Тепер твоїй душі пиздець
Хоч знаєш він також страждає
Бо ти пройшла крізь стільки тих доріг
І він до нині в дійсності тебе кохає
І вже готовий знов впустити свій поріг.
P/S « дівчинка із голубими оченятами»
23.03.11
Присвячено Г.Віталії
Мені не боляче ти знаєш і відчуваєш що мене вже не болить
Я знаю ти її кохаєш а знаєш ти що все життя лиш мить
І нам вже не дано зустрітися стобою і плисти
Лиш я окремо і окремо ти.
Буває так що тобі боляче але ти одна і зігріти може лиш останній подих літа
Бо в душі давно живе зима, і вона ніяк вже не зігріта.
Лиш осінь подарує холод і тепло, яке повинно було б зігріти душу .
Лише тобі тепер на мене все одно і думку я змінити твою не примушу.
Буває й так що поруч є людина хоча навіщо людям це дурне життя
І в глибині душі живе тварина Хоча і в неї існує співчуття
А я любила так тебе любила. І той осколок серця я тримала у руках
Знаєш я би примусово жила але в тому серці залишився страх.
Страх перед життям і перед болем адже боляче тримати все в собі
Мені так важко буде змиритися із горем із тим що непотрібна я тобі.
Пробач мене бо я вже стомлена і квола добита і поранена тепер
Як ніжна квітка лавіола і ти для мене вже помер.