ВЕЧІРНЯ

Вечірня за своїм складом нагадує і зображує старозавітні часи: створення світу, гріхопадіння перших людей, виг­нання їх з раю, покаяння і їхню молитву про спасіння, потім надію людей, згідно з обітницею Бога, на Спасителя і, на­решті, виконання цієї обітниці.

Вечірня, при всенічному бдінні, починається відкриттям Царських врат. Священик і диякон мовчки кадять престіл і весь вівтар, і клуби кадильного диму наповнюють глибину вівтаря.

Це безмовне кадіння знаменує початок творіння світу. "На по­чатку створив Бог небо і землю". Земля ж була безвидна і по­рожня. І Дух Божий носивсянад первозданною речовиною землі, вдихаючи в неї живоносну силу. Але ще не пролунало творчого слова Божого.

Та ось священик, ставши перед престолом, першим виголосом прославляє Творця світу - Пресвяту Тройцю: "Слава святій і єдиносущній і животворчій і нероздільній Тройці, завжди, нині, і повсякчас, і навіки віків".Потім він тричі закликає віруючих: "Прийдіть, поклонімось Цареві нашому Богу. Прийдіть, по­клонімось і припадімо до Христа, Царя нашого, Бога. Прийдіть, поклонімось і припадімо до Самого Христа, Царя і Бога нашого. Прийдіть, поклонімось і припадімо до Нього".Бо "все через Нього сталось (тобто існування, життя) і без Нього ніщо не стало­ся, що сталося" (Ін 1, 3).

У відповідь на цей виголос хор урочисто співає 103-й псалом про створення світу,прославляючи премудрість Божу: "Благо­слови, душе моя, Господа! Господи Боже мій, як звеличився Ти дивно..."

Під час цього співу священик виходить з вівтаря, проходить між людьми і звершує кадіння усього храму і віруючих, а диякон іде попереду зі світильником у руці.

Це священнодійство нагадує віруючим не тільки про створення світу, але й про першопочаткове, блаженне, райське життя перших людей, коли Сам Бог ходив поміж -людьми у раю. Відкриті Царські врата знаменують, що тоді райські двері були відкриті для всіх людей.

Та ось люди, спокушені дияволом, порушили волю Божу, згрішили. Своїм гріхопадіннямлюди позбулися блаженного райського життя. Вони були вигнані з раю - і двері райські для них зачинилися. На знак цього, після завершення кадіння в храмі та після закінчення псалмоспіву, Царські врата зачиняються.

Диякон виходить з вівтаря і стає перед зачиненими Царськими вратами, як колись Адам - перед дверима раю, які замкнулися пе­ред ним, і виголошує велику єктенію: В мирі Господу помолимось. За мир з неба і спасіння душ наших Господу помолимось...

Після великої єктенії й виголосу священика співаються вибрані вірші з перших трьох псалмів: