КОРОТКІ ВІДОМОСТІ ПРО ВСЕЛЕНСЬКІ СОБОРИ
Вселенських Соборів у істинній православній Церкві Христовій було сім:
1. Нікейський.
2. Константинопольський (Царгородський).
3. Ефеський.
4. Халкідонський.
5. Константинопольський 2-й.
6. Константинопольський 3-й.
7. Нікейський 2-й.
ПЕРШИЙ ВСЕЛЕНСЬКИЙ СОБОР
Перший Вселенський Собор відбувся у 325 р. у місті Нікеїза імператора Костянтина Великого.Цей Собор було скликано проти лжевчення олександрійського священика Арія, який відкидав Божество і предвічне народження другого Лиця Св. Тройці, Сина Божого, від Бога Отця, і вчив, що Син Божий є тільки вище творіння. У Соборі брало участь 318 єпископів, серед яких були: св. Микол ай Чудотворець, Яків, єпископ Низибійський, Спиридон Тримифунтський, св. Афанасій Великий, який був у той час ще в сані диякона, та ін.
Собор осудив і відкинув єресь Арія й утвердив неспростовну істину - догмат: Син Божий є істинний Бог, народжений від Бога Отця перше всіх віків і так само вічний, як Бог Отець; Він народжений, а не сотворений, і єдиносущний з Богом Отцем.
Щоб усі православні християни могли точно знати істинне вчення . віри, воно було ясно і коротко викладено у перших семи членах Символу віри.
На цьому ж Соборі було постановлено святкувати Пасху (Великдень)у перший недільнийдень після першого весняного повного місяця, визначено було також священикам бути одруженими, було встановлено багато інших правил.
ДРУГИЙ ВСЕЛЕНСЬКИЙ СОБОР
Другий Вселенський Собор відбувся в 381р. у місті Константинополі (Царгороді)за імператора Феодосія Великого.Цей Собор було скликано проти лжевчення колишнього аріанського єпископа константинопольського Македонія,який відкидав Божество третього Лиця Св. Тройці, Духа Святого;він учив, що Дух Святий не є Бог, і називав Його творінням або створеною силою, що служить Богу Отцю і Богу Сину так, як ангели.
На Соборі були присутні 150 єпископів, серед яких були: Григорій Богослов (він був головою Собору), Григорій Ниський, Мелетій Антиохійський, Амфілохій Іконійський, Кирило Єрусалимський та ін.
На Соборі єресь Македонія була осуджена і відкинута. Собор утвердив догмат про рівність та єдиносущність Бога Духа Святого з Богом Отцем і Богом Сином.
Собор також доповнив Нікейський Символ вірище п'ятьма членами, в яких викладається вчення: про Святого Духа, про Церкву, про Таїнства, про воскресіння мертвих і про життя грядущого віку. Таким чином склався Нікеоцаргородський Символ віри,який і служить керівництвом для Церкви на всі часи.