Ти наша нене Україна
І горда прокричить те серце дихає в моїх руках
Нехай живе наша воля і країна що боронили ми з давніх віків
Нехай живе барвінок у очах
Який ми боронили багато років.
.
P/S «Дівчинка із голубими оченятами»
Присвячено УКРАЇНСЬКИМ СЕРЦЯМ… 22.03.11
.
Ха тепер я є спокійна відімстила 30.01.11
Душу твою я на скрізь пробила
І що ти ще мені хотів би прощання промовляти
Мені не треба між раєм й атом вибирати
Я в потойбічнчі вже знайшла притулок
Хочеш йди до мене це буде тобі дарунок
А що ж тепер мене жалієш
Як бачиш таку суку зразу млієш
Звинувачуєш себе це правильно ти знаєш
Хоча між чим ти зараз вибираєш
Чи я або ж вона хто краща з нас рабиня
Не думай я не стану твого серця господиня
Навіть і тоді коли любила
Я собою дорожила.
Ну а вона, я її не знаю
Хоча даю ключі до раю.
Тай живи собі із нею може так і краще буде
Ти знайшов для себе фею а мене твоє серце швидко позабуде
Моя ж та помста рікою крові ллється
Життя така є штука що там усе стається
Пробач за все що я тобі завдала і завдам
Ти знаєш я твого серця нікому не віддам
Мені ж бо боляче с тобою так чинити
Але це кражче ніж без взаємності любити
Мене ніколи ти не зрозумієш
Її ти любиш за нею млієш
А ти живи і люби, а буду мститись
Між двох холодних стін мені дано побитись
І виходу не буду я шукати
Я не хочу свою душу знову відкривати
Можливо я залишуся блукати в цьому коридорі
Але ж це кражче ніж мерзнути в коморі
Із цього коридору виходу немає
І моє серце це прекрасно знає.
Холодна роза на вікні, 24.01
Чи ти кохав мене чи ні.
І мертвим цвітом полягла,
А я ж тебе не берегла.
Моя ти розочка бліда,
Пішла і не залишила сліда.
І залишилися рубці,
На стовбурці, на стовбурці.
На бритві кров твоя бліда,
А я ж тебе не берегла.
Присвячено В.Г.
Сонце моє чому карта в руках.
І застигла сльоза на твоїх губах.
Чому безупинно з руки ллється кров.
Я скажу лиш одне пробач за любов.
Якщо це я то не муч ти себе краще я.
Я не заслужила на це прокляте життя.
Ну прошу не страждай не ріж ти тих рук.
Знаєш сонце кохай непотрібно тих мук.
Я пробачу тебе лиш живи не страждай.
Заради мене люби і кохай.
А якщо це не я тоді ти не плач.
Ти не достоїш цього болю, не вдач.
Просто сонце ти знай життя лиш одне
Тому ти поспішай воно скоро пройде.
І ти його проживи стою с ким би хотів
І не плач я прошу ти ж цього не зумів.
А на мене забий я нещадне дитя.
Яке так само як ти любить кровопролиття.
Але воно це не ти так що ти ще живи.
І карт не тримай як бачиш їх мене пам’ятай.
Або краще забудь бо боляче так жити із цим на своїх руках.
А вірш збережи нехай буде тобі.
На ават напиши напишеш собі.
А мене проклинай бо я невинне дитя.