ПРО ПЕРШУ ЗАПОВІДЬ ЗАКОНУ БОЖОГО
Я є Господь Бог твій, нехай не будеу тебе інших богів, крім Мене.
Першою заповіддю Господь Бог указує людині на Самого Себе і спонукає нас шанувати Його - єдиного істинного Бога. Крім Нього, нікому не повинні ми віддавати Божої пошани.
Ім'я "Господь" - від слова "владарювати"; ім'я "Бог" - від слова "багатий у милості", благий. Як всемогутній Бог повеліває; як милосердний Він відкриває Самого Себе і Свою святу волю. Для того, щоб шанувати Господа Бога, ми повинні пізнавати Його, тобто учитися бОгопізнання.
Богопізнанняє найважливіше з усіх пізнань. Воно являє собою перший і найважливіший наш обов'язок. Усі наукові людські знання, якщо вони не осяяні світлом богопізнання, втрачають своє істинне значення, свій сенс і свою мету. Замість добра такі знання приносять у життя багато зла.
Для набуття богопізнання, тобто для того, щоб навчитися пізнавати істинного Бога, ми повинні:
1. Читати і вивчати Святе Писання (Слово Боже), яке сповіщає нам істинне і найдосконаліше пізнання про Бога.
2. Читати творіння святих отців і вчителів Церкви, що не обхідно для правильного розуміння Св. Писання і для збережен ня себе від перекрученого, неправильного розуміння.
3. Якомога частіше відвідувати храм Божий, бо всі служби цер ковні, що в ньому здійснюються, являють собою наочне повчання про Бога і діла Його.
4. Слухати проповіді пастирів і читати книги релігійно-мораль ного змісту.
5. Вивчати творіння Боже - природу, а так само й історію ро ду людського, які являють нам дивні дії промислу Божого.
Ця заповідь покладає на нас і певні обов'язки богошанування. Ми повинні:
1. Вірувати у Бога,тобто мати щире і тверде переконання в Його існуванні.
2. Ходити перед Богом,тобто завжди пам'ятати про Бога і все робити так, ніби перед очима Божими (поводитися з обачністю), а разом з тим не забувати, що Бог бачить не тільки наші справи, а й наші помисли.
3. Надіятися на Бога, любити Бога і коритися Богу,завжди бути готовими робити те, що Він повеліває, і не ремствувати, коли Він не те робить з нами, що ми хотіли б самі. Бо тільки один Бог знає, що і коли нам дати, - що нам корисне і що шкідливе.
Вища форма любові до Бога є благоговіння,або страх Божий,тобто боязнь віддалитися від Бога через наші гріхи.
4. Поклонятися Богу, прославляти Його і дякувати Господу Богуяк Творцю, Промислителю і Спасителю нашому, пам'ятаючи про всі Його дари і ласки до нас.
5. Безбоязно сповідувати Бога,тобто перед усіма визнавати, що Він наш Бог, і не відмовлятися від своєї віри, хай навіть за це віровизнання доведеться постраждати і померти.
Гріхи проти першої заповіді:
1. Безбожництво- коли люди зовсім заперечують буття Боже. Таких людей пророк Давид називає безумними: "Сказав безумнийу серці своїм: Бога нема" (Пс. 13, 1).
2. Багатобожжя- коли замість єдиного істинного Бога визна ють багато вигаданих богів.
3. Безвір'я- коли люди, визнаючи буття Боже, не вірять у Йо го Божественне Провидіння й Одкровення. Це безвір'я часто ви никає внаслідок неправильної освіти і виховання, від гордощів і зарозумілості, від захопленості поганими прикладами, від зневаж ливого ставлення до Церкви і від гріховного життя.
4. Єресь- коли люди видумують або винаходять вчення, про тивні Божественній істині, або вперто і навмисне перекручують Божественну істину.
5. Розкол,тобто свавільне ухилення (відокремлення) від єдності богошанування,- від небажання мати єдність з право славною Церквою.
6. Боговідступництво- коли люди зрікаються істинної віри, боячись переслідувань, глузувань, або заради якихось земних роз рахунків, або від захоплення псевдонауками.
7. Відчай- коли люди, забуваючи про безмежне милосердя Бо же, не сподіваються отримати від Бога допомогу і спасіння. Най- жахливіші приклади відчаю являють собою самогубці.
8. Чаклунство- коли люди, залишивши віру в силу Божу, звертаються до різних таємних і злих сил.
9. Марновірство- коли вірять у якусь звичайнісіньку річ, при писуючи їй надприродну силу.
10. Лінощіу молитві і у всякій богоугодній справі.