ПРИЧАСТЯ

Потім іде причастя священнослужителів у вівтарі. Священик роздробляє святий агнець на чотири частки, причащається сам і подає св. Таїни дияконові. Частки для причастя мирян, після при­частя священнослужителів, опускаються в чашу. Під час прича­щання священнослужителів співається стих, який називається "причасним", а потім співається який-небудь піснеспів або чита­ються молитви перед причастям. Відчиняються Царські вратадля причащання віруючих мирян, і диякон, маючи в руках св. чашу, виголошує: "Зі страхом Божим і вірою приступіть".Відкриття

Царських врат у цей час нагадує відкриття гробу Спасителя, а ви­несення св. дарів - явлення Ісуса Христа після воскресіння. Схи­ляючись перед св. чашею, як перед Самим воскреслим Спасите­лем, хор від лиця віруючих співає: "Благословен, Хто йде в ім'я Господнє. Бог Господь і з'явився нам".Причасники-миряни, зі страхом Божим і віроюприступаючи до св. чаші, попередньо по­клонившись, повторюють упівголоса за священиком молитву перед причастям: "Вірую, Господи, і визнаю...",в якій визнають свою віру в Ісуса Христа як Сина Божого, Спасителя грішних, віру в Таїнство причастя, в якому у вигляді хліба і вина приймають істинне тіло та істинну кров Христову, як запоруку вічного життя й таємного спілкування з Ним, і просять Його сподобити їх нео­судно причаститися св. Таїн на відпущення гріхів, обіцяючи не тільки не зраджувати Христа, не бути Іудою-зрадником, але й у життєвих стражданнях, подібно до благорозумного розбійника, твердо і сміливо визнавати свою віру. Зробивши доземний поклін,віруючі для прийняття св. Таїн піднімаються на амвон. Раніше цього часу, для порядку та побожності до Святині, не слід рушати зі свого місця, і зовсім неприпустимо при цьому відтискати інших з бажанням причаститися першому; кожен мусить пам'ятати, що він перший є тільки грішник.Хрестоподібно склавши руки на гру­дях, причасники підходять до Царських врат, не роблячи хресно­го знамення перед св. чашею, яку, причастившись, цілують, також не хрестячись, щоб не зачепити св. чаші.

За вірою батьків і вихователів і за словами Спасителя "не бо­роніть дітям приходити до Мене"і "пийте з неї всі"в цей час причащаються і діти (без сповіді до семилітнього віку).

Після причастя віруючі приймають теплоту, тобто церковне ви­но, змішане з водою, щоб у роті не залишилась бодай найменша частинка св. дарів. Після причастя мирян священик опускає у св. чашу всі частки, які були вийняті із службових і принесених про-скур, з молитвою, щоб Господь Своєю кров'ю і молитвами святих очистив гріхи усіх, за кого були вийняті частки. Далі він благо­словляє віруючих словами: "Спаси, Боже, людей Твоїх, і благо­слови насліддя Твоє"(власність Твою, Церкву Христову). У відповідь на це співають: "Ми бачили Світло істинне, прийняли Духа Небесного, знайшли віру істинну. Нероздільній Тройці по­клоняємось, бо Вона спасла нас".Зміст цієї пісні: ми побачили істинне світло, оскільки, омивши гріхи свої у Таїнстві хрещення, називаємося вже Синами Божими з благодаті (милості), синами світла, отримали Св. Духа через св. миропомазання, визнаємо істинну (православну) віру, поклоняємося Нероздільній Тройці, бо Вона спасла нас. Диякон, узявши з рук священика дискос, пе­реносить його на жертовник, а священик, взявши св. чашу і бла­гословляючи нею віруючих, виголошує: "Завжди, нині, і повсяк­час, і на віки віків",і відносить її на жертовник. Це останнє яв­лення св. дарів віруючим, перенесення їх на жертовник та виголос священика нагадують нам вознесіння Господа Ісуса Христа на не­бо і обіцянку Його перебувати у Церкві "у всі дні до кінця віку"(Див.: Мф 28,20).