. Теорія і практика консультування. — СПб., 2000.С. 14.

4 Словник практичного психолога / Сост. С.Ю. Головін. — Мінськ: Харвест, 1998. С. 288.


16)цілеспрямовані дії консультанта на усвідомлення клієнтом суті проблеми і способів її дозволу;

17)при наданні психологічної допомоги консультант робить акцент на ресурси, що є у клієнта;

18)консультація проводиться в конфіденційній обстановці.

Підсумовуючи всі вищенаведені складові, можна дати наступне визначення: «психологічне консультування - область практичної психології, мета якої полягає в наданні фахівцем психологічної допомоги клієнту в ході спеціально організованої бесіди, направленої на усвідомлення клієнтом суті проблеми і способів її решения»5.

Таким чином, головною ідеєю, лежачою в основі психологічного консультування, є думка про те, що практично будь-яка психічно здорова людина в змозі справитися з більшістю виникаючих в його житті психологічних проблем. Клієнт не завжди може усвідомлювати дійсну причину проблеми, якнайкращі способи її дозволу, а тому саме у цей момент йому потрібна допомога фахівця. Отже, психологічне консультування відрізняється від інших видів психологічної допомоги тим, що клієнту відводиться активніша роль. Якщо при психокоррекции і психотерапіях відповідальність за результат несе психолог, то при консультуванні основна психокоректувальна робота проводиться клієнтом самостійно. Відповідальність за кінцевий результат лежить на клієнті. Психолог відповідає за правильність своїх висновків про суть проблеми і професійну обгрунтованість рекомендацій по дозволу даної проблеми.

Специфіка психологічного консультування визначається поряд параметрів:

6) короткочасність особистих контактів клієнта з фахівцем (одна — три);

7) епізодичність даних контактів;

8) практична завершеність кожної зустрічі клієнта з психологом-консультантом;

9) активність клієнта в процесі консультування;

10)самостійність дій клієнта в рішенню своєї проблеми після консультації відповідно до рекомендацій фахівця.

В деяких випадках психологічне консультування може продовжуватися більш ніж три зустрічі, проте це слід розглядати як виняток.

Необхідність в пролонгованому консультуванні виникає при певних ситуаціях. Перш за все, клієнт може володіти певними психологічними особливостями, які не дозволять йому справитися самостійно на початковому етапі з дозволом проблеми. До таких особливостей можна віднести високий рівень агресивності, відсутність рефлексії, невпевненість. Крім того, у клієнта може виявитися в результаті дослідження не одна, а декілька проблем. В цьому випадку рішення кожної проблеми може зажадати певну кількість зустрічей.

Залежно від типу проблем, з якими поводяться клієнти по психологічну допомогу в консультації, можливо виділити наступні види психологічного консультування:

6) індивідуальне консультування (проблеми особового зростання, внутрішні конфлікти, страхи, психологічні травми, проблеми міжособових відносин);

7) подружнє консультування (проблеми взаємостосунків, сексуальні проблеми, стани до або після розлучення);

8) сімейне консультування (проблеми взаємостосунків із справжніми або колишніми (у разі розлучення) родичами, психолого-педагогічні проблеми, проблеми взаємостосунків з дітьми);

_

 

 

5 Колесникова Г.І. Психологічне консультування. — Ростов н/Д: Фенікс, 2004. С. 8.

9) профконсулътирование (вибір професії, вдосконалення здібностей, необхідних для успішного здійснення професійної діяльності, підвищення працездатності);

10)оргконсультирование (кадрова політика, імідж фірми, підвищення продуктивності праці, взаємостосунки з партнерами).

Виділення «отрут консультування можливо також на основі кількості присутніх клієнтів. В цьому випадку виділяють індивідуальний і груповий види консультування.

_ У окрему групу можна виділити дистанційні види консультування: консультування по телефону і листування.

Важливо пам'ятати, що будь-яке ділення є умовним і здійснюється, як правило, для зручності вивчення предмету. Тому ви не зустрінете консультацію, що належить до якого-небудь одному із запропонованих видів, вони знаходяться у взаємозв'язку, подібно до кругів Ейлера. Наприклад, консультування з особових питань буде одночасне індивідуальним, з питань психолого-педагогічного характеру може бути індивідуальним і груповим. Крім того, в процесі практичної діяльності фахівцю необхідно пам'ятати, що «чистих» проблем, як правило, не буває. Будь-яка проблема є складним переплетенням, якийсь гордіїв вузол, розплутати, а не розрубати який надається почесне право психологу-консультанту.

 

Таблиця 2