БЕСІДА ПРО ПРЕДВІЧНЕ НАРОДЖЕННЯ СИНА БОЖОГО

Ми живемо у часі, а часовевсе змінюване - "все тече, все змінюється". Коли ж світ закінчить своє тимчасове існування (при дру­гому пришесті Спасителя), то зміниться і стане вічним.Буде "нове не­бо(твердь) і нова земля"(Див.: Іс. 65, 17; 66, 22. 2 Пет. З, 13. Апок. 21, 1).

Живучи в умовах часу, нам важко уявити вічність. Але все ж якоюсь мірою ми можемо собі її уявити (наука - філософія).

Отже, вічність незмінювана,вона поза часом. Бог - Пресвята Трой-ця - вічний і незмінюваний,тому ніколи Отець не був без Сина і без Духа Святого.

Святі отці і вчителі Церкви роз'яснюють, що Отець завжди був ра­зом із Сином, від Нього народженим, бо без Сина не міг би називатися Отцем. Якби Бог Отець існував коли-небудь, не маючи Сина, а потім зробився б Отцем, не бувши раніше Отцем, це означало б, що Бог піддався зміні, із ненародженого став би народженим, але така думка гірша за будь-яке богохульство, бо Бог вічний і незмінюваний.У Сим­волі віри так і сказано: "Що від Отця народився перше всіх віків",це означає: до існування нашого часу, тобто вічно.

Св. Іоан Дамаскин тлумачить: "Коли ми кажемо, що Він (Син Бо­жий) народжений перше всіх віків, то цим показуємо, що Його народ­ження не в часі і безначальне,бо не з небуття приведений в буття Син Божий, сяйво слави й образ іпостасі Отчої, жива премудрість і сила; іпос-тасне Слово, істотний, досконалий і живий образ невидимого Бога, але завжди був з Отцем і в Отцеві, і народжений від Нього вічно і безпо-чатково".

Поняття ж "народження", як цілком незалежне відокремлення від на­родженого, буває тільки у матеріальному світі, бо матерія тимчасова й обмежена. Дух же нічим не обмежений і не підлягає матеріальним зако­нам. Таким чином, поняття фізичного, природного, матеріального наро­дження зовсім не може застосовуватися до духовного народження. То­му Вселенські Собори сутністю Божественного народження Сина від От­ця утвердили слова Символу віри: "Світло від Світла, Бога істинного від Бога істинного, рожденного, несотворенного, єдиносущного з От­цем...",тобто Син Божий за Своєю сутністю цілком однаковий з Богом Отцем, Він завжди - вічнонароджується, як "Світло від Світла", без­пристрасно, не за законами матеріального світу. Цю найбільшу Божест­венну істину, поки ми живемо в поняттях матеріального світу, повністю збагнути не можемо, тому Троїчність Бога й іменується "Таємницею Пресвятої Тройці".

Але все ж певне поняття чи, вірніше сказати, певну подобу поняття для роз'яснення Таємниці Пресвятої Тройці дають святі отці. Св. Іоан Дамаскин каже: "Як вогонь і світло, що походить від нього, існують ра­зом, - не перше буває вогонь, а потім уже світло, але вогонь і світло ра­зом, - і як світло завжди народжується від вогню і завжди в ньому пе­ребуває і зовсім від нього не відокремлюється, так народжується і Син від Отця, ніяк не відокремлюючись від Нього".

Таку ж подобу ми можемо бачити і в сонячному промені, який, зна­ходячись на землі і здійснюючи свою живлющу дію, ніколи не відокрем­люється чи, як ми кажемо, не відривається від Сонця. При такому пояс­ненні зрозумілими стають слова Євангелія: "Бога ніхто не бачив ніко­ли; Єдинородний Син, Який у лоні Отця(знаходиться в істоті Бога От­ця), Він явив(Себе на землі людям)" (Ін 1, 18).

Святий євангеліст Іоан називає Єдинородного Сина Божого Ісуса Христа - Словом: "Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог"(Ін 1, 1). Найменування Другого Лиця Пресвятої Тройці - Сина Божого - відкрито з небес ап. Іоану (Див.: Апок. 19, 11, 13) і частково було відомо в Старому Завіті (Див.: Пс. 32, 6; Прем. 18, 15).

Святі отці пояснюють: "Як розум, що народжує слово, народжує без недуги, не розділяється, не виснажується і не піддається чомусь, що бу­ває у тілах, так і божественне народження безстрасне, невимовне, не­збагненне і не підлягає діленню".

"Як слово, - каже архиепископ Інокентій, - є точне висловлення думки, не відокремлюючись від неї і не зливаючись з нею, так і Слово було у Бога як істинний і точний Образ Його Істоти, нероздільно і не-злитно завжди існує з Ним. Слово Боже не було явищем або влас­тивістю - силою Бога, але Сам Бог, Друге Лице Святої Тройці".