ПРО МОЛЕБНІ

Молебнями називаються короткі служби, у яких віруючі, за своїми особистими потребами чи обставинами, звертаються з мо­литвою до Господа Бога, Божої Матері та святих.

Звичайні молебні, за своїм складом, подібні до ранньої, але на практиці вони значно скорочуються і складаються: з початкових молитов, співання тропаря і приспівів (Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі... Пресвята Богородице, спаси нас... Святителю отче Миколаю, моли Бога за нас)та інших, читання Євангелія, посиленої та малої єктеній, і заключної, зважаючи на предмет моління, молитви до Господа Бога, чи Божої Матері, чи святому, якому здійснюється молебний спів. Інколи такі молебні з'єдну­ються з акафістом або з малим освяченням води. Акафіст чи­тається після малої єктенії перед Євангелієм, а освячення води звершується після читання Євангелія.

Крім загального благального молебня, бувають особливі мо­лебні, приурочені до якоїсь події, наприклад: подячний молебень за одержані від Бога милості, молебень за зцілення хворого, мо­лебні з приводу засухи, повені, війни. Особливий молебень слід чинити в день Нового року, перед навчанням, у неділю Право­слав'я.