Тепер твоїй душі пиздець

Хоч знаєш він також страждає

Бо ти пройшла крізь стільки тих доріг

І він до нині в дійсності тебе кохає

І вже готовий знов впустити свій поріг.

P/S « дівчинка із голубими оченятами»

23.03.11

Присвячено Г.Віталії

Мені не боляче ти знаєш і відчуваєш що мене вже не болить

Я знаю ти її кохаєш а знаєш ти що все життя лиш мить

І нам вже не дано зустрітися стобою і плисти

Лиш я окремо і окремо ти.

Буває так що тобі боляче але ти одна і зігріти може лиш останній подих літа

Бо в душі давно живе зима, і вона ніяк вже не зігріта.

Лиш осінь подарує холод і тепло, яке повинно було б зігріти душу .

Лише тобі тепер на мене все одно і думку я змінити твою не примушу.

Буває й так що поруч є людина хоча навіщо людям це дурне життя

І в глибині душі живе тварина Хоча і в неї існує співчуття

А я любила так тебе любила. І той осколок серця я тримала у руках

Знаєш я би примусово жила але в тому серці залишився страх.

Страх перед життям і перед болем адже боляче тримати все в собі

Мені так важко буде змиритися із горем із тим що непотрібна я тобі.

Пробач мене бо я вже стомлена і квола добита і поранена тепер

Як ніжна квітка лавіола і ти для мене вже помер.